ЛІД. Всього декілька букв, а скільки цікавого і невідомого в собі таїть ця стихія. Ще пам”ятаю, як в дитинстві хлопчаками ганяли ми взимку по ньому на міському озері. Незважаючи на деякий острах, оскільки ранньою весною подекуди на льоду вже проступали тріщини і просочувалась вода. Цікаво було підбігти до рибаків та поспостерігати, як з ополонки уже вкотре виймалась жвава плотвичка чи окунець. Вже пізніше, коли подорослішав, взагалі бажання вийти на лід чомусь пропало 
, напевне спрацьовував інстинкт самозбереження.
Ось таке, моє рідне міське озерце.
Проте час не стоїть на місці. Рибалка в моєму житті зайняла важливе місце. За наявності вільної хвилини завжди старався хоча б на деякий час вийти на озеро, половити карасиків, пополювати за окунцями. Але це весною, літом то осінню. А що робити зимою, з чого почати, в кого навчитись? Завдяки RYBALKA.COM , після того, як було прочитано цілу купу цікавих блогів, переглянуто таку ж кількість 
фотозвітів твердо було для себе вирішено – буду пробувати стати пінгвіном.
І ось якраз підвернулась слушна нагода – ми з дружиною запланували в березні взяти невеличкі відпустки і з”їздити в м.Хмельницький до моєї сестри в гості, а її чоловік - рибалка зі стажем, от в нього і буду вчитись. Отож 06.03.2010р. ми вже на місці, рибалка запланована на 8-го Березня 
.
Ніч на 8-ме пройшла в страхітливому рибацькому сні: в магазин завезли спінінги, а в них у всіх верхнє коліно тріснуте 
. І чомусь снилась Валентина Петрівна (Valentina) , яка мені допомагала серед цієї маси зіпсованих спінів вибрати найкращий 
. Дякую Вам за допомогу, Валентина Петрівна 
.
Але ось і ранок, за „бортом” на термометрі -5 , намічається сонячний день, відповідно такий і настрій.
Спільними зусиллями пінгвін-початківець був екіпірований у відповідну форму 
.
Південний Буг зустрів нас невеличкою кількістю рибаків та гарною маловітряною погодою. Правда на початках страшнуватенько було від сильного гуркоту льду, що тріскав (як потім мені пояснили – зміна рівня води всьому причина). Особливо всередині щось йокнуло, як це почало відбуватись прямо під ногами 
.
В руки надано знаряддя праці, і, вперед... 
Ополонки пороблені, настанови та поради, щодо того, як і де ловити мною отримані. Тепер діло за малим – пробую щось зловити
.
А ось і вона, перша покльовка. Роблю підсічку і, є, вона, моя перша ПЛОТВИЧКА, хоча і невелика, зате перша. Бойове хрещення пінгвіна відбулось 
.
За першою не забарилась і друга подружка.
Ловились в основному плотвички і окунці. Насамкінець, коли вже збирались додому, я зловив чудо-рибу, розміром всього близько 4-5 см., але мормишку ця чудо-юдо рибка заковтнула по саме нікуди. І що це за рибка ? Казали мені, що корюшка, але по моєму це не те.
А в цілому рибалка дуже сподобалась, хороших вражень вистачить на довгий час. Пройшло зовсім небагато часу, а вже знову хочу туди, на ЛІД 
.
