- На спінінг?, - питаю я
- Канєшно, на спінінг, - призирливо відповів він
Але головна думка вже з'явилась у мене в голові - тут є файний судак. Майже трофейний.
Почали обстрілювати з берега озеро. Розміри в нього шановані, щоб пройти усіма можливими берегами та вимостками треба два вихідних і ше до обіду :) Мене відразу привабила дамба, що відділяла озеро від каскаду інших озер - коропових. Беру їстівну резину кислотно зеленго кольору Сексі Хайтеч, джигу грама 4 (от не міг її обловити, так так, саме джигу, у неї дивна конструкція і вона їдучо-жовтого кольору). Проводочка така: опускаю на дно і підповзаю маленькими ривочками. Зупинка - знову підповзаю. Другий заброс - удар - є. Судачок грамів 400, гарний :) Все як по книжці.
Потім, зміщуючись берегом, пробував на усе. Небрало. Просто категорично. Погода зробила все, як і казали "синоптики" - замість обіцяних +16 і хмарно - +22 і сонячно. Щука якщо і була, то пішла на недосяжні з берега глибини. Але ми з колєгою не зупинились і мали результат. На блесни Мепс 2 і 3 номери став добре брати мордатий окунь - від 100 до 400 грам. У товариша майже перед "фінішем" сів зачотний окунь біля 400 грам на силіконову рибку грамів до 15, мабуть.
А з часу озеро окупували туристи. Зі усіх усюд заграв Стас Міхайлов, запахло шашликом і закінченням рибалки. В чудовому гуморі і при непаганому результатові ми поїхали додому.
Дякую за увагу, чекайте на скорі "сводки" зі столичного фронту. Слава Волині, Слава Україні!
п.с. Сидимо ввечері того ж дня у кума. Кум сам з Волині. Каже мені:
- Саню помниш?
- Ну, - кажу я
- На його дочка "папа" каже. Отак на киянці одружився, шоб таке почути...
Як в анекдоті, їй богу )))
