Перед усім скажу, що даний виїзд був організований для учасників Бориспільського автоклубу з метою пропаганди спортивної рибалки та культурного відпочинку на природі. Організатор заходу - член ради клубу, БігГу (м. Полтава)
Рекомендую перегляд фотозвіту разом із коментарями, інакше не відчуєту всю глибину наших глибин!
Ось ми і повернулися з довгоочікуваної риболовлі на Полтавщині. Як бачите цілі та неушкодженні.
В першу чергу хочу виразити респекти, уважухи та інші плюшки нашому шановному БігГу за організацію нашого дозвілля! Все було організовано на найвищому рівні. Не дарма полтавшина славиться своєю гостинністю, особливо коли цю гостинність організовує БігГу.
Емоцій море, а слів підібрати не можу... Скажу лише, що їхати звідти зовсім не хотілося нікому!
А тепер спробую відобразити наш уік енд за допомогою фото, яких, на диво, дуже багато завдяки нашому Бананчегу :drinks:
Виїхали ми як і планували 1 квітня у 3:00 ночі. На диво нікого не довелося чекати, тому що ніхто не лягав спати в очікуванні подорожі. У комфортному бусику Мічуріна дорога не була нудною. Все завдяки відеоплеєру, на якому ми дивилися порно-кліпи люб"язно надані нашим пілотом. Тому спати зовсім не хотілося і було про що поговорити.
На місце риболовлі ми прибули трошки із запізненням бо його пошук зайняв трошки часу. Але поблукавши по полтавщині, поматюкавшись і поплювавшись на джипс Банана, ми знайшли потрібне місце. Це все завдяки шостому чуттю і нюху на рибу Мічуріна.
На місці нас вже чекали друзі з Полтави, які сильно хропіли в палатках. Але прийом був все одно теплим...
Всупереч нашим очікуванням відпочинок почався не з рюмки чаю, а з виснажливої праці... Треба було розгрузити речі... Величезний респект друзям з Полтави за те, що до нашого приїзду вже облаштували табір! Але все ж таки по приїзду ми трошки потрудилися
Ну і нарешті ми відчули всю теплоту полтавської гостинності...
І тут для БігГу почався ужас... На нього всі накинулися за снастями та дурними запитаннями: "Шо?", "Як?", "На шо клює?", "Дай вудку!", "А це шо?", "А це куди прив"язати?" і багато інших подібних питань...
У той час вже варилося кашло на прикормку...
і шукалися місця скупчення риби за допомогою новітніх технологій розробки НАСА... Але передзвонивши в центр спостережень нам сказали, що "кльово" було вчора...
Але наші так просто не здаються... Базян вперто продовжував шукати підхід до риби...
...поки інші розробляли підступні плани та шаманили на чарівному зіллі.
Іноді чекати кльову доводилося довго і дехто впадав у транс...
...але навіть у трансі наші бдят!
Через деякий час ми задумалися про те, що ночі ще холодні і чарівне зілля нас зігріє не сильно. Отже потрібно потурбуватися про комфортні посідєлкі біля вогню. За командою БігГу ми всі гуртом вирушили на пошуки гілляк та дровиняк. Хочу сказати, що бензопилка на відпосинку велика штука... не завадив би трактор, але ми і самі не пальцем роблені...
На вогні наш шеф-повар БігГу приготував добре всі відомі "макарони по-флотськи від БігГу". Це один із найяскравіших моментів риболовлі...
Після обіду макарошками сталося диво! Виявляеться риба все ж таки є! Всі вирішили, що цьому посприяв ситний обід і дія чарівного зілля...
Після виснажливих боїв з рибою перемога була за нами про що свідчила навариста уха приготованя з любов"ю для нас!
Їли з таким апетитом, що не помічали кісточок. В резултаті операція по видаленню кісток із язика!
Але все іноді закінчується, як закінчилася у нас провізія та чарівне зілля. Було вирішено направити спецгрупу у село на пошуки їжі. Знайшлися і герої-добровольці...
Судячи з фото вони вміло маскувалися під місцевих жителів і зовсім не привертали до себе увагу! Респект пацанам!
Дуже сильно увійшовши в роль місцевих вони вирішщили попрацювати на благо села і розширити його межі. Я впевнений, що місцеві жителі оцінять їх героїчний вчинок і встановлять пам"ятник борцям за благо села із славного міста Бориспіль!
із вдячності за розширення меж села місцеві покатали героїв на автобусі
Хлопці на відмінно виконали завдання та через 4 години повернулися цілі та неушкодженні. Далі були знову посідєлки у костра... і довгоочікуваний шашлик
Хтось вже просто не міг заснути без чарівного зілля. Приймали його навіть у спальних місцях...
Ранок останнього дня почався досить жваво. Але думки про те, що сьогодні вже останній день рибалки псували всім настрій. Але як кажуть - почалося! І риба тут все таки є!
На останок наш шеф-повар вирішив побалувати нас смаженою картоплею з яєшнею та шкварками. Допомагав йому у цьому Бананчег. Виявляється він уміє чистити картоплю!
Хлопці вже просто не витримували напруження чи задоволення від вдало проведеного уік енду...
Більш боєздатні товариші розважалися та насолоджувалися останніми годинами перебування на природі.
У результаті відпочинку жоден не залишився без трофеїв на згадку про риболовлю на р. Псьол, що на полтавщині!
І ось настав час покидати місце, яке припало до душі і прощаватися з друзями з Полтави. В останнє помилувавшись пейзажами ми вирушили в довгу дорогу з непереборним бажанням повернутися сюди же раз!
П.С. Сидячи ввечері біля костра БігГу промовився, що скоро сезон на карася... Отже, Полтавщина, чакей на нас ще раз!
