Плітка звичайна (Rutilus rutilus) – вид риб родини коропових (Cyprinidae), один із найпоширеніших видів риб роду Плітка (Rutilus).
Зустрічається у прісних водах майже по всій Європі, в Західній і Північній Азії. В Україні водиться у басейні Дніпра, Дунаю, Дністра та інших річок. У басейнах Чорного та Азовського морів зустрічаються близькі види: тараня (Rutilus heckelii), вобла (Rutilus caspicus), вирезуб (Rutilus frisii) і кутум (Rutilus kutum). Наприкінці XIX століття цю рибу було заселено до водойм Австралії.
Плітка водиться у великих і малих річках, струмках, водосховищах та озерах. В річках вона живе тільки у великих ямах і на мілині, а в озерах і водосховищах – у густих заростях і на ділянках із замуленим дном. Зграї цих риб тримаються переважно в придонних шарах води.
Має вкрите досить великою лускою тіло. Бічна лінія трохи вгнута в напрямі черева. Рот кінцевий. Спина сріблясто-сіра, боки та черево білуваті. Спинний і хвостовий плавці сірі, решта - помаранчеві, інколи червонуваті. Тараню відрізняють від плітки за наявністю темних смужок на кінцях плавців.
На противагу тарані плітку раніше вважали малоцінною рибою. Пояснювалось це тим, що тараня росте досить інтенсивно, досягаючи 35-40 см. Плітка здебільшого трапляється завдовжки близько 15 см і рідше – понад 20 см. Із спорудженням водосховищ на рівнинних річках, зокрема на Дніпрі, плітка почала рости навіть краще, ніж тараня. Цьому сприяв значний розвиток молюсків, якими живиться плітка і які є основним кормом тарані. У водосховищах Дніпра плітку відносять до цінних промислових риб.
Своїм зовнішнім виглядом плітка також дуже нагадує краснопірку. Однак плутають їх тільки новачки. Плітка тонша за краснопірку, у неї менша луска і гостріший ніс, менш яскраві плавці і все її тіло має сріблястий відлив.
Для розмноження плітка піднімається з лиманів у річки. У водосховищах плітка з місць зимівлі починає переміщуватися до нерестовищ ще в лютому-березні. Тут у неї дозрівають ікра і молочко. Нерест розпочинається наприкінці квітня – початку травня, коли вода прогрівається до +10 °С. Під час нерестового ходу та в розпал нересту співвідношення статей неоднакове. Спочатку переважають самці, потім поступово збільшується кількість самиць, і до кінця нересту вони переважають. Самці досягають статевої зрілості, коли довжина їхнього тіла досягне близько 10 см, самиці – 12 см, тобто в дворічному-трирічному віці. Кількість ікринок, яку може відкласти самиця, залежить від її довжини, маси, віку, способу життя. Так, у Дніпрі до спорудження греблі Київської ГЕС плітки у семирічному віці відкладали в середньому 30 тис. ікринок, а в Київському водосховищі – 80 тис. ікринок. Ікру риби відкладають на залишки рослин, корені очерету, верби, а також на штучні гнізда, виготовлені з різних рослинних матеріалів. Нерест відбувається в ранкові та передвечірні години, а в тиху погоду – і вдень. Ікринки приклеюються до рослин, в такому стані вони перебувають півтора-два тижні, поки з них не виклюнуться личинки. Через три-чотири доби, наповнивши повітрям плавальні міхури і завдяки цьому полегшивши масу свого тіла, личинки переходять до активного способу життя. Залишивши нерестовище, великі зграї личинок тримаються в затишних прибережних місцях. Підростаючи, молодь також тримається в цих місцях, аж поки не похолодає. Тоді вона збирається на зимівлю в глибоких ямах. Тут плітка перебуває до скресання криги, щоб розпочати активне життя з настанням весни.
Плітка – одна з тих риб, яка є в уловах рибалок круглий рік. Якщо навесні і влітку плітка активна на мілині, то пізньої осені та взимку шукати її потрібно в глибоких місцях з повільною течією. Улюблені наживки – хробак, мотиль, опариш, тісто, хліб, кукурудзяна, пшенична, перлова і манна каші.
Плітка смачна і в’ялена, і копчена, і смажена. Юшка з великої плітки нічим не гірше юшки із щуки. До того ж вона легко чиститься.
Правилами любительського та спортивного рибальства передбачений мінімальний розмір плітки дозволений до вилову – 18 см.
За незаконне добування плітки постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів водних біоресурсів», передбачена компенсація у розмірі 85 грн. за один екземпляр.
Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» рибоохоронного патруля Чернігівщини (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).
