З настанням спекотної погоди виникають передумови для виникнення такого природного явища, як літня задуха риби.
Рибам, як і іншим тваринам, для підтримання життя потрібний кисень. Вода з поверхневих джерел завжди, тою чи іншою мірою насичена киснем, рівень якого насамперед залежить від температури. Існує чітко виражена залежність між рівнем розчиненого у воді кисню і білковим, жировим і вуглеводним обміном у риб. Порогова концентрація кисню з віком знижується.
Заведено вважати, що оптимальний рівень кисню для риб відповідає нормальному насиченню води киснем при оптимальній температурі. Отже, для лососевих риб оптимальний рівень кисню для живлення і росту (при температурі 16-190С складає 9,4-10,0 мг/л, для осетрових риб (при 20-260С) - 8,3-9,2 мг/л, для коропових риб (при 25-300С) - 7,1-8,4 мг/л.
Між нормальним насиченням води киснем і рівнем, при якому наступає зменшення обміну, знаходиться зона кисневої адаптації риб. За межами цієї зони відбувається різке падіння інтенсивності споживання кисню.
Від нестачі кисню риби виснажуються, а потім гинуть. Інколи це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану задуху - масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню.
Задухи виникають, як улітку, так і взимку. Літні задухи збігаються з так званим «цвітінням» водойм. Це не що інше, як масовий розвиток мікроскопічних, переважно синьо-зелених водоростей. Їх появі сприяють різні причини. Розглянемо головні з них.
Внаслідок сповільнення течії води підвищується її прозорість. Завдяки цьому сонячне світло приникає глибше, сприяючи інтенсивному розвитку рослин. Потрапляння у водойми різних побутових відходів та змивання з полів родючого шару й добрив сприяють масовому розмноженню водоростей. Розвиток та цвітіння синьо-зелених водоростей в воді погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в водоймищі. Поки водорості живуть, вони приносять певну користь, збагачуючи воду киснем. У разі значного збільшення біомаси водоростей, починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води, зокрема, змінюється її кольорова гама, знижується прозорість, вода набуває неприємного запаху, з’являється дефіцит розчиненого кисню. Відмерлі водорості засмічують водойму, під час гниття яких кисню витрачається більше, ніж виділяється. В результаті таких негативних явищ риба та інші водні живі організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли рівень споживання кисню найбільший. Водночас водойма набуває зеленого окрасу в результаті активного розмноження одноклітинних рослин – водоростей.
Задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень, зосереджений у придонних шарах, вбирається відмерлими рештками рослин і тварин.
Зниження концентрації розчиненого у воді кисню веде до кисневого голодування (гіпоксії) – риби починають активніше рухатися, “кидатися”. В результаті потреба в кисні у них збільшується. Якщо таку рибу вдається виловити, то у неї відзначається блідість зябер і слизової оболонки рота, яка іноді набуває синюшного або брудно–синюшного відтінку. Очі стають каламутними. Дихання прискорене, рот і зяброві кришки відкриті. В результаті кисневого голодування утворюється багато неокислених продуктів, у тому числі і молочної кислоти, концентрація якої в крові і м’язах на момент загибелі риби досягає 120 мг. При огляді загиблої в результаті задухи риби відзначаються всі ознаки кисневого голодування: рот широко відкритий, зяброві кришки підняті і сильно відстовбурчені в сторони, зябра розпластані. Кров темно–вишневого кольору, погано згортається.
Найпершим та найбільш дієвим методом боротьби із задухою є аерація (насичення) води киснем та постійний контроль за станом розчиненого у воді кисню. На водних об’єктах, де здійснюється вирощування товарної риби, у ставку збільшують проточність або проводять вапнування негашеним вапном.
Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, кожен рибалка, користувач водних угідь повинен регулярно вести спостереження за станом водойм. При пониженні концентрації кисню у воді, різкому зниженню рівня води у водоймах необхідно забезпечити своєчасну аерацію, використовуючи для цього мотори човнів, мотопомпи, підвісні мотори, пожежні помпи. Також доцільно використовувати компресори, котрі нагнітають повітря безпосередньо у воду. Мотопомпи встановлюють на березі водойми. Підвісні мотори, компресори встановлюють на плавзасобах, забезпечуючи їх рух по всій акваторії водойми. Особливо швидко збільшує вміст кисню перелопачування води підвісними моторами. Для цього мотор підіймають таким чином, щоб його лопаті були лише на декілька сантиметрів під поверхнею води.
Слід значну увагу приділяти проведенню профілактичних заходів попередження літніх явищ заморів. Зокрема, необхідно обкошувати надводну рослинність, вилучаючи її із води, через те, що її перегнивання забирає із води кисень. Якщо на водоймі помітні ознаки літньої задухи риби, то необхідно посилити водообмін водного об’єкта. Для цього потрібно збільшити проточність води. При сильному цвітінні синьо-зелених водоростей їх можна знищити, застосовуючи рівномірне обприскування водойми мідним купоросом (0,6 г на 1 куб. м).
З усіх методів очищення, тільки біологічне очищення дозволяє відновити біохімічне самоочищення за рахунок штучного відновлення видового складу корисної мікрофлори багаторазовим збільшенням концентрації корисних мікроорганізмів у водоймі. Відновлення видового складу корисної мікрофлори багаторазово активізує процеси самоочищення, прискорюючи відновлення біологічної рівноваги. Для цього у забруднену водойму вносяться високі концентрації спеціально підібраних мікроорганізмів, які присутні в ґрунті та екосистемах здорових незабруднених водойм у дуже малих кількостях, селекціонованих і розмножених у формі готового до застосування концентрованого біопрепарату.
Чернігівський рибоохоронний патруль закликає всіх, кому не байдужа доля мешканців наших водойм, особливо рибалок-любителів, представників громадських організацій слідкувати за станом водойм. Якщо ви помітили ознаки задухи риби, негайно повідомляйте на «гарячу лінію» управління (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).
Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля
