Річкові раки та їх особливості


Річковий рак (Astacus) відноситься до роду безхребетних тварин, ряду десятиногих ракоподібних (Decapoda). Тіло рака чітко поділяється на передню злиту частину – головогруди, покриту буро-зеленим міцним панциром, і членисте черевце з широким плавником на кінці.

На голові у рака є дві пари вусиків. Короткі подвійні вусики є органами нюху і дотику, а довгі – органами дотику. Очі рака посаджені на стеблинки, які за допомогою м’язів то висуваються, то ховаються. Зверху очі прикриваються шиповидними лобовими відростками, складаючи передній кінець панцира головогруди. Рот у нього оточений кількома парами складно влаштованих щелепних придатків, завдяки яким їжа перед попаданням у рот дрібно перетирається. На нижній частині головогрудей у рака є п’ять пар кінцівок. Найбільшою з них є перша пара – клішні. Ними він захищається від ворогів, а також утримує їжу перед ротом. Для ходьби вони не використовуються. Пересувається рак за допомогою чотирьох пар ходильних ніг; на кінцях першої та другої пари є невеликі зародкові клішні, решта закінчуються кігтиками.

Самці і самки раків трохи відрізняються за будовою тіла. Наприклад, у самців клішні великі та потужні, черевце по ширині рівне або вужче головогрудей, дві пари передніх черевних ніжок добре розвинені. У самок клішні невеликі, черевце ширше головогрудей, а передні черевні ніжки недорозвинені.

На черевці рака знаходяться маленькі ніжки, якими він безперервно ворушить, підганяючи воду до зябер, що лежать під грудним панциром. Таким чином здійснюється дихання у рака. Цьому сприяють і деякі щелепні придатки.

Міцний панцир захищає рака від ворогів, але заважає йому розвиватися, стримуючи його зростання. Тому час від часу він скидає свої тверді покриви або, як кажуть, линяє. Наближення линьки можна помітити з матового відтінку панцира, який стає тонким і крихким. Рак насилу витягає зі свого панцира клішні і кожну з ніжок. Буває, що вони при цьому обриваються. Однак втрачені клішні, ніжки або вусики знову відростають, але мають дещо інший вигляд. Цим і пояснюється те, що іноді зустрічаються раки з нерівномірно розвиненими або потворними клішнями.

Скидання панцира може тривати від кількох хвилин до доби. До цього під старим твердим покриттям утворюється новий м’який покрив, і поки він не затвердіє, рак зростає в довжину. Повне затвердіння панцира відбувається протягом 1-1,5 місяця. Скинувши панцир, рак деякий час безпорадний і ховається від своїх ворогів. Молоді раки линяють частіше, ніж дорослі. Терміни і тривалість линьки раків у різні роки в одних і тих же водоймах не збігаються, і залежить від типу водойми, метеорологічних умов та інших факторів. У водоймах України частіше спостерігається дві линьки – у травні і серпні, хоча в окремі роки вона може зміщуватися на один-два тижні. Винятком є рак, що мешкає у Дністровському лимані і придунайських озерах Ялпух і Кугурлуй, де його особи линяють протягом всього літа, а деякі – навіть восени. Терміни линьки самців і самок можуть не збігатися, але загальна тривалість її у представників однієї статі в одній водоймі не перевищує місяця. У різних типах водойм одного району линька раків починається в різний час. Наприклад, раніше вона спостерігається в річках і їх притоках, пізніше – в лиманах, а потім – в заплавних озерах. У річках раки линяють раніше в гирлових ділянках і пізніше – вище за течією. Різниця в їх линьках може складати від 5–7 до 12-15 днів.

Живуть раки переважно в прибережній смузі водойм, де опановують глибини до 3-5 метрів. Суцільних поселень вони не утворюють, концентруючись на ділянках, розташованих біля крутих і обривистих берегів, з піщаним, глинистим, мулистим або торф’янистим ґрунтом, у якому зручно рити нори.

Раки всеїдні. Вони полюють на дрібних тварин, яких можуть захопити клешнями, поїдають відмерлі рештки тваринних організмів, запах яких чують здалеку. Живляться раки також і рослинною їжею — водоростями, пагонами очерету. Зимують вони у норах, у найглибших місцях. Протягом дня раки ховаються у своїх нірках, а в сутінках залишають свою схованку і вирушають на пошуки їжі.

Раки - роздільностатеві тварини. Самці раків досягають статевої зрілості на третій рік життя при довжині тіла 8 см, а самки - тільки на четвертий рік при довжині тіла 7 см. Як правило, раки-самці в 2-3 рази більші за самок. Спарювання відбувається або восени (жовтень-листопад), або в кінці зими – на початку весни (лютий-березень) при температурі води 10°С. Самець відкладає на черевце самиці сперматофори, захищені водонепроникною оболонкою. Під час відкладення самицею яєць відбувається запліднення, і яйця прикріпляються до коротких черевних ніжок самиці. Ворушачи ніжками, самиці підганяють до яєць свіжу воду, необхідну для дихання зародків.

Плодючість самок залежить від їх розміру, фізіологічного стану, пори року та інших факторів. У період виношування ікри самки дуже обережні, ховаються в норах і покидають їх тільки в пошуках їжі. Вони дбайливо доглядають за ікрою, обмиваючи її водою та очищаючи від слизу. Маленькі рачки (личинки) викльовуються з ікри найчастіше у третій декаді травня та першій декаді липня при температурі 21 - 24 °С. До десятого дня їх життя відбувається перша линька, після якої личинки стають схожими на дорослих раків. Друга линька проходить на тринадцятий-двадцятий день. Після неї личинки стають повністю самостійними.

Рак дуже чутливий до якості води і до кількості розчиненого кисню в ній. Він зникає у водоймах, які забруднюються комунально-промисловими водами і змивом сільськогосподарських отрутохімікатів (інсектицидів, гербіцидів тощо). Водойми, що розрізняються за ступенем осолоненя води, насичення її киснем, а також деякими іншими особливостями, освоюються різними видами раків.

В межах України мешкають три види раків: довгопалий, товстопалий і широкопалий. Як свідчать самі назви, всі види розрізняються за будовою клешні. Частіше, зокрема і на Чернігівщині, зустрічається довгопалий рак, особини якого в окремих водоймах трохи розрізняються як за будовою тіла, так і за біологією.

Довгопалий рак – житель як прісних, так і солонуватих вод, він менш вибагливий до умов проживання, у зв’язку з чим зустрічається частіше, ніж широкопалий і товстопалий раки. Місцями проживання даного виду рака можуть бути навіть стоячі води зі значно меншою кількістю розчиненого кисню. Для сховищ він може використовувати поглиблення під камінням, затонулими деревами, а також місця серед стебел і коріння водяних рослин. Особини довгопалого рака часто зариваються в мул, чим відрізняються від широкопалого рака.

Широкопалий рак зустрічається лише в прісних водах річок і струмків, а також в озерах з чистою водою. Обирає круті і обривисті береги, де риє нори.

Товстопалий рак, навпаки, ніколи не зустрічається в прісній воді і живе в солонувато-водних лиманах і опріснених ділянках моря.

Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує, що з 1 серпня по 10 вересня (включно) у водоймах Чернігівщитни заборонений вилов раків.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства, незаконного придбання чи збуту водних біоресурсів або зберігання чи реалізації заборонених знарядь лову прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» патруля (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).


Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля


Комментировать
Комментировать
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!