Тиляпія – перспективний напрямок у аквакультурі


Тиляпія вийшла на друге місце у світі (після коропа) по обсягах товарного рибництва. Тиляпію вирощують майже в 120 країнах світу. Її щорічний улов складає до 1 млн. тонн, що пов’язано з її виключно цінними біологічними особливостями та господарсько-корисними якостями. Тиляпія відрізняється адаптаційною стійкістю до змін умов витримування, легко розмножується, має хороший темп росту та відмінні смакові властивості.

Тиляпії (Tilapia) мешкають в водоймах Африки і Близького Сходу, де ці риби з давніх часів є важливим джерелом харчування. Тиляпії належать до чисельної родини цихлових. В даний час тиляпію вирощують не лише в межах природного ареалу, але і в регіонах з помірним кліматом, в садках і басейнах на теплих водах промислових об’єктів, в рециркуляційних аквакультурних системах. Широке поширення тиляпії в світовій аквакультурі пов’язано з цінними біологічними особливостями і господарсько-корисними якостями: легкість в розмноженні, невибагливість до годівлі, швидкий темп росту, резистентність до багатьох хвороб, можливість утримання і вирощування у воді з низьким вмістом кисню і різною солоністю. Крім того, тиляпії мають делікатесне біле м’ясо без міжм’язових кісточок та високий вміст повноцінного білка і низький – жирів. Текстура м’яса середньої щільності, має приємний смак без специфічного «рибного» запаху. За смаком приготовлене м’ясо схоже на курятину, через це рибу іноді називають «водяне курча». Харчова цінність м’яса тиляпії (на 100 г): 98 ккал, 2,4 г жиру, 18,5 г білка, 50 мг кальцію.

Тиляпії − теплолюбні види риб, межі їх нормальної оптимальної температури вирощування і розвитку є 25 - 32 °С. Нижній температурний поріг 11 - 12 °С, верхній 42 °С. Добре переносять дефіцит кисню, наприклад, для тиляпії мозамбіка критичний його вміст за температури 25 °С становить 0,58 - 0,64 мг/л. Усі тиляпії здатні дихати у поверхневих шарах води. Це допомагає їм виживати у водоймах, де кількість води мінімальна. Ці риби стійкі до високої окислюваності води і кислої реакції середовища, вони можуть жити у водоймах з таким вмістом органіки, де інші представники іхтіофауни можуть загинути. За характером живлення майже всі тиляпії всеїдні. Вони харчуються фітопланктоном, перифітоном, водними рослинами, дрібними безхребетними, бентичними організмами, детритом. У природному ареалі зустрічається як в прісних, так і солоних водах. В умовах інтенсивного вирощування тиляпії споживають як природні так і штучні корми. Статева зрілість наступає рано. Терміни статевого дозрівання різні для одного і того ж вигляду, що мешкає у водоймах з різним температурним режимом. Наприклад, у тиляпії мозамбіка статева зрілість наступає у віці 3 - 6 місяців, а у нільської тиляпії – 9 - 12 місяців за маси 150 - 300 г. Тіляпії легко розмножуються. При досягненні статевої зрілості, ці риби здатні за сприятливого температурного режиму нереститись через 3 - 6 тижнів. Число ікровиметів у них досягає 16 разів на рік. Плодючість залежить від виду, віку і розміру самки. У тиляпії мозамбіка самка масою 800 - 1 000 г виметує до 2,5 тис. ікринок, а у нільської тиляпії плодючість самки вагою 0,6 – 1 кг може становити від 1 тис. до 1,5 тис. ікринок.

Самці дозрівають швидше самок. Для статевозрілих тиляпій характерний сильний статевий диморфізм і діхроматізм. Самці мають великі щелепи і масивну голову, плавники у них більші за розмірами, загострені та подовжені та мають більш яскраве забарвлення. Крім того, статевий диморфізм у тиляпії виражається в різній будові сечостатевого сосочка: у самок при візуальному спостереженні видно два, а у самців один отвір.

Статевозрілі самці стають дуже агресивними. Кожен з них займає обрану їм територію, охороняє її, виганяючи слабких самців. Овульована ікра має грушоподібну форму, світложовтого або коричневого кольору. Після нересту самка з ікрою в ротовій порожнині пересаджується в інший резервуар.

Технологічний цикл заводського відтворення складається з наступних етапів: переднерестове витримування плідників, проведення нересту, інкубація ікри та ембріонів. Температура для нересту становить 28 - 31 °С. Для посилення статевої активності та забезпечення стабільного ікрометання при посадці на нерест рекомендується заміна 1/3 об'єму води на свіжу. Після закінчення нересту, температуру води бажано знизити на 3 – 4 °С. Оптимальна температура в цей період 25 – 26 °С, допустима 23 – 27 °С. Порушення в цей час температурного режиму призводить до передчасного дозрівання і перезрівання ікри. Оптимальний вміст кисню, розчиненого у воді, 5 - 8 мг/л. У цей період самців та самок утримають окремо за щільності посадки не більше 35 - 40 кг/м3.

При відборі плідників для нересту звертають увагу на вираженість вторинних статевих ознак і ступінь нагулу плідників. Плідників тиляпій доцільно використовувати до 2 - 2,5 років, оскільки у самок старшого віку знижується запліднюваність ікри і вихід личинок.

Плідників необхідно годувати повноцінними комбікормами з вмістом протеїну 25–30 %. У період нерестової кампанії потрібно вводити в раціон компоненти, багаті вітамінами, а саме дріжджі, ряску, водорості.

Підрощування та вирощування молоді здійснюють в лотках або басейнах. Личинки вагою до 100 мг, здатні активно споживати штучні корми, які подаються в басейни автоматично за допомогою автогодівниць. Годівлю здійснюють за суворого контролю за якістю кормів.

Кращий ріст мальків забезпечують корми, які містять 40 % протеїну з відповідним розміром частинок. Тиляпії мають невеликий рудиментарний шлунок, тому їх слід годувати багаторазово протягом доби.

Технології, що застосовуються при вирощуванні тиляпії, дуже різноманітні. Найбільший досвід накопичений при утриманні її в ставках і інших невеликих за площею водоймах. Ставкове вирощування тиляпії є найбільш популярним методом у аквакультурі. Одне з його переваг полягає в тому, що риба ефективно використовує природну кормову базу. Технологія ставкового вирощування є переважною в країнах тропічного поясу, де кліматичні умови дозволяють відтворювати і вирощувати тиляпію протягом усього року на природній кормовій базі. Однією з основних проблем, які виникають при вирощуванні тиляпії в ставках і інших водоймах, є швидке перенаселення цих водойм, яке пов’язане з високою здатністю до розмноження (нерест багаторазовий протягом року). При розведенні тиляпії в садках і басейнах ця проблема втрачає свою актуальність. В Україні тиляпію можна вирощувати на базі господарств, які розташовані на теплих скидних водах енергетичних об’єктів, а також в рециркуляційних аквакультурних системах. Вирощування тиляпії в басейнах є хорошою альтернативою методам садкового і ставкового розведення за дефіциту води і землі. Висока щільність посадки в басейнах обмежує можливість проходження нересту і дозволяє вирощувати спільно самок і самців до товарного розміру. Географія вирощування тиляпії у відкритих басейнах залежить від температури води. Оптимальна для росту тиляпії температура води має межі 25–33 °С. За нижчих її значень уповільнюється швидкість росту риби і знижується резистентність її до захворювань. За температури нижче за 8 °С риби гинуть. Тому в районах з недостатньою кількістю тепла і низькими температурами в осінньо-зимовий період доцільно використовувати рециркуляційні установки.

Більше про вирощування тиляпії можна прочитати в практичних рекомендаціях щодо виробництва тиляпії в умовах конкурентного середовища та продовольчих викликів БУ «Методологічно-технологічний центр з аквакультури» за посиланням.

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

Комментировать
Комментировать
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!