Одним з моїх улюблених захоплень окрім рибалки чомусь змалку було звичайнісіньке полювання в лісі за такою те ж досить важко вловимою здобичю як гриби)))) однак пройшло дитинсто життя внесло свої корективи і звело до мінімуму можливості придавати цьому захопленю вдосталь часу аби можна було їздити на батьківщину своїх батьків в Сумські ліси де за свое дитинство своїми силами і допомогою досвіду мого діда були розвідані майже всі перспективні місцини переховування різних видів грибів і вдосталь вдовольнити свої мисливські інстинкти за цією здобичю. Однак інстинкти неприборкаєш і вони звали до розвітки лісів поряд з домом і навіть незважаючи на великі розміри Києву і його населення виявилося що і тут можна восени вдоволь відвести душу по цій смакоті, в зв'язку з проживання на Оболоні було вирішено розвідувати напрямки на північ по правому березі Дніпра, тут можна досить успішно в кінці вересня особливо після гарних дощів проїхатися в Ново-Петрівці чи Старо-Петрівці за білими і польськими особливо перспективні місця біля військового полігону, хоча мені більше подобається їздити в с. Лютіж
Спробуйте на наступній знайти два польских))
Це просто неможливо передати який чудовий аромат, а на смак просто неймовірно ням ням)))
Добиратися можна чи з метро Героїв Дніпра там автобус їздить наче № 795 до Лютіжа через Петрівці але дуже рідко чи з площі Шевченко з Автовокзалу я надаю перевагу пл. Шевченко з відти їздять маршрутки і в Лютіж і в Петрівці , але я переважно сідаю на Димерську № 350 і виходжу чи відразу після Лютіжа чи трохи проїждаю до Димера і прошу водія випусти мене в лісі)))
на фото переважно польські на пару з сіточками хоча інколи в цих лісах і білі попадалися. Нівякому разі неберіть такі як на фото нижче. це мухомор)
Незайвим буде й мати при собі невеличкі рукавичкі так ви себе вбережети від незпеки якщо раптом доторкнулися до отруйного гриба і спокінйо пообідати просто знявши їх.
Нівякому разі не ходіть по гриби якщо раніще їх ніколи незбирали, краще освоюте це заняття з досвідченою людиною і нівякому разі незбирайте їх поряд з дорогою.
Крім того під самим Київом можна спробувати свої сили з опеньками та рядівками, а саме в Пущі)Водиці, я переважно їде на трамваї від пл. Шевченка до зупинки Каланча і починаю свій рух в напрямку до лісництва тобто на північ в сторону Петрівців. Особливу увагу приділяючи вирубкам і старим пенькам листяних дерев
Опеньки на пеньках)
Та це звісно нейде нівяке порівняння із дідівськими місцями і їх різноманійністю де навіть серед літа можна зібрати таке різноманіття, а засмажені на пічці з відтінком диму не може бути краще. Однак розвідка буде продовжуватися і знаходитися завітні місцини)) бо той хто шукає обов'язково знайде.
.
