Спекотне нині третє поспіль літо,
Нема дощів і впала вкрай вода.
Десна серпнева, вербами прикрита,
Відправила потік свій до Дніпра.
Не чути гомону зозулі в верболозі,
На рік забув про спів і соловей.
Лише крик іволги і коник при дорозі,
Радіють зустрічаючи гостей.
В снопах вже жито, для ляща початок,
Набрати жиру й зиму пережить.
І в цей же час закинув в річку фідер
Ми намагаємося трофея відловить.
В умовах рівних ділим ми удачу,
Для риби - воля, для рибалки – комарі.
Лящу - наживка і шматки прикорму,
А нам азарт і сплески на воді.
Хай переможе той, хто ближче до природи,
Хто сином є у матінки Десни.
Ми пережить невдачу звісно зможем,
І почекаємо нагоди до весни.
