Привіт.
Почну із того, що у Марківцях я дуже часто відпочиваю влітку у знайомих. Крім того у Рудні та на Завовку живе близька родина. Частина чоловіків з цих родичів зрозуміло рибаки. Тому можу поділитися інформацією про ці водойми і видовий склад з них. На водосховищі дійсно ловився сом, судак, щука і т.д. Сома особисто сам споживав але вже багато років тому. В кінці дев'яностих ще. Про  кленя цього літа питав у місцевих рибалок на самій ГЕС - попадається! Але він у них не в пошані. І ловити його потрібно лише нижче ГЕСу, на бистрині (дивно чи не так))). Значно цікавішим у плані видового складу були плавні на р.Вовк (починаючи від УОРівської заплави і вище до Рудні). Ціленаправлено кленя на "вишню" та хруща ловили якраз на Вовку. Приблизно ось тут. Місце називають "Закіт". Є невеличкий водоспад. Сам стверджувати не беруся на 100% але людині, що стверджувала про факт ловлі кленя в цьому місці, я довіряю повністю.
До речі, дуже цікавою виявилася враннішня рибалка на ГЕСі. Цього року я ловив там вперше. На водосховищі карась клював препаршиво декілька днів і тому я вирішив поїхати на ГЕС помікрушити і половити мульку (тюльку, синьку, плотву невелику короче кажучи). З мікроджиговим окунем відразу не заладилося і тому я переключився на вудку із опаришем. Результат скажу відразу мене приголомшив. Кинувши магазинної прикормки до свого поплавка я почав відриватися якщо не краще, то принаймні не гірше місцевих тюлькомонстрів. Процес нагадував тренажерку, де всі качають біцуху на правій руці. Але ще цікавіше мене чекало попереду. Коли я бавився спіном, то один глуховатий дядька (певно давненько вже рибалить біля скиду ГЕСу))) сказав мені рівно о 8 годині ставати в певне місце і закидати блешні на границю струменя. І ось рівно о восьмій годині ГЕС "дає воду" і мулька з карасиками різко перестає брати! Натомість з наживкою починає творитися щось неймовірне. Поплавок відразу після приводнення починає займатися шаленим дайвінгом і на гачок починають вішатися оті бажані окуні і жодної "білої"! Після цього я переходжу на "дядькове" місце і витягую парочку кокунців на маньячку. А от із мікроджигом не заладилося. Не могли оті наноокуні засіктися на мої мікроджигові гачки )))))

Напевно ,місцеві "наноокуні" ще про себе такого матюга не чули. Дивись щоб в наступний раз в тебе вони з бластерів не шандарахнули

Для тих, хто цікавиться історією нашого міського водосховища на р. Південний Буг можу запропонувати невеликій матеріал щодо створення та облаштування цього водосховища у форматі Word:dp:

Нема за що:dk: Залишилось ще з студентських років.:dt: