На сайті затронута хороша тема щодо боротьби з браконьєрством, але не має контактних даних куди чи кому дзвонити безпосередньо при зустрічі з браконьєрами тому пропоную в даній темі викладати контактні дані рибінспекцій.

Львівська Область

Контактний телефон рибінспекції у Львові для повідомлень 270-41-88. У випадку якщо є можливість повідомити про час та місце браконьєрських дій свідком яких Ви були, фамілії, імя по батькові браконьєрів, державний номер та марку (в т.ч. колір) авто-мото транспорту на якому приїхали браконьєри, рибінспекція буде Вам вдячна.

Адреса: Львів, вул. Тернопiльська 2

З дозволу п.Романчука В.В. ми друкуємо приватні мобільні телефони усіх 11 інспекторів. У разі чого-дзвоніть!

Список інспекторів з контактними телефонами Львівської області:
1. Білий Роман Степанович (районний інспектор-р.і.) Миколаївський, Дрогобицький - 8 097 4931751
2. Басараб Богдан Петрович(дільн.інспектор-д.і)Перемишлянський, Жидачівський - 8 098 2607469
3. Гірняк Володимир Васильович(д.і.) Буський, Золочівський - 8 067 8578255
4. Каспрук Григорій Петрович(р.і) Жовківський, Сокальський, Кам'янка-Буський - 8 066 389 64 11
5. Купінець Михайло Іванович(д.і) Сколівський, Стрийський - 8 067 8960972
6. Ляхов Борис Олексійович д.і. Самбірський, Старосамбірський, Турківський 8 0677486797
7. Тижбіт Петро Миколайович д.і. Городоцький, Мостиський 8 097 4261515
8. Бакушка Любомир Ярославович д.і. Радехівський, Бродівський 8 096 4303612

Оперативний сектор:
1. Мазовіта Андрій Ігорович - 8 097 4077032
2. Подібка Мирон Володимирович - 8 067 946 1004
3. Романчук Святослав Володимирович 8 050 6479563,8 096 5150362.

Ось весь список тих, хто охороняє нашу ВСЮ область. При розмові я зрозумів що ці телефони приватні.

Взято з журналу "Рыболовный Мир" N 2(47) 2008 по областям:

Київська: Володимир Чечет (067) 508-57-45
Житомирська: Олександр Проколенко (067) 969-09-74
Дніпропетровська: Анатолій Сергієчко (050) 320-31-21
Запоріжська: Ігор Ярошенко (050) 457-09-71
Донецька: Юрій Митницький (050) 502-37-23
Луганська: Юрій Сергієнко (066) 740-25-94
Харківська: Віктор Резник (067) 546-12-21
Івано-Франківська: Анатолій Пилипчук (067) 810-67-85
Львівська: Володимир Романчик (096) 172-89-70
Закарпатська: Анатолій Сорокин (098) 577-51-88
Сумська: Олександр Влезько (097) 992-02-04
Чернігівська: Олександр Деркач (066) 117-54-60
Волинська: Тарас Кунчик (067) 360-28-34
Рівненська: Валентин Бондарчук (067) 372-62-01
Чернігівська: (067) 309-23-26
Вінницька: Микола Коменчук (097) 212-81-51
Тернопільська: Іван Білик (097) 501-50-03
Кіровоградська: Володимир Вовк (067) 921-08-27
Полтавська: Володимир Явтушенко (050) 327-73-77
Черкаська: Олександр Матюшенко (097) 511-05-91
Миколаївська: Ігор Копійка (067) 515-57-96
Херсонська: Богдан Артющик (050) 318-60-99
Одеська: Віктор Семенчук (050) 724-34-52
Республіка Крим: Андрій Сухачев (0652) 56-14-82

Поки ті, кому держава довірила оберігати її природні багатства, не помічають активної діяльності “беззаконників”, їхні обов’язки виконує міліція.

Для когось риболовля – це, так би мовити, поєднання приємного з корисним. Однак для багатьох снасті стають підпільним заробітком, без сумніву, свідомим порушенням закону. Звісно, варварські методи вилову, до яких вдаються браконьєри, часто завдають непоправної шкоди мешканцям водойм і навколишньому середовищу.
Подейкують, що після зміни керівництва Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області браконьєрам стало значно легше знаходити спільну мову з тими, хто зобов’язаний пильнувати порядок, а також утискати права любителів із вудочкою. Про це свідчить стос скарг, зокрема, жителів Сокальщини, Радехівщини та Кам’янко-Бузького району у різні інстанції Львівщини й навіть до столиці. А представив ці документальні підтвердження редакції „МК” регіональний представник громадської організації «Громада рибалок України» Володимир Ткачик та колишній рибінспектор Олег Климко, котрі повідали цікаві подробиці своїх екстремальних «пригод» на водоймах та про сучасні особливості боротьби із цим хижацьким промислом на Львівщині.


Побори на берегах

Колись риболовля для мешканця Червонограда Володимира Ткачика була лише приємним відпочинком. Однак випадок, який трапився два роки тому, докорінно змінив його життя. Якось після вечірньої зорі на річці, Володимир Петрович вирішив повернутися туди ще й вранці. Утім, прийшовши на облюбоване місце, чоловік оторопів: уся риба спливла на поверхню. Хто нещадно побив окуня струмом?
Відтоді Володимир Ткачик став діяти – вступив до лав борців із браконьєрством. Він створив регіональне представництво громадської організації «Громада рибалок України», до якої залучив майже 200 чоловік. Спільно з працівниками обласної держрибохорони „народні” рибінспектори розпочали рейди околицями Червонограда, а також у Сокальському та Кам’янко-Бузькому районах. Чи не на кожній річці та ставку було організоване чергування. Усвідомлюючи, що держава виділяє недостатньо коштів для проведення таких заходів, представники громадської організації використовували власний транспорт. Усіх порушників затримували й, згідно з чинним законодавством, притягали до відповідальності. Відтак упродовж півріччя на водоймах було наведено лад.
Тісна співпраця інспекторів та громади тривала, доки не змінилося керівництво обласної держрибохорони. У червні 2009 року її очолив Микола Сивоус.
– У нього інше бачення актуальності спільних рейдів, – розповідає Володимир Ткачик. – Рибінспектори пояснили, що новий керівник та його заступник мали чималі фінансові видатки, ліквідувати які мусили рядові працівники. Ми були свідками того, як браконьєрів затримували не з метою притягнення до відповідальності, а щоб зібрати, як то кажуть, касу. Далі підпільних рибалок переважно відпускали. Зазвичай нікого не штрафували за, власне, браконьєрство (ч.4 статті 85 Кодексу України про адміністративні порушення). А стягнення передбачені чималі – від 340 до 680 гривень та відшкодування заподіяних збитків. До того ж, сіті, використані для незаконного промислу, мали бути вилучені, а справа скерована до суду. Порушників поблажливо притягували за ч.3 аналогічної статті, адже покарання м’якше: адміністративне стягнення від 34 до 170 гривень.
Наскільки дірявою стала охорона державної структури, що покликана вимагати від інших дотримання закону, свідчать численні скарги, представлені Володимиром Ткачиком та Олегом Климком.
– Якось нам поскаржилися жителі сіл Войславичі та Пісочне, що на Сокальщині, обурені такою вседозволеністю. Люди на власні очі бачили, як порушників ловили, а згодом відпускали, – продовжує співрозмовник. – Я запропонував рибінспекторам організувати представників громадськості, аби з’ясувати, коли і де хазяйнують браконьєри. Проте мені повідомили, що особи цих порушників добре відомі керівництву рибінспекції. Тож із „крутими” намарно навіть не стали тягатися. А невдовзі браконьєри відчули себе повноправними господарями озер. Про це свідчать, зокрема, випадки, які трапилися на Сокальщині. Якось один рибалка помітив на ділянці річки Західний Буг, поруч із Великомостівською шахтою, „беззаконників”. Чоловік повідомив про це в рибінспекцію, де йому порадили... мовчати і в жодному разі не звертатися з цього приводу в міліцію. Інший приголомшливий випадок стався на річці Солокія. Поінформувавши охоронців водойм про факт браконьєрства, природолюби упродовж кількох годин очікували на них. Натомість, дочекалися розбірки”: „сусіди” поламали спінінг і заявили, що це помста за дзвінок „куди не слід”. Керівництву держрибохорони негайно було написано скарги. Реагування? Ніякого! Як стверджує пан Ткачик, жодного працівника структури у цих та й інших випадках не було покарано.
– Сподіваючись на ліквідацію безладдя, я зателефонував до керівника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області Миколи Сивоуса, – веде далі Володимир Петрович. – Він пообіцяв вжити суворих заходів щодо порушників. Натомість, після цього дзвінка рибінспектори вже більше не залучали мене до рейдів.


Київ заплющує очі?

Аби якось завадити свавіллю браконьєрів, восени минулого року громадські рибінспектори розпочали збір підписів, охопивши Кам’янко-Бузький, Радехівський, Сокальський та Яворівський райони, а також міста Львів та Червоноград. Ідею звернення до Кабінету міністрів України та Генеральної прокуратури підтримало дев’ять тисяч краян. Уряд доручив Комітету рибного господарства України з’ясувати суть ситуації, що склалася, і невдовзі до Львова прибула комісія.
– Відібравши вибірково тисячу підписів громадян, представники комісії доручили мені за місцем проживання кожного перевірити, чи дійсно саме він засвідчив свій протест у зверненні, – розповідає колишній рибінспектор Олег Климко. – Я обійшов 19 помешкань і, переконавшись у правдивості документа, зрозумів, що подальша перевірка немає сенсу. Керівництву подав відповідний рапорт.
А проте:
– Представники комісії не виїжджали на місця незаконного вилову риби, а лишень зустрілися з Миколою Сивоусом, – деталізує Володимир Ткачик. – Відтак у своїй письмовій відповіді сповістили, що нібито опитали 19 чоловік, які відхрещуються: написали, буцімто не мають претензій до діяльності рибінспекції. А фактично було використано підписи скаржників. Потому, в листопаді минулого року, ми повідомили про бездіяльність рибінспекції у Львівську міжрайонну природоохоронну прокуратуру. На жаль, надаремно, бо невдовзі звідти надійшла відповідь, в якій йшлося про те, що фактів злочину не виявлено. Отакої!
Хай там як, громадські рибінспектори продовжили протестувати. У смт Добротвір Кам’янко-Бузького району їм вдалося зібрати майже 800 підписів під скаргою, яку надіслали у Кабмін, Верховну Раду, Генпрокуратуру, прокуратуру Львівської області та інші інстанції. У ній було викладено конкретні факти. Наприклад те, що рибінспектори чатують на них на технічному каналі, аби виконати план боротьби з браконьєрством: «Нам пропонують покласти 34 гривні в касу або 20 гривень у кишеню. Подейкують, що цими поборами займаються державні рибінспектори Іван Шевчишин та Андрій Мазовіта. Якщо хтось відмовляється платити, погрожують поламати або забрати вудки». Також було зазначено, що на Добротвірське водосховище, яке буквально кишить сітками, працівники держрибохорони не поспішали.
Володимир Ткачик та його однодумці зверталися і до депутатів Львівської обласної ради, які неодноразово викликали Миколу Сивоуса на засідання постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації. Хоч вони і радилися, як поліпшити ситуацію, однак це не принесло позитивних результатів. Відтак 20 квітня 2010 ро¬ку питання «Про стан охорони водних ресурсів Львівської області та причини надходження значної кількості звернень рибалок-любите¬лів» було винесене на сесію обласної ради. Депутати визнали ни¬нішню роботу держрибохорони незадо¬вільною й прийняли рішення № 1177, де у пункті 4 зазначено: «Звернутися до голови Державного комітету рибного господарства України О.Довбиша із проханням розглянути питання про звільнення з посади начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області.» Комітет не погодився з позицію депутатів Львівщини, повідомивши, що не має жодних претензій до діяльності свого підлеглого. Парадокс та й годі!
– Під час рейдів я неодноразово був свідком, як браконьєрів затримували і незабаром відпускали, – зазначає Олег Климко. – Не складено жодного протоколу за вилов риби вставними сітями біля села Межиріччя та поблизу Червонограда. Ба, браконьєри навіть обмінювалися номерами телефонів з рибінспектором Григорієм Каспруком. Цьогоріч керівництво обласної держ¬рибохорони запропонувало мені дільницю біля Червонограда. Надалі, після переведення на нове місце роботи, заступник начальника держрибохорони Михайло Корб’як доручив звертатися до прокуратури та міліції з... наклепами на громадського рибінспектора Володимира Ткачика, буцімто він заважає працювати. Оскільки я не став очорняти людини, то вимушено увільнився.


Остання надія – міліція!

Не дочекавшись дій з боку держрибохорони, а відтак від верховної влади, цьогоріч громадські рибінспектори звернулись до працівників міліції. І стався здвиг. Так, зокрема, у березні надійшла скарга риболова про те, що у білий день на розливі річки Західний Буг, поблизу шахти № 5, господарюють браконьєри. На допомогу прийшли працівники Сокальського райвідділу міліції, разом з якими було витягнуто 300 метрів сіток. Порушникам, на жаль, вдалося втекти. А 21 травня під час спільного нічного відпрацювання громадських рибінспекторів та правоохоронців під керівництвом заступника начальника Сокальського райвідділу внутрішніх справ Володимира Звадюка трапилось ось що.
– Випливши двома човнами о 3-й ночі наші рибалки не виявили браконьєрських знарядь, – інформує Володимир Ткачик. – Коли ж поверталися до берега, один із човнів електромотором зачепив сітку. Не маючи повноважень її забирати, рибалки тільки зрізали перепону з гвинта, аби вибратися. За десять хвилин прибули працівники рибінспекції, котрі показали нам якісь сітки й заявили, нібито вони наші. Відтак ми поїхали до райвідділу міліції, де рибінспектор усіх переконував, що заступник начальника «дахує» браконьєрів. Так обізвали тих, хто брав участь у рейді. За десять днів на мою адресу надійшла постанова Сокальського районного суду про адміністративне стягнення у розмірі 170 гривень.
Упродовж трьох спільних відпрацювань із правоохоронцями Сокальщини було вилучено понад дві з половиною тисячі метрів сіток. А під час останнього на мості автотраси Львів–Червоноград, прокладеного через річку Західний Буг, навіть затримано трьох порушників. За словами моїх співрозмовників, аби передати їх у руки рибінспекторів, довелося їхати за місцем проживання одного з них – Григорія Каспрука, – оскільки той чомусь не брав слухавки мобільного. Уже в райвідділі міліції охоронець водойм склав протокол на трьох із п’яти браконьєрів.
У червні цього року заяви Володимира Ткачика у Міністерство внутрішніх справ України було офіційно розглянуто керівництвом управління громадської безпеки ГУ МВС України у Львівській області. У відповіді громадському рибінспектору заступник начальника обласного управління внутрішніх справ полковник міліції Ігор Сидорук повідомив: «Згідно з інформацією, наданою Сокальським РВ ГУ МВС України у Львівській області, встановлено, що в ході проведення перевірки за Вашими зверненнями було здійснено виїзди на водойми на території Сокальського району, а саме на річки Західний Буг, Солокія, Рата та інші. Під час даних перевірок на водоймах виявлено та вилучено майже півтори тисячі сіток, 8 підривок, які були розміщені на воді для вилову риби. За фактами порушення правил рибальства, матеріали скеровано у риб¬інспекцію для притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності.»
А у розпал літа, у липні, на Добротвірському водосховищі, що у Кам’янко-Бузькому районі, було організовано рейд за участю голови постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради Михайла Коваля, працівників управління охорони навколишнього середовища у Львівській області та Державної екологічної інспекції у Львівській області. Цього разу вилучили майже дві тисячі метрів сіток. Представник держрибохорони прибув лише через шість годин після отримання повідомлення, й, замість того, аби подякувати присутнім за допомогу, намагався з’ясувати, хто дав дозвіл... витягати сітки.
Під час останнього рейду (у вересні) на водоймі біля Червонограда виявлено порушника, який завдав державі збитків на більш як п’ять тисяч гривень, адже мав півтора кілометра сіток та надувний двомісний човен. Наловив на той момент 50 кілограмів риби. З’ясувалося, що цього порушника уже тричі притягали до відповідальності працівники місцевої міліції, а один раз – Кам’янко-Бузького району. Правоохоронці неодноразово повідомляли в рибінспекцію про його затримання, утім, ніхто ніколи не прибував на місце події. Про це Володимир Ткачик і повідомив у листі до редакції.
– Нещодавно мені вдалося зустрітися із заступником начальника Головного управління – начальником міліції громадської безпеки ГУ МВС України у Львівській області полковником міліції Михайлом Курочкою, – підсумовує Володимир Ткачик. – Я висловив йому вдяч¬ність за спільну роботу, проведену із правоохоронцями Червоноградського міськвідділу міліції, Сокальського, Радехівського та Кам’янко-Бузького рай¬від¬ділів внутрішніх справ. У результаті бесіди він зателефонував у ці райвідділи і дав вказівку сприяти нашій громадській організації з метою припинення браконьєрства. До речі, ще жодного разу правоохоронці не відмовили мені у допомозі, коли я телефонував за номером 102, – додав представник “Громади рибалок України”.

Юрій СКОБАЛО

Коментар
Заступник начальника Головного управління – начальник міліції громадської безпеки ГУ МВС України у Львівській області полковник міліції Михайло Курочка:
– До мене прийшов регіональний представник громадської організації «Громада рибалок України» Володимир Ткачик і повідомив про неналежне реагування з боку керівництва рибінспекції на факти браконьєрства у Кам’янко-Бузькому, Радехівському, Сокальському районах та на території Червонограда, а також про чинення їм перешкод у боротьбі з браконьєрством. Відповідну заяву зареєстровано в журналі про злочини й скеровано до Червоноградського міськвідділу міліції. Всебічне вивчення і перевірка викладених фактів триває. По завершенні буде прийнято рішення, згідно зі статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України. Якщо доказової бази буде достатньо для порушення кримінальної справи, то її порушать.
З приводу останнього рейду на водоймі біля Червонограда, під час якого вилучено 50 кілограмів риби, півтора кілометра сітки та надувний гумовий човен, скажу таке. Функції міліції щодо затримання браконьєрів визначені чітко. Згідно з чинним законодавством, правоохоронці мають право і зобов’язані документувати ці факти, вилучати предмети браконьєрського лову, а відтак зібрані матеріали скеровувати до риб¬інспекції для реагування. В цьому випадку є ознаки злочину, оскільки розмір заподіяної шкоди сягає понад 4,5 тисячі гривень. Тож матеріали буде передано до природоохоронної прокуратури.
А 16 вересня у прокуратурі Львівської області відбулась нарада з приводу забезпечення охорони водних ресурсів. У цьому році міліцією проведено 28 рейдів, під час яких задокументовано 248 порушень. На нараді було вирішено проаналізувати численні звернення, в тому числі і Володимира Ткачика. Відтак ми затребували усі матеріали з райвідділів міліції до Головного управління МВС України у Львівській області. Якщо будуть підстави для порушення кримінальної справи, одразу скеруємо їх у прокуратуру Львівської області. У разі виявлення серйозних прорахунків у діяльності рибінспекції, з’явиться і подання голові Львівської облдержадміністрації з проханням усунути їх, а якщо доречно, то й провести кадрову ротацію.
Маємо намір відслідковувати подальшу ситуацію із браконьєрством на Львівщині і накопичувати матеріали. А відтак, звісно, вживати заходів.



Володимир Ткачик рибінспектор
Рибінспектори В.Крук і В.Ткачик в лікарні 2012

Ось Вам і підсумки - Хто дійсно веде боротьбу з браконьєрами той і стаждає, тому, що таких справедливих одиниці!

Нещодавно уряд прийняв постанову, в якій врахували зміни до закону про Червону книгу України: йдеться про відшкодування збитків за виловлену цінну й рідкісну рибу. Встановлення нових штрафів за знищення видів, занесених до цієї книги, є нагальним.

Нові штрафи за незаконну риболовлю (грн):

стерлядь прісноводна – 48 тисяч;
лосось дунайський, головатиця – 14 тисяч;
марена дністровська – 820;
вирезуб – 340;
форель – 340;
пічкур білоперий дністровський – 330;
марена звичайна – 330;
марена дунайсько-дністровська – 330;
чоп звичайний, чоп великий – 246;
чоп малий – 246;
пічкур дунайський – 205;
йорж носар – 165.

Куди скаржитися на браконьєрів
Номери телефонів гарячої лінії: (098) 887-07-09 та (0372) 52-00-27.

З 15 жовтня по 3 грудня 2013 року наказом Чернівцірибоохорони встановлено заборону на лов (добування) форелі в нерестовий період на річках Сірет, Черемош, Сучава та їх притоках.





”26” вересня 20 13 р.                                                   м. Чернівці                                                                  № 125

Про заходи, щодо посилення
охорони нерестуючої форелі
в гірських річках Чернівецької
області в осінній період 2013 року

Відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства" від 28.09.96 р. № 1192, Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.99 р. за № 33, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.05.99 р. за № 326/3619, Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.99 р. за № 19, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.04.99 р. за № 269/3562, з метою забезпечення природного процесу відтворення водних біоресурсів та їх охорони у нерестовий період 2013 року,

НАКАЗУЮ:

1. Встановити заборону на лов (добування) форелі в нерестовий період на річках Сірет, Черемош, Сучава та їх притоках з 15 жовтня по 3 грудня 2013 року.

2. Заборонити:

2.1. Будь-який вилов форелі на ріках Сірет, Черемош, Сучава, та їх притоках з 15 жовтня по 03 грудня 2013 року.
2.2. Господарську діяльність на ріках Сірет, Черемош, Сучава, та їх притоках впродовж вказаного періоду, що впливає чи може впливати на водні біоресурси, гідрологічний та гідрохімічний режим водойм, а саме:
2.2.1. Несанкціонований вибір гравійно-піщаної суміші та бутового каменю з русел річок Сірет, Черемош, Сучава, та їхніх приток;
2.2.2. Заготівлю лісу на берегах вказаних річок;
2.2.3. Миття автотранспорту у зазначених річках;
2.2.4. Забруднення вказаних водойм відходами промисловості;
2.2.5. Проведення інших робіт в руслі річок;
2.2.6. організацію змагань з рибальства;
2.2.6. Організація на берегах річок стихійних побутових смітників.

3. Начальнику відділу охорони водних ресурсів Клепаку А.Я., завідувачу сектору іхтіології та регулювання рибальства Беженарю Р. В. спільно із інспекторським складом Управління, через засоби масової інформації, повідомити громадськість про введення особливих заходів з охорони нерестуючої форелі на ріках Сірет, Черемош, Сучава, та їх притоках в період з 15 жовтня по 03 грудня 2013 року.

4. Начальнику відділу охорони водних ресурсів Клепаку А.Я., інспекторському складу Управління спільно із сектором оперативної роботи на період з 15 жовтня по 03 грудня 2013 року, посилити контроль за водоймами у яких проходить нерест форелі, з широким залученням громадських інспекторів та працівників міліції.

5. Завідувачу сектору іхтіології та регулювання рибальства
Беженарю Р.В. систематично вести спостереження за нерестом форелі та узагальнювати вказану інформацію.

6. Контроль за виконання цього наказу залишаю за собою.

Начальник Управління                                                                        Д. Сакалов

Враховуючи особливості біології раків та з метою охорони, збереження їх природних запасів впродовж цьогорічного періоду нересту наказом Івано-Франківськрибоохорони № 22 від 27.08.14 заборонено вилов раків у всіх рибогосподарських водних об'єктах Івано-Франківської області на період з 10 вересня по 10 жовтня 2014 року.

Заборони передбачені Правилами любительського і спортивного рибальства в п. 4.5: ”Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.”

У Департаменті екології надали список дозволених для риболовлі місць
До кінця року в закарпатських річках, притоках і озерах проходитимуть так звані весільні дійства струмкової форелі. Будь-які роботи на річках у цей час становлять небезпеку для всього генофонду лососевих, порушення міграційних шляхів, знищення місць нагулу й нересту, повідомили в Департаменті екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА.
Аби уберегти рибу, до 10 січня забороняється будь-яка господарська діяльність у місцях існування та відтворення струмкової форелі, забір піску й гравію, трелювання лісу, миття машин у річках і озерах, використання плавзасобів та ведення інших робіт, що спричиняють чи можуть спричинити порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму річки.
Проте любителі-риболови, маючи одну поплавкову або донну вудку з одним гачком та одним спінінгом, зможуть рибалити з берега у спеціально дозволених для цього місцях:
р. Тиса – від прикордонного знаку № 361 в м. Чоп Ужгородського району до місця злиття річок Чорна та Біла Тиса вище м. Рахів Рахівського району;
р. Шопурка – від місця впадіння у річку Тиса вверх по течії до автотранспортного мосту в с. Кобилецька Поляна Рахівського району;
р. Тересва – від місця впадіння в річку Тиса вверх по течії до знаку початок с. Красна Тячівського району;
р. Теребля – від місця впадіння у річку Тиса вверх по течії до границі Хустського і Міжгірського районів у с. Мерешор;
р. Ріка – від місця впадіння в р. Тиса вверх по течії до автотранспортного мосту на початку села Нижній Бистрий Хустського району;
р. Боржава – в межах Берегівського району на умовах спеціального використання водних біоресурсів, згідно з погодженим режимом;
р. Боржава – в межах Виноградівського району;
р. Боржава – від межі Виноградівського та Іршавського районів вверх по течії до автомобільного мосту в с. Довге Іршавського району;
р. Іршавка – від місця впадіння в річку Боржава вверх по течії до знаку закінчення адміністративної території м. Іршава Іршавського району;
р. Латориця – від державного кордону Україна-Словаччина вверх по течії до автотранспортного мосту в м. Свалява з усіма притоками, «старицями»;
р. Стара – від місця впадіння в р. Латориця вверх по течії до с. Лінці Ужгородського району;
р. Веля – від місця впадіння в р. Латориця вверх по течії с. Худлево Ужгородського району;
р. Уж – від державного кордону Україна-Словаччина в Ужгородському районі вверх по течії до автотранспортного мосту с. Кострино-с. Люта Великоберезнянського району;
р. Лютянка – від місця впадіння в р. Уж вверх по течії до знаку поділу Перечинського та Великоберезнянського адміністративних районів;
р. Тур’я – від місця впадіння в р. Уж вверх по течії до села Тур’я Поляна Перечинського району;
на внутрішніх рибогосподарських водоймах загального користування місцевого значення (замкнутого ставкового, озерного типу) в межах Берегівського, Виноградівського, Іршавського, Мукачівського, Перечинського, Ужгородського, Хустського адміністративних районів Закарпатської області.