Нерест – особливий період у житті мешканців водойм. Від того наскільки успішно та вдало він пройде, залежать майбутні запаси водних біоресурсів. Початок нересту обумовлений наявністю сприятливих умов, до яких пристосований певний вид риби. Найбільше цей процес залежить від температури води, яка для кожного виду водних біоресурсів є різною. Якщо температура води виходить за ці межі, нерест риби може взагалі не відбутися або пройти частково. Ікринки і молодь риби, яка виводиться з них, надзвичайно чутливі до тепла і холоду. Від різкої зміни температури вони можуть загинути.
Зазвичай, спочатку нерестяться хижі види риб: щука та окунь. Далі протягом квітня в нерестовий процес поступово входить переважна більшість видів іхтіофауни. Останніми відкладають ікру короп, лин та сом (з середини або кінця травня). Карась взагалі може метати ікру порціями протягом всього літа.
При температурі води близько +1°С починається нерест миня; + 6°С – підуста; +7°С – окуня, щуки; +8°С – в’юна, плітки, форелі; +9°С – білизни; +10°С – головня, яльця, йоржа, піскаря, в’язя; +12°С – ляща, стерляді, судака; +13°С – чехоні; +14°С – карася; +15°С –верховодки; +16°С – краснопірки; +17°С – плоскирки; +18°С – коропа, сазана; +19°С – лина; +20°С – сома, товстолоба.
Розмноження живих організмів носить циклічний характер. Кожен цикл складається з окремих фаз, пов’язаних з діяльністю гормонів і подразників зовнішнього середовища. Основними передумовами, що дають «команду» до початку нересту є температурний чинник, кисневий режим, наявність партнера та субстрату для відкладання статевих продуктів. За відсутності будь-якого з них риба на нерест не піде, ікра може взагалі розсмоктатися.
Ікрометання у риб буває одноразовим – коли метають ікру впродовж декількох хвилин (щука, окунь, плітка та інші) або порційним – коли метають ікру окремими порціями з інтервалами від декількох днів до 2-3 тижнів (лин, плоскирка, карась та інші). Одні і ті самі види риб у різних кліматичних умовах метають ікру по-різному. Лящ, наприклад, в південних районах нереститься порційно, а в північних – одноразово. Плодючість ікринок, яку відкладає самка риби, у різних видів різна. Наприклад, самка коропа за нерест може відкласти до 1,5 млн ікринок, щуки – 200 тис., ляща – 140 тис., а плітки – 30 тис.
Залежно від часу і місця ікрометання риби діляться на наступні групи:
• метають ікру пізньої осені і зими: озерна форель, минь, струмковий голець;
• метають ікру навесні: райдужна форель, харіус, лосось дунайський, щука, судак, білизна, підуст, головень;
• метають ікру влітку: сом, короп, лин, головень, лящ, карась, плітка, краснопірка;
• метають ікру на водні рослини: усі білі риби;
• метають ікру на гравій: усі лососеві.
Висока мутність води, різкі коливання температури та рівня водойми згубно діють на відкладену ікру: ікринки масово гинуть внаслідок замулення, сильного охолодження води чи взагалі осушення.
Потужний природний інстинкт нересту стає у риб головним, він приглушує рефлекси самозбереження. В цей час риба може стати легкою здобиччю для браконьєрів. Тому для створення сприятливих умов проходження нересту водних біоресурсів щороку встановлюється весняно-літня заборона вилову риби.
Нагадаємо, що 2020 року на Чернігівщині встановлені наступні терміни нерестової заборони:
- з 25 березня до 24 травня (включно) - р. Дніпро від м. Лоїв до с. Нижні Жари, Республіки Білорусь, р. Сож від населеного пункту Яриловицький Скиток до гирла річки;
- з 1 квітня до 9 червня (включно) - у всіх водосховищах;
- з 1 квітня до 20 травня (включно) - у всіх інших річках в кореневих водах;
- з 1 квітня до 29 червня (включно) – у придатковій системі водойм.
- з 25 березня до 30 червня (включно) - лов раків у водоймах, що підконтрольні управлінню в період виношування ікри, личинок і першої линьки.
Чернігівським рибоохоронним патрулем розроблена інтерактивна карта місць, відкритих для любительського рибальства однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега в межах Чернігівської області, якою можна скористатися за посиланням https://goo.gl/1Dcbns.
Якщо Ви стали свідком порушення природоохоронного законодавства, просимо повідомити про це Чернігівський рибоохоронний патруль за вказаними номерами «гарячої» лінії»: (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57.
