Ну на кінець хоть щось!

Цього року сезон відкривав 14.04. Приїхав як завжди біля 06.00, передівся і бігом до води. А води було ще багато. Але це була не найбільша проблема. Більшість дерев котрі росли біля берега позрізали, забрали що було найцінніше, а всі залишки кинули в воду. По тому як відстукував джиг під водою був справжній "дрімучий ліс". Якщо не кожен раз то через раз точно - зацеп. Стрес, мати і все що йде в комплекті. Перебравши всі прошлорічні хіти, зрозумів що нічого не буде почав витягувати все що ще ні разу не пробував або пробував але так і не розловив. Знайшов - Fox 5,5см Fluffy №88. Давно зробив офсетний монтаж але так руки і не дошли. І о диво на кидку десь третьому удар і.... Шило!?! Риба назад в воду. Початок покладено.

Потім було два невдалих виїзди. Не через то що руки не з того місця ростуть. Спочатку я звичайно так і подумав. За п'ять годин на 10 чоловік ні одного тичка. Шо тільки не пробували - "0"! Зібравшись біля машин, почали розмовляти про помилки і варіанти виходів і тут до нас підійшов дідок і сказав що - "Хлопці змотуйтесь, на днях браки били током так що аж мєнтів визивали".

Через тиждень приїхав знов. Надія вмирає останньою. Зловлю, не зловлю, хоч пройдусь. На "голубка" на падінні взяв шнурок розміром як шпрот, навіть не встиг сфоткати, між пальцями втікла. Промінь світла. Не всіх вибили. Йду далі і на мілині на струї знов на Fox 5,5см Fluffy №88 - шило. Ура!!!

Минулого тижня я пролетів з рибалкою. Жінка заставила їхати в Закарпаття. Вихідні на смарку!!! Знов цілий тиждень чекати той суботній ранок коли все довкола зупиняється і є тільки я, мій спін, і моя любима річка!

І сьогодні цей ранок настав. Я на точці, мухою передіваюсь і бігом! Але річка знов мовчала. Не гуляла риба ніяка, було таке враження що я не на річці, а на озері (на воді повний штиль). В мене було мало часу бо на десяту годину треба було на роботі, а тут знов щось не то. Першим був окунь на мого прошлорічного фаворита "голубка".

Не горбач під кіло, але тоже варіант (давно таких не бачив на річці).

Йду далі. Прийшов на те місце де на мілині виходив шнурок - нічого. Пішов далі. Так нічого не спіймавши і не відчувши, рішив ще раз піти на струю. Недойшовши до місця з якого кидав минулий раз метрів 10, зупинився і вирішив пробувати з цього місця. Кидаю перед завалом, твістер плавно зносить а я починаю підмотку - 1,2,3 - пауза 1,2 і.... Як довго я цього чекав! Заспівав фрикціон, і потужні ривки мов током б'ють в руку. Я не здамся.