Неділя 7.00: я прокидаюсь від надокучливого кричання мобільного,піднявши слухавку чую голос друга:"їдеш на рибалку -так чи ні?"Я виглянувши у вікно, побачив як з неба капає дощ, а навкруги все вкрито залишками снігу і калюжами,але рибацьке нутро взяло верх і я сказав тверде "так".Так як я роблю у зимовій риболовлі перші кроки то снастями мене забезпечує друг,тож мені залишилось подбати про свій комфорт, і коньяк для товариства.Захопивши армійські заброди,плащ,літній стілець я в 8.00 уже чекав на обговореному місці!По дорозі я взнав що їдемо на карася на невеликий ставок.Дивлячись на погоду і на обіцянку що ловиться карась, я дещо скептично дивився на результат цієї риболовлі.Приїхавши на місце, ми побачили велику кількість машин, а на самомі льоді концентрація рибаків була неймовірна!
При вході на ставок нас зустрів доброзичливий господар і запропонував придбати квитки по 30 гр,але чудеса депломатії збили ціну до 20.
Вже на льду перед нами повстала проблема з місцем ловлі, адже став був перенасичений братом -рибаком.
Та всеж ми вибороли собі кожний по шматочку щастя.Мені вручили два вудильника і показали на лунки ,яких тут понабурино вдосталь.Після цього провели інструктаж:надіваеш на мормишку два мотиля третім закриваєш кінець і кладеш на дно,потім трохи натягуєш кивок і чекаєш.З цією настановою я приступив до процесу.
Чекати довелось десь 15хв.Мій кивок дригнувся і піднявся,але я прогавив підсічку.Зробивши висновок наступну покльовку я закінчив карасем.
Емоції просто незабутні,коли на маленьку мормишку на жилку 0,1 тягнеш 200гр карася!Не знаю як кому, а мені сподобалось навіть більше чим літом!
Ну а далі пішло поїхало...Клювання відбувалося на глубині 2 метри,карась майже завжди піднімав кивок,клювання відбувалося десь раз в 30хв.Після обіду клювання погіршилось,але почав попадатись карп до кілограма.Мені на карпа не пощастило,а так бачив мужики брали.Господар ставу ходив як коршун адже за кожну рибину карпа хтів оплати 12гр/кг,тож хтось платив,хтось ховав,хтось відпускав.
Під вечір погода, яка не радувала весь день- стала ще пасмурніша:пішов дощ,впав туман.Збиратись почали впопихах, тож весь улов сфотографувати не вдалось!В мене було десь 20 карасів.В моїх наставників напевно в кожного в два рази більше,але й снастей в них було більше, ну і майстерність на їх боці.Отож, приїхав я додому "пінгвіном"адже справді зрозумів сутність зимової риболовлі і загорівся нею не нажарт!Вдома усі скептики повідкривали роти і звинувачували у покупці риби,але "Фото на лицо"!Кінцівкою моєї розповіді є фото частини улову уже в зажареному вигляді,а також побажння усім хто не розпробував зимову риболовлю,не чекати весни а насолоджуватись заповітним процесом і зимою-адже воно того варте.
