В Карпатах осінню побувати ніяк не вдавалося, а тут випала нагода відвідати цей чарівний край як представник від батьків (і як стаціонарний лікар на всі можливі випадки по станам здоров’я, і як можливий добувач іхтіофауни для одного з обідів, і як виконавець майстер-класу по приготуванню риби в польових умовах для підростаючого покоління і не тільки) одного з дитячих скаутських організацій Києва, а точніше ДГОТК «Мангуп». А також крім туристичних походів, пізнавання рідного краю, вивчення місцевих звичаїв і природи тощо, звичайно)), перевірити наявність лускато-хвостатих в гірських струмочках-річечках-ріках.
Базувалися в Ворохті і звідси був старт усіх маршрутів. Скажу наперед, що графік був дуже щільний, дні були розписані буквально по годинам, досконало перевірити наявність іхтіофауни не вдалося як за браком часу, мобільності, так і по іншим причинам, але по порядку з висновками.
Рибалка
Під’їзджаючи до Ворохти з вагону поїзда око милувала і зачаровувала своїми перекатами, бистринами річка Прут, яка бере початок біля підніжжя Говерли і, можна сказати, Ворохта це один перших населених пунктів, через який вона протікає. Відразу після поселення невеликий ознайомчий тур по смт. для адаптації без запланованих довгих маршрутів в цей день, взявши свій УЛ з набором мікро-нано приманок пішов досліджувати річку в плані річкової форелі, або як кажуть місцеві струга, в межах населеного пункту.
Глибина річки невелика – максимум це 30-50см, а так 10-20см майже по всьому маршруту (десь біля 3 км). Ширина – 10-20м. Швидкість течії доволі велика, дно повністю кам’янисте з великою кількістю перекатів і гряд. За весь маршрут знайшов тільки декілька місць потенційної стоянки форелі (до інших було важко дістатися, оскільки береги обривисті і дійти тільки можна з того берегу). Фото немає, т.я. забув взяти фотоапарат (одне фото зроблене вже в кінці поїздки).
Полоскання приманок не принесло ніякого результату, хоча в одному місці бачив доволі таки велику зграйку форелят з палець)). Повернувшись на базу, директор мене звів з місцевими рибалками, і з розмови можна зробити такі висновки:
1. Почався нерест форелі (осінь), вона піднімається вверх по течії, заходить в невеличкі річки і струмки і її активність в плані потенційної ловлі на будь-які приманки мінімальна.
2. Доволі знизилась температура, яка невластива для осені – це також великий мінус в вірогідність кльову.
3. Населений пункт – якщо дійсно хочеш половити форелі, то треба знати місця)). А це невеликі заплави по течії, глибини і т.д., які знаходяться або нижче по течії від Ворохти (декілька місць на карті вказали), або вище, але треба заходити в струмки на територію природного парку, тобто заповідної зони.
4. Спінінг місцеві рибалки не признають – «всякі мажори приїжджають з очеретяними тростинками (це ультралайти)»)) , основний методи ловлі – поплавчанка і «мушка», як саморобна, так і «натуральна». Хоча вони не заперечують, що всі приїжджі рибалки навіть на свої очеретинки з купою мілко-залізних приманок також ловлять форель)
5. Класика – ловити пструга бажано або рано-вранці, або передвечірній час.
Крім річкової форелі в Пруті в межах Ворохти – вище і нижче по течії аж до Яремче (там водопад, інша риба піднятися не може) є ще 2 риби – одна мересниця (гольян), інша щось по типу нашої верховодки, назви не запам’ятав.
Ще з приводу нересту, а точніше з повною забороною вилову форелі в цей час. В день перед від’їздом вдалося поспілкуватися з представником охорони Національного Природного парку. З початком нересту активізуються браконьєри, т.я. в цей час форель виходить на мілину і її дубасять як остями, так і сітками і електрикою по струмках навіть в заповіднику (в 90-ті і на початку 2000 був повний «безпредєл» і «завдяки» бракам її популяція дуже сильно зменшилася), представникам охорони дозволено перевіряти і допитувати будь-кого з риболовів, а при спробі втечі навіть застосовувати зброю. Якщо когось ловлять «на гарячому», то штрафи дуже великі. Але, якщо ти ловиш і відпускаєш рибу, то нічого не буде. Правда, все таки в заповіднику краще взагалі не ловити.
А тепер висновки, які можна зробити, якщо збираєшся на форельну рибалю до Карпат:
1. Сезон – їхати треба в весняно-літній період
2. Бути мобільним – бажано щоб був свій транспорт, т.я. струмків-річечок-річок дуже багато і… п.3
3. Треба знати місця – найкраще заприятелювати з кимось із місцевих рибалок або самостійно кілометр за кілометром обстежувати річку.
4. З приманок – класика – і мікровертушки, і мікровоблера, і мікроколебло. +якщо щось мілке з поверхневих.
5. Техніка ловлі – апстрім.
Може ще хто щось знає – напишіть.
В подальшому за браком часу і усього вище названого в річках не рибалив, хоча були і в верхів’ях Прута перед сходженням на Говерлу, і на Пруту нижче Яремче (після водоспаду), і біля Тиси – процес переноситься на літо наступного року.
Прут біля підніжжя Говерли (витік)
Прут в Яремчі - водоспад Прибій вище по течії
Прут в Яремчі - водоспад Прибій нижче по течії
Прут в Яремчі - річка за водоспадом
річка Тиса
річка Тиса
Так, далі про рибалку). Як писав вище, на мене був покладений обов’язок з приводу майстер-класу по приготуванню риби в польових умовах. А от де наловити риби, якщо в річці не клює… Це не проблема – навкруги є декілька приватних ставків з фореллю.
Приходжу я з своїм УЛом до ґазди Ореста, ціна стандарт – 150 грн за 1 кг форелі. Він мені каже фразу, яку я вже чув):
- А шо то сі маєш в руках за очеретину – лиши її)
УЛ я звичайно не лишаю, він дає мені дрин з кастінгом 100500, катухою з заднім тормозом, ліскою що можна акул витягувати, поплавок з корка від вина і гачком без грузила. Ідем до копанки – вона десь 10х10м, глибина біля 4 метрів, в ній плаває 200(!) кг форелі.
Шматок м’яса на гачок, закид – не встигає гачок опуститися на воду, вже з глибини летить торпеда. Підсічка – промах, друга торпеда – є контакт). Так за 2 хвилини вже 4 форельки ))) Але все таки хочеться на УЛ щось впіймати. Вішаю Jackall Tearo 0.7г, закид – аналогічно не встигла ще блешня опуститися, вже летить торпеда. Таким чином ще за хвилину(!) зловивши 3 штуки, вирішив закінчувати це «знущання» над принципами і догмами area fishing).
На цьому все, дорога на базу і передвечірній кулінарний) майстер-клас для молодшого покоління.
Висновки зроблені і обов’язковий виїзд на річкову форель буде вже в наступному році.
Походи і красоти
Ще коротко про туристичну частину. Тут не передати ні словами, ні фото – треба все бачити своїми очима і відчути власним нутром, оскільки Карпати – це чарівна «країна», і скільки б ти там раз не був, природа, гори, ліса, ріки, села, люди тощо кожного разу вражають своєю неповторною індивідуальністю, кожного разу що нове. Здається, говориш собі – все побачив, більш не поїду, але через місяць знову тягне в цю благодать...
Невеликий "шматочок" Ворохти
Говерла - вгору, тільки вгору
Молодше покоління - син з подружкою)
Хребет Чорногора і долина Прута
Син забрав фотік))
До вершини ще недалеко
Ближче до вершини все обледеніле
Природа створює химерні скульптури з льоду і трави
Yo! Під сильним вітром і холодом ми на вершині!
Також усе у льоді
А вдалині видніється г. Петрос..
Географічний центр Європи біля м. Рахів, Закарпатська обл.
Україна - це Європа!
Церква Різдва святої Богородиці у Ворохті
Всім правильним риболовам НХНЧ! Бережіть природу, любіть і пізнавайте Батьківщину!
