Волейбол сидячи.
Нарешті діждалися і люди з обмеженими можливостями України коли до їх приїхали такі ж самі інваліди з держав в яких сидячий волейбол, дуже популярна гра. Наприклад в Ірані налічується біля 140 таких команд. В цій державі сидячий волейбол фінансує сама Держава. Ні тренері а ні спортсмени самі не шукають спонсорів для проведення змагань, я вже не кажу за приміщення для тренувань. А тім більше для того щоб купити форму в якій треба виступати і прославляти свою Батьківщину. А в нашій державі з цими проблемами приходиться справлятися дуже часто самим інвалідам. Так і цього разу якби не добрий чоловік, депутат Броварської міської ради Сергій Піддубняк, дай йому Боже доброго здоров’я, на довгі роки і ще більше таких вчинків робити. Мабуть ніяких міжнародних змагань по сидячому волейболу серед людей з обмеженими фізичними можливостями не пройшло б. А все задумав і організував Іваненко Олег, який очолює Броварське міське товариство інвалідів «Прагнення» який сам інвалід, але він працює за двох а може й за всіх десятьох чоловіків зразу. Це він найшов таких людей які допомогли з організацією та проведенням в Україні Першого міжнародного турніру по волейболу сидячи серед чоловіків в Броварах, за підтримки Національного паралімпійського комітету України. На цей чемпіонат приїхали чоловіки з обмеженими фізичними можливостями з Ірану, Німеччини, Росії. Україна виставила 2 команди. Певно що сама най сильніша команда була з Ірану, адже ця команда виступала не один раз чемпіонатах Миру та Європи, на Олімпійських змаганнях і займала призові місця, але наші хлопці виступали дуже завзято і одну гру у Іранців виграли. Обидві Українські команди завзято підтримували такі ж самі інваліди які приїхали з Києва, Боярки та других районів Київської області. Підтримку наших спортсменів організували завзяті жінки, це зокрема начальник Обласної організації інвалідного спорту Віниченко Марія Василівна та голова Боярського інвалідного клубу «Ікар» Оревіна Галина Сегізмундівна. Хоча ці жінки і трішки приболіли на ту годину, в однієї був великий тиск, у другої великий вміст цукру у крові. Вони знайшли сили і привезли команду підтримки яка завзято підтримувала наші команди. Але сили були не рівні і Обидві Українські команди програли Іранцям. Програли ми також і Росіянам, але це не означає що треба опускати руки і не тренуватися. Потрібно працювати над своїми помилками, придивлятися до чужих переваг і тоді з Божою допомогою все буде получатися набагато краще.
В заключний день почалася відчайдушна боротьба за третє місце, між командою Німеччини і командою Україна-1. Всі вболівальники знімали такий галас коли забивала наша команда, що не було чути суддівського свистка. Зійшлися дві рівні суперники, рахунок переходив з однієї команди до другої. І так продовжувалося майже годину. Дуже тяжко і все ж таки, наші виграли в п’ятій додатковій грі.
Підводячи підсумки Першого чемпіонату України по сидячому волейболу серед людей з обмеженими фізичними можливостями серед чоловіків, який закінчився у неділю 16 серпня, команди розташувалися таким чином.
- Іран
- Росія
- Україна -1
- Німеччина
- Україна -2
Але саме головне що такі змагання в перше в Україні пройшли і пройшли на дуже високому рівні. Так відзначили багато телевізійних і радіо передач.
В знак поваги до таких людей (інвалідів) брати Кличко подарували боксерські рукавички із своїми автографами і побажаннями. Були другі призи і подарунки, але саме головне що наші хлопці прочуствовали дух міжнародних змагань. Тримайтеся так і на далі.
Василь Марченко.
