На минулому тижні у Скадовську представники влади та громадськості спробували розв’язати конфлікт навколо Національного природного парку «Джарилгацький».
У нараді з цього приводу взяли участь заступник голови облдержадміністрації Михайло Мельник, а також представники обласного управління лісового господарства, обласного управління навколишнього середовища, керівники Скадовської райдержадміністрації, райради, міськради, керівництво Національного природного парку, представники обласної і районної організації «Екологічна ліга», мисливці, підприємці та члени так званої ініціативної групи, яка виступила проти функціонування Національного парку.
Першим взяв слово голова Скадовської районної ради Олег Старенький. Керівник району емоційно розповів про ситуацію, яка склалася навколо Національного парку. Як виявилося, спочатку готувався зовсім інший проект парку й до Скадовської райради жоден з документів на погодження не надходив. Відповідно, у районній раді цей проект не бачили й про кордони парку нічого не чули.
За словами Олега Федоровича при підготовці проекту не було проведено зонування, а стаціонарна зона відпочинку взагалі принесе острову біду. «Ми проснулися коли заборонили полювання!» - закінчив свій виступ керівник районної ради та запропонував переглянути зони та змінити статут парку, залишивши Національний природний парк.
Скадовський міський голова Олександр Гавриш у своєму виступі розповів, що відносини між міською владою і адміністрацією парку були не зовсім добрі. «Ми не маємо інформації про діяльність парку. Яка рекреація? Треба мільярди, щоб проводити комунікації. Нацпарк що хоче, те й робить» - обурювався голова. Він запропонував внести до Статуту та Положення парку дозвіл на проведення спортивного полювання і спортивної риболовлі.
Далі слово взяв депутат Анатолій Керекелиця. Його виступ був аж занадто емоційний. Пан Керекелиця почав з того, що позиція його, депутатів і громади дещо інша: «Ми за те, щоб відмінити Указ президента Віктора Ющенка «Про створення Національного природного парку «Джарилгацький» й почати все робити « з нуля».
«У Скадовську нема за що жити, нема підприємств. Нас хвилює економіка кожного скадовчанина! Острів загороджують, нікого не пускають, не дозволяють причалювати нашим човнам!» - говорив Анатолій Іванович.
«Пропозиції керівництва рад - це полуміри. Ми, ініціативна група, будемо подавати до суду і вимагати відміни Указу про створення парку! Наголошую, ми захищаємо економічні інтереси кожного скадовчанина. Ми тут охороняємо птицю а потім вона летить до Молдови, Польщі і там уже її відстрілюють!!! Й передайте Миколі Костяку від усіх нас, мисливців вітання. Він нам допомагає» - закінчив свій виступ Анатолій Керекелиця.
Керівник адміністрації Національного природного парку «Джарилгацький» Світлана Шульга у своєму виступі сказала, що вона - спантеличена всім тим, що відбувається, вона є науковим працівником і не готова була до всіх цих перипетій. «У положенні про Національний парк є типові фрази. Положення, звичайно, буде доопрацьовуватись, змінюватися».
«Своїми діями і статтями ви, - звернулася Світлана Шульга до представників ініціативної групи, - відволікаєте адміністрацію парку від основної роботи, від підготовки до курортного сезону. До того ж у штаті парку всього дев’ять охоронників, а не сорок, як ви пишете».
Свій виступ Світлана Шульга завершила словами: «Ми не є господарями цієї землі, ми тільки спостерігаємо і контролюємо ситуацію на території парку, займаємося науковою роботою. У нас широкі плани, ми також плануємо розвивати науковий туризм. Це дуже важливо для науки».
Голова ініціативної групи підприємець Олександр Захарченко у своєму виступу тиснув на свідомість. Він говорив, що ми, мовляв, йдемо в Європу а парк був створений із порушенням законів. «Порушено право на землю! Мене не пускають на острів!» - говорив підприємець. Він запропонував призупинити діяльність національного парку та перевірити «скільки їм дали грошей і за що вони купили катери».
Голова Скадовської райдержадміністрації Єгор Устинов висловив позицію місцевої адміністрації: «Я не можу погодитися з надривом попередніх виступаючих. У райдержадміністрації позиція принципова: Все має бути адекватно.
Головне - не погіршити ситуацію і адекватно реагувати на загрози. Я вперше почув, що на острів мають їхати іноземці, я не знав, що адміністрація національного парку працює над початком туристичного сезону. Ця земля на акті постійного користування і без погодження з усіма інстанціями будь-яке відчуження землі неможливе. Звичайно будемо робити зміни і в Положення, обов’язково будуть відкриті причали, ніхто не допустить не допуск туристів на острів!».
Заступник голови облдержадміністрації Михайло Мельник поставив, як кажуть, жирну крапку у цій емоційній дискусії та розкритикував і без того засмучену керівницю Національного парку за непорозуміння, викликане слабкою взаємодією адміністрації парку з районної та обласної держадміністраціями й обласними профільними управліннями.
Михайло Андрійович пообіцяв клопотати перед головою облдержадміністрації М.М, Костяком про негайне створення робочої групи, яка детально розбереться у конфліктній ситуації, вивчить законодавчу базу й при необхідності проведе громадські слухання: «Нагнітання ситуації не було б, якби дирекція парку взаємодіяла з місцевими органами влади, провела громадські слухання, висвітлювала свою діяльність у ЗМІ».
«Ми не допустимо ніяких судів! Є Указ Президента і я вимагаю його виконувати» - завершив свій виступ заступник голови облдержадміністрації.
Як на мене є кілька версій того, що відбувається.
Перша версія: Прикриваючись начебто економічними інтересами кожного скадовчанина місцева влада разом з азартними мисливцями добиваються одного: дозволу на відстріл птахів та риболовлю. Вбивство птахів, звірів, тварин можна виправдати лише потребою виживання. Адже всі емоції районного керівництва вертілися лише навколо заборони полювання.
Мабуть після відміни Указу Президента про створення парку і з отриманням можливості полювати і рибалити всі скадовчани заживуть багато і щасливо.
Друга версія: на острів вже давно кинули оком, наприклад, зі столиці, і дуууже попросили місцеву, народом обрану, владу посприяти (подсобіть) щоб зняти нарешті цей клятий статус національного парку. До того ж, за їх словами у Верховній Раді вже лежить законопроект про дозвіл полювати у національних парках.
Третя версія, мабуть найбільш ймовірна, яка випливає з двох перших: це намагання зірвати проведення у Скадовську ІІІ Міжнародного туристичного форуму.
Проведення Форуму, як виявляється, абсолютно не вигідне ні зальотним любителям заповідної земельки та жаги постріляти у все, що рухається, ні місцевим любителям постріляти, ні місцевій владі, яка звикла все тримати під своїм контролем.
Я маю надію, що робоча група облдержадміністрації погасить цей конфлікт і міжнародний форум відбудеться на високому рівні, і дійсно принесе користь не тільки місту-курорту Скадовську, Херсонщині а й Україні.
Ми мусимо зберегти первозданну красу острова Джарилгач для майбутніх поколінь і дати можливість громаді міста гідно жити і розвиватися.
І я впевнена, що якщо не спрацює робоча група, адміністрація, профільні управління, чи навіть й правоохоронні органи, і не припиняться посягання на Національний природний парк «Джарилгацький» то громадськість області, науковці організують «Дубки-2» тільки у набагато більшому форматі. Ми вміємо боротися і захищати своє!
Природний парк створено 11 грудня 2009 року згідно з указом президента України Віктора Ющенка з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів північного Причорномор'я. До території національного природного парку «Джарилгацький» погоджено в установленому порядку включення 10000 гектарів земель державної власності, в тому числі 805 гектарів земель державного підприємства «Скадовське дослідне лісомисливське господарство», що вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку в постійне користування, і 6726 гектарів земель державного підприємства «Скадовське дослідне лісомисливське господарство» та 2469 гектарів акваторії Джарилгацької затоки Чорного моря, що включаються до складу національного природного парку без вилучення.
Наталія Возаловська, соцмережа Фейсбук
