В ходе кампании по борьбе с браконьерством ВРОО "Громада Рибалок України" и Киевским эколого-культурным центром разработан законопроект "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)".
Законопроект в настоящее время повторно передан в Верховную Раду Украины за подписями трех дружественных экологам народных депутатов - Ивана Зайца, Александра Голуба и Валерия Бевза.
Цель законопроекта: дать права общественным рыбным, охотничьим, экологическим инспекторам, а также инспекторам государственной службы природно-заповедного фонда составлять протоколы на браконьеров по целому ряду природоохранных статей, в том числе - по 85-й статье Административного кодекса.
Ниже приводятся:
Законопроект в настоящее время повторно передан в Верховную Раду Украины за подписями трех дружественных экологам народных депутатов - Ивана Зайца, Александра Голуба и Валерия Бевза.
Цель законопроекта: дать права общественным рыбным, охотничьим, экологическим инспекторам, а также инспекторам государственной службы природно-заповедного фонда составлять протоколы на браконьеров по целому ряду природоохранных статей, в том числе - по 85-й статье Административного кодекса.
Ниже приводятся:
Текст Законопроекта
вноситься народними депутатами України
О.В. Голубом
І.О.Зайцем
В.А. Бевзом
ПРОЕКТ
вноситься народними депутатами України
О.В. Голубом
І.О.Зайцем
В.А. Бевзом
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення
(щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:
1. У статті 85-1 слова "Виготовлення та збут" замінити словами "Виготовлення або збут".
2. У статті 255:
1) У частині першій:
а) У пункті 1:
- абзац двадцять шостий викласти у такій редакції: "органів рибоохорони (статті 85, 85-1, 88-1, 90)";
- абзац двадцять сьомий викласти у такій редакції: "органів мисливського господарства (статті 85, 85-1, 88-1, 90)";
- абзац тридцять сьомий викласти у такій редакції: "служби державної охорони природно-заповідного фонду України (статті 85, 90, 91)";
б) Пункт 9 викласти у такій редакції: "представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності:
член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 92, 132, 148, 154, 160, 179, 185-7, 186-2, 186-4);
громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (стаття 92);
громадський мисливський інспектор (статті 85, 85-1 та 91-2 в частині порушення правил полювання);
громадський інспектор органів рибоохорони (статті 85, 85-1 та 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів);
громадський інспектор з охорони довкілля (статті 85, 85-1, 88-1, 90, 91, 91-4);
2) У частині другій:
а) пункт 4 викласти у такій редакції: "громадський лісовий інспектор (статті 63, 64 - 70, 73, 76, 77)";
б) пункт 5 викласти у такій редакції: "громадський мисливський інспектор (стаття 76, частини перша статті 85, стаття 91-2 в частині порушення правил полювання)";
в) пункт 6 викласти у такій редакції: "громадський інспектор органів рибоохорони (частина третя статті 85, стаття 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів)";
г) пункт 7 викласти у такій редакції: "громадський інспектор з охорони довкілля (статті 65 - 66, 70, 76 - 77-1, 78, 82, частина перша та третя статті 85, статті 89, 91-2, 91-4, 153, 154);
д) пункт 8 викласти у такій редакції: "посадові особи підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу (частини перша і третя статті 85, статті 87, 89).
ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради України А.ЯЦЕНЮК
(щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:
1. У статті 85-1 слова "Виготовлення та збут" замінити словами "Виготовлення або збут".
2. У статті 255:
1) У частині першій:
а) У пункті 1:
- абзац двадцять шостий викласти у такій редакції: "органів рибоохорони (статті 85, 85-1, 88-1, 90)";
- абзац двадцять сьомий викласти у такій редакції: "органів мисливського господарства (статті 85, 85-1, 88-1, 90)";
- абзац тридцять сьомий викласти у такій редакції: "служби державної охорони природно-заповідного фонду України (статті 85, 90, 91)";
б) Пункт 9 викласти у такій редакції: "представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності:
член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 92, 132, 148, 154, 160, 179, 185-7, 186-2, 186-4);
громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (стаття 92);
громадський мисливський інспектор (статті 85, 85-1 та 91-2 в частині порушення правил полювання);
громадський інспектор органів рибоохорони (статті 85, 85-1 та 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів);
громадський інспектор з охорони довкілля (статті 85, 85-1, 88-1, 90, 91, 91-4);
2) У частині другій:
а) пункт 4 викласти у такій редакції: "громадський лісовий інспектор (статті 63, 64 - 70, 73, 76, 77)";
б) пункт 5 викласти у такій редакції: "громадський мисливський інспектор (стаття 76, частини перша статті 85, стаття 91-2 в частині порушення правил полювання)";
в) пункт 6 викласти у такій редакції: "громадський інспектор органів рибоохорони (частина третя статті 85, стаття 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів)";
г) пункт 7 викласти у такій редакції: "громадський інспектор з охорони довкілля (статті 65 - 66, 70, 76 - 77-1, 78, 82, частина перша та третя статті 85, статті 89, 91-2, 91-4, 153, 154);
д) пункт 8 викласти у такій редакції: "посадові особи підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу (частини перша і третя статті 85, статті 87, 89).
ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради України А.ЯЦЕНЮК
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення”
(щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)
1.Необхідність прийняття даного законопроекту.
В теперішній час розквіт браконьєрства в Україні сягнув загрозливих масштабів. З 1991 по 2008 роки в результаті масового браконьєрства чисельність багатьох мисливських тварин (олені, козулі, лосі, дикі качки та гуси, кулики) скоротилася на 30-70 %. Чисельність ведмедів впала в 2 рази, а зубрів у 3. Рибними браконьєрами щорічно у прісних водоймах, Чорному та Азовському морях відловлюється 197 тис. т. риби, що майже дорівнює її промисловому вилову (близько 200 тис. т. на рік). Щорічно державними природоохоронними службами затримується близько 11 тис. порушників правил полювання, близько 100 тис. порушників правил рибальства, близько 30 тис. самовільних порубників лісу, більше ніж 5,5 тис. квіткових браконьєрів і 1 тис. порушників заповідного режиму. При цьому розкривається тільки 1-2% випадків браконьєрства. Ситуація ускладнюється тим, що надто низькою в країні є щільність державних екологічних інспекторів (приблизно 0,3-0,5 інспекторів на район), що майже унеможливлює їх ефективну оперативну роботу. Таким чином на рік в Україні відбувається близько 12,4 млн. випадків браконьєрства, що завдає значний економічний збиток природним ресурсам України а також сприяє становленню серед громадян неповаги до Українських законів.
Значний внесок у боротьбі з браконьєрством раніше робили громадські мисливські, рибні та екологічні інспектори, якими складалося близько 30% протоколів. Проте, наприкінці 80-х років, вони необґрунтовано були позбавлені права складати протоколи по 85-й статті Адмінкодексу. В результаті державні природоохоронні служби залишилися поза підтримкою громадськості та ефективність боротьби з браконьєрством різко впала. Згідно ст. 12 закону "Про охорону навколишнього природного середовища" громадяни зобов’язані берегти і охороняти природу, проте ця зобов’язаність не підкріплюється статтею 255 Адмінкодексу, яка не дозволяє їм складати протоколи за найпоширенішими злочинами по 85-й статті.
Крім того, стаття 255 Кодексу знаходиться у протиріччі зі ст. 39 закону "Про мисливське господарство та полювання", яка дає право громадським мисливським та екологічним інспекторам складати протоколи за порушення правил полювання.
В країні час від часу трапляються спроби такого тлумачення змісту статті 85-1, коли, згідно її назви (виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу), лише особу, що здійснює одночасно обидва види злочинів, тобто – і виготовляє і реалізує заборонені знаряддя, може бути притягнуто до відповідальності. Згідно такого тлумачення, поодинці дані види злочинів покарані бути не можуть, що значно ускладнює роботу контролюючих органів. Розбіжності у тлумаченні даної статті мають бути усунені.
Чинна редакція частини першої статті 255 Адмінкодексу не враховує той факт, що в більшості випадків представники державних природоохоронних органів мають не лише відомчу, а й територіальну розмежованість. Наприклад, працівники державних органів мисливського господарства здебільшого опікуються територіями мисливських господарств, працівники органів рибоохорони – водоймами загального користування. Відтак, випадки браконьєрства поза межами звичної для них території будуть безкарними. Значно обмежена на даний час ефективність служби державної охорони ПЗФ, оскільки вони не мають прав складати протоколи за статтями 85 та 90, що не дає їм можливості затримувати порушників правил полювання, рибальства та осіб, які знищують рідкісні, червонокнижні види рослин на території установ природно-заповідного фонду (де, до-речі, представники інших державних природоохоронних служб не з’являються).
Подібні обмеження значно заважають державним природоохоронним службам України та природоохоронній громадськості захищати від розкрадачів та браконьєрів природні багатства держави, в зв’язку з чим виникає необхідність прийняття даного законопроекту.
Законопроект не призведе до дублювання функцій та не потребує додаткових матеріальних витрат. Навпаки, штрафи від складання додаткових протоколів будуть поповнювати державну казну.
2.Цілі та завдання законопроекту.
Даний Закон спрямований на вдосконалення боротьби з браконьєрством, його завдання – розширити повноваження державних природоохоронних установ та природоохоронної громадськості у відношенні складання протоколів за порушення в галузі охорони природи.
3.Основні положення законопроекту.
Законом запропоновані зміни до статті 85-1 (усунення розбіжностей у трактуванні назви статті), та до частин першої та другої статті 255, де пропонується надати додаткові повноваження по складанню протоколів за різні види браконьєрства представникам державних природоохоронних органів та громадським природоохоронним інспекторам.
4.Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання.
Для реалізації положень Закону не виникає необхідності прийняття змін до інших законодавчих актів України.
5.Фінансово-економічне обґрунтування.
Прийняття даного Закону не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат, навпаки, до бюджету надходитимуть кошти від складання додаткових протоколів та відшкодування збитків у сумі приблизно 200-300 тис. грн. щорічно.
6.Очікувані соціально-економічні наслідки.
Прийняття Закону України "Про внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення" буде сприяти підвищенню законності в галузі охорони та раціонального використання природних багатств держави, зменшенню браконьєрства, і, як наслідок – покращенню екологічної ситуації в країні та формуванню правового суспільства.
Народні депутати України
О.В. ГОЛУБ
І.О.ЗАЄЦЬ
В.А. БЕВЗ
(щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)
1.Необхідність прийняття даного законопроекту.
В теперішній час розквіт браконьєрства в Україні сягнув загрозливих масштабів. З 1991 по 2008 роки в результаті масового браконьєрства чисельність багатьох мисливських тварин (олені, козулі, лосі, дикі качки та гуси, кулики) скоротилася на 30-70 %. Чисельність ведмедів впала в 2 рази, а зубрів у 3. Рибними браконьєрами щорічно у прісних водоймах, Чорному та Азовському морях відловлюється 197 тис. т. риби, що майже дорівнює її промисловому вилову (близько 200 тис. т. на рік). Щорічно державними природоохоронними службами затримується близько 11 тис. порушників правил полювання, близько 100 тис. порушників правил рибальства, близько 30 тис. самовільних порубників лісу, більше ніж 5,5 тис. квіткових браконьєрів і 1 тис. порушників заповідного режиму. При цьому розкривається тільки 1-2% випадків браконьєрства. Ситуація ускладнюється тим, що надто низькою в країні є щільність державних екологічних інспекторів (приблизно 0,3-0,5 інспекторів на район), що майже унеможливлює їх ефективну оперативну роботу. Таким чином на рік в Україні відбувається близько 12,4 млн. випадків браконьєрства, що завдає значний економічний збиток природним ресурсам України а також сприяє становленню серед громадян неповаги до Українських законів.
Значний внесок у боротьбі з браконьєрством раніше робили громадські мисливські, рибні та екологічні інспектори, якими складалося близько 30% протоколів. Проте, наприкінці 80-х років, вони необґрунтовано були позбавлені права складати протоколи по 85-й статті Адмінкодексу. В результаті державні природоохоронні служби залишилися поза підтримкою громадськості та ефективність боротьби з браконьєрством різко впала. Згідно ст. 12 закону "Про охорону навколишнього природного середовища" громадяни зобов’язані берегти і охороняти природу, проте ця зобов’язаність не підкріплюється статтею 255 Адмінкодексу, яка не дозволяє їм складати протоколи за найпоширенішими злочинами по 85-й статті.
Крім того, стаття 255 Кодексу знаходиться у протиріччі зі ст. 39 закону "Про мисливське господарство та полювання", яка дає право громадським мисливським та екологічним інспекторам складати протоколи за порушення правил полювання.
В країні час від часу трапляються спроби такого тлумачення змісту статті 85-1, коли, згідно її назви (виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу), лише особу, що здійснює одночасно обидва види злочинів, тобто – і виготовляє і реалізує заборонені знаряддя, може бути притягнуто до відповідальності. Згідно такого тлумачення, поодинці дані види злочинів покарані бути не можуть, що значно ускладнює роботу контролюючих органів. Розбіжності у тлумаченні даної статті мають бути усунені.
Чинна редакція частини першої статті 255 Адмінкодексу не враховує той факт, що в більшості випадків представники державних природоохоронних органів мають не лише відомчу, а й територіальну розмежованість. Наприклад, працівники державних органів мисливського господарства здебільшого опікуються територіями мисливських господарств, працівники органів рибоохорони – водоймами загального користування. Відтак, випадки браконьєрства поза межами звичної для них території будуть безкарними. Значно обмежена на даний час ефективність служби державної охорони ПЗФ, оскільки вони не мають прав складати протоколи за статтями 85 та 90, що не дає їм можливості затримувати порушників правил полювання, рибальства та осіб, які знищують рідкісні, червонокнижні види рослин на території установ природно-заповідного фонду (де, до-речі, представники інших державних природоохоронних служб не з’являються).
Подібні обмеження значно заважають державним природоохоронним службам України та природоохоронній громадськості захищати від розкрадачів та браконьєрів природні багатства держави, в зв’язку з чим виникає необхідність прийняття даного законопроекту.
Законопроект не призведе до дублювання функцій та не потребує додаткових матеріальних витрат. Навпаки, штрафи від складання додаткових протоколів будуть поповнювати державну казну.
2.Цілі та завдання законопроекту.
Даний Закон спрямований на вдосконалення боротьби з браконьєрством, його завдання – розширити повноваження державних природоохоронних установ та природоохоронної громадськості у відношенні складання протоколів за порушення в галузі охорони природи.
3.Основні положення законопроекту.
Законом запропоновані зміни до статті 85-1 (усунення розбіжностей у трактуванні назви статті), та до частин першої та другої статті 255, де пропонується надати додаткові повноваження по складанню протоколів за різні види браконьєрства представникам державних природоохоронних органів та громадським природоохоронним інспекторам.
4.Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання.
Для реалізації положень Закону не виникає необхідності прийняття змін до інших законодавчих актів України.
5.Фінансово-економічне обґрунтування.
Прийняття даного Закону не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат, навпаки, до бюджету надходитимуть кошти від складання додаткових протоколів та відшкодування збитків у сумі приблизно 200-300 тис. грн. щорічно.
6.Очікувані соціально-економічні наслідки.
Прийняття Закону України "Про внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення" буде сприяти підвищенню законності в галузі охорони та раціонального використання природних багатств держави, зменшенню браконьєрства, і, як наслідок – покращенню екологічної ситуації в країні та формуванню правового суспільства.
Народні депутати України
О.В. ГОЛУБ
І.О.ЗАЄЦЬ
В.А. БЕВЗ
Сравнительная таблица
