Всім доброго дня шановні форумчани! Вже досить давно не заходив сюди та не звітував але нещодавно трапилось таке що вже просто зобов?язаний відписатись та поділитись з усіма своєю радістю! Розпочну звичайно ж з передісторії. Так трапилось що поїхав я у своє чергове відрядження в зону АТО в Луганську область м.Рубіжне. Про завдання для всіх зрозумілим причинам говорити не буду, але діло було так…
9 липня приїхав до мене мій братик такий самий вояка як і я, можна навть сказати що проїздом був пару днів. Ну як раз в неділю перед чергуванням коли у мене було трохи вільного часу вирішив провідати братика. А де ж два брата-рибака можуть з користю та найбільшим задоволенням провести час? Звичайно ж на воді… Хто не знає повідомляю що в м.Рубіжне протікає річка Сіверський Донець от і братик там був недалеко. Та й я взяв з собою у відрядження, хоча не збирався брати, парочку телескопів самих простих з скловолокна з надією що вдасться хоч пару раз порибалити. І так, про всяк випадок взяв до снастей на білу рибку ще й пару коробочок з приманками для хижака. Зустрілись ми з Андрюхою ще о 07:00 але поки туди-сюди, слово за слово ну й вийшли на воду десь в 07:30. Погодка я Вам скажу для рибалки була як-то кажеться як книжка пише. Небо затягнуло хмарами, але дощу не було, іноді здіймався легесенький вітерець який затягував поверхню дрібними хвильками. Все говорило про наближення дощу. Стали на якір. Братан почав полоскати силікон а я старою, перевіреною не на одній вже рибалці, колебалочкою почали спокушати хижака на атаку. На третьому чи четвертому забросі відчув легенький поштовх, хоча треба зазначити що снасть на хижака була далеко не ідеальною - жилка 0,28 мм, катушка 3000 китайська, спінінг з скловолокна важкенький але… поштовх і кінчик спінінга почав свій танок який заставляє серце кожного рибалки битися частіше внаслідок шаленого викиду адреналіну… І що ж ми бачимо… Щука, і не маленька щука… Боролась недовго але понервувати трошки заставила тоді коли побачив що трійник зачепив її за край нижньої щелепи… А тут і ще привід для нової порції адреналіну… Підсаки то немає…
Підвів до човна зубасту красуню ну і як водиться акуратно взяв за очі та в човен її… Ооооо! Вона була просто незрівнянно гарною…
Малий каже: «Я не знаю Сашко чого, але щуку зловив ти, витягав ти а руки у мене трусяться як наче все це мені випало робити!» Визначившись з приманкою яка була до вподоби зубастій ми з Андрюхою подвої ли зусилля в пошуках хижачки. Полоскали залізяки протягом 30-40 хвилин. Змінили стоянку. А я собі думаю – треба змінити приманку. Ну і поставив зелений твістер що на світлі приймає червоне забарвлення. Один рваз закинув – нічого, другий раз – теж нічого, третій раз кинув і тут знову цей легенький поштовх, інтуітивно зробив підсічку і тут почалося… Ну в принципі це можна побачити. Все буде зрозуміло без зайвих слів… Ну і середньому братику Костянтину, який теж запеклим рибалкою рахується привіт передав… користуючись нагодою))))))))))
Втягнувши щуку у човен радості нашій просто не було меж – трофейна щукенція!!!!!!
Знову обкидали навколишню акваторію – пусто, тут ще й потрошку дощик почав моросити, а в нас навіть плаща немає, тільки я Якимось дивом здогадався куртку вдягнути. Коротше говорячи ловили ми ловили ще мабуть годинки півтори. Андрик вже промок добряче ну і одностайним було рішення про вихід на беріг та невеликий перепочинок. Ну я й кажу Андрію: «Сідай на весла а я закину воблєрок та й поки будемо плисти до кладки потролінгую трохи. Пропливши метрів з 20 спрацював фрикціон на катушці – ну, думаю, травичка не заставила себе довго чекати. Яким же було моє здивування що легко так катушкою почав підмотувати прогин шнура – де ж та клята трава ділась? І тут «трава» дала про себе знати. Жилка у воді почала плавний рух в сторону глибини. Оце думаю дааааа….!!!!! Невже ще й третя буде? І третя комуфльована красуня через 1,5 хвилини прикрасила черговий фотоальбом. Ну і як підсумок. Протягом 3,5-4 годин три трофейні щуки (дві десь 4,5 кг і одна 5,5 кг – на жаль кантер кожного разу брехав то показуючи на 500 гр більше то менше). Одна на коливалку, друга на твістер зеленого кольору і третя на воблєр Джаксон (з золотавими боками, видно на фото в коробочці лежить).
Отака рибалка була вперше в моєму житті чого і Вам всім шановні форумчани бажаю!!!!!! Ні хвоста Вам ні луски!!!! До нових зустрічей!
