Австралійський червонопалий рак - перспективи вирощування в Україні

youtube.com

Попри значну кількість водойм, Україна і досі залишається імпортером аквапродукції. Не винятком є і раки. 


Сьогодні в країні склалася така ситуація, що більшість товарного рака на ринку - це результат браконьєрства. Змінити ситуацію може впровадження промислового вирощування раків у ставках. Одним з найперспективніших видів раків можна вважати австралійського червонопалого рака, який здатний за 10 місяців виростати до 100 грамів ваги. Завдяки чому, при правильному підході, з одного гектару водного плеса можна отримати до 5000 кг товарного рака….


Про перспективи розведення австралійського червонопалого рака в Україні розповідає провідний спеціаліст компанії Vismar Aqua Любомир Гайдамака.

развернуть

10 фактів про річку Дніпро

10 фактів про річку Дніпро Фото №1

Легендарна річка Дніпро, що ми знаємо про неї? Стільки бачила вона на своєму шляху. Різні племена плили по її течії. Культурно-історичний портал "Спадщина Предків" підготував 10 фактів про найвідомішу річку України.


1. Дніпро - третя за довжиною й площею басейну ріка Європи (після Волги й Дунаю), ріка з найдовшою течією в Україні. Довжина Дніпра - 2 201 км; в межах України - 981 км. 


2. На сьогодні річище Дніпра перетинають до 100 різних мостів, залізничних та автомобільних. 


3. Дніпро - головний постачальник води в Україні. Водними ресурсами Дніпра користуються біля 30 млн. мешканців України (це фактично дві третини від усього населення). 


4. Дніпро - третя річка в Європі після Волги і Дунаю за площею водозбірного басейну і протяжністю. 


5. Взимку Дніпро замерзає зазвичай після 20-денної температури нижче 0°С. Замерзання починається з півночі, а скресання льодового покриву - з півдня. Завдяки цьому затори криги та спричинені ними повені на Дніпрі трапляються рідко. 


6. У Дніпрі водяться майже всі з відомих в Україні понад 70 видів риб. Нижня частина річки багатша на рибу - там водиться 60-65 видів, тоді як біля Києва - лише 40. З майже 250 видів птахів, що гніздяться в Україні, 100 - постійні або тимчасові мешканці річок, озер і боліт басейну Дніпра. 


7. Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, що називається «Мельпомена». Геродот відвідав грецькі колонії на берегах Дніпровського лиману за 450 років до нашої ери, а також плавав по річці до самих порогів. Опис Дніпра вище порогів історик зробив за розповідями купців, що плавали по річці в торгових справах. З того часу про велику слов’янську річку писали безліч істориків і письменників - і давніх часів, і середніх віків. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської Русі «Повість врем’яних літ» і у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім».  


8. У басейні Дніпра створено 24043 ставки (48% від загальної кількості ставків України) із загальною площею водного дзеркала 1532,8 км² і повним об’ємом 2,09 км³ води. 


9. По течії Дніпра Україною є шість шлюзів (Київський, Канівський, Кременчуцький, Дніпродзержинський, Запорізький, Каховський). За їх проходження стягується плата, розмір якої залежить від модуля судна (куб. метрів) та виду плавання - закордонне чи каботажне. 


10. Також в районі порогів деякі аквалангісти досі шукають скарби, імовірно затонулі тут разом з потерпілими крах суднами. Одна з легенд говорить, що війська отамана Івана Підкови після чергового нападу на Стамбул перевозили через поріг дивовижні багатства. Кажуть, що в їх числі була статуя коня, цілком відлита із золота. Кілька кораблів розбилися на порогах, а скарби залишилися десь на дні. Професійні дайвери сьогодні продовжують вивчати дно Дніпра біля старовинних міст, розраховуючи виявити історично цінні артефакти, і зовсім не дарма. Багато знахідок просто вражають: унікальна зброя і посуд, останки стародавніх тварин і так далі. На тих ділянках, які були затоплені після пуску великої кількості ГЕС, аквалангістами були виявлені залишки християнського храму та інших будівель. Через час з’ясувалося, що раніше тут розташовувалося село. Є й інші затоплені пам’ятки, наприклад, козача фортеця, острів Перун, водомірний пост кінця ХІХ століття.

развернуть

В Україні оголошено найвищий рівень пожежної небезпеки: рятувальники закликають громадян не провокувати пожежі у природних екосистемах!

В Україні оголошено найвищий рівень пожежної небезпеки: рятувальники закликають громадян не провокувати пожежі у природних екосистемах! Фото №1

За даними УкрГідрометцентру, цими вихідними у південній частині, східних, центральних, Сумській, Чернігівській, Київській, Рівненській та Тернопільській областях переважатиме надзвичайний рівень пожежної небезпеки. І такий невтішний прогноз не лише спричинить незручності для громадян, а ще й створює передумови для різкого збільшення кількості загорянь на території України.


Рятувальники зазначають, що причинами масштабних пожеж у природних екосистемах найчастіше є наслідки людської легковажності. Саме громадяни досить часто нехтують правилами пожежної безпеки, особливо під час оголошення пожежонебезпечного періоду, викидаючи недопалки на узбіччя доріг, залишаючи сміття у лісах або спалюючи його на присадибних ділянках.


Так, Україна продовжує оговтуватися від пожеж, що вирували на початку вересня на Луганщині та у Харківській області. Разом з тим, на території решти областей спостерігається не менш небезпечна ситуація із пожежами на відкритій території. Зокрема, днями на Дніпропетровщині та у Полтавській області вогнеборці ліквідовували пожежі на сміттєзвалищах. Численні загорання сухої трави ліквідовували також у Вінницькій, Кіровоградській областях.


Загалом, на ліквідацію пожеж у природних екосистемах щодня в Україні витрачається велика кількість людського та матеріального ресурсу. І шкода, що громадяни не розуміють у скільки державі обходиться один залишений у лісі недопалок або спалене сміття.


Тож, зважаючи на відносно спекотну для вересня погоду, а також те, що пожежонебезпечний період наразі знаходиться у своїй активній фазі — загроза виникнення загорянь може зростати.


З огляду на прогноз УкрГідрометцентру, Державна служба України з надзвичайних ситуацій закликає громадян не провокувати пожежі на відкритих територіях та дотримуватися елементарних правил безпеки під час перебування у природних екосистемах.


Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:


- відвідувати хвойні ліси при оголошенні надзвичайної пожежної небезпеки 5-го класу;


- розводити багаття у лісі та лісопосадках;


- заїжджати автомобілем до лісу;


- палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники або недопалки;


- залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;


- полювати у лісі з використанням вогнепальної зброї;


- створювати смітники та спалювати відходи;


- спалювати стерню та післяжнивні залишки на сільськогосподарських полях;



Шановні громадяни! Якщо ви помітили займання в лісах, посадках та на відкритих територіях, негайно телефонуйте за номером "101".


Пам’ятайте, що лише дотримання елементарних правил пожежної безпеки застереже від трагічних наслідків та матеріальних збитків.

развернуть

Про заборону фосфатних мийних засобів для покращення стану водних об’єктів України

https://petition.president.gov.ua/
Про заборону фосфатних мийних засобів для покращення стану водних об’єктів України Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України
Масове використання побутової хімії із вмістом фосфатів та інших сполук фосфору є одним із головних чинників забруднення поверхневих водних об’єктів України та призводить до фосфатного отруєння

Масове використання побутової хімії із вмістом фосфатів та інших сполук фосфору є одним із головних чинників забруднення поверхневих водних об’єктів України та призводить до фосфатного отруєння водних гідроекосистем і цвітіння (евтрофікації) води в річках та озерах, яке набуває особливо великих масштабів у спекотний літній період.


Фосфати, які містяться у пральних порошках, засобах для миття посуду та прибирання, потрапляють у поверхневі водойми зі стічними водами і фактично стають добривом, яке сприяє прискореному росту синьо-зелених водоростей.


Якщо у водойму потрапляє 1 грам фосфатів, це провокує ріст 5 – 10 кілограмів (!) синьо-зелених водоростей. При одному пранні фосфатними мийними засобами у воді опиняється до 16 г фосфатів. За оцінками екологів концентрація фосфатів, які надходять із стічними водами на очисні споруди водоканалів перед скидом у водойми, перевищує нормативи скидів у 5 – 6 разів.


Більшість очисних споруд не спроможні якісно очистити воду при наявності понаднормових концентрацій хімічних речовин. Очисна потужність споруд не була розрахована на таку кількість забруднювачів, яка нині потрапляє у стічні води. Тому сполуки фосфору так чи інакше опиняються у природних водоймах. Застосування сучасних технологій очищення води допомогло б покращити ситуацію, але процес модернізації очисних споруд точно не буде швидким і дешевим.


Відмираючи, синьо-зелені водорості поглинають кисень та виділяють токсичні речовини. Як наслідок – від придухи гине риба та страждають інші представники водної фауни. Катастрофічно знижується придатність води для питних та рекреаційних потреб населення, зростає ризик поширення інфекційних хвороб серед відвідувачів пляжів, втрачається туристична привабливість водних об’єктів.


Очевидно, що вказані чинники матимуть негативні екологічні та економічні наслідки.


Водні ресурси – це стратегічний екологічний актив держави, погіршення якостей якого є неприпустимим. Угодою про асоціацію між Україною та ЄС передбачено, що Україна має імплементувати положення Директиви 2000/60/ЄС «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики».


Відповідно до Директиви 2000/60/ЄС держави-члени вживають необхідних заходів, щоб запобігти погіршенню стану всіх масивів поверхневої води. Речовини, що сприяють евтрофікації (зокрема і фосфати), віднесено Директивою до переліку основних забруднювачів.


Європейський ринок позбавлений мийних засобів, що містять фосфати, з 2013 року. У Японії застосування фосфатів у пральних порошках припинили ще у 1976 році.


Відтак, існує нагальна потреба у розробці законопроекту про заборону ввезення в Україну, виробництва, реклами, розповсюдження і використання в Україні фосфатних мийних засобів.


Проектом закону мають бути передбачені:

- дієві правові механізми контролю за відсутністю сполук фосфору у представленій на ринку продукції;

- відчутна для виробників та імпортерів відповідальність за порушення закону і ефективні процедури притягнення до такої відповідальності;

- заходи, які стимулюватимуть виробництво і використання екологічно дружніх мийних засобів;

- методи регулювання, які дозволять запобігти встановленню необґрунтовано високих цін на безфосфатну побутову хімію.


Удосконалення законодавства дозволить суттєво послабити цвітіння води у водних об’єктах та покращити стан навколишнього природного середовища по всій території України.


З огляду на викладене, просимо Президента України залучити науковців та інститути громадянського суспільства до розробки такого законопроекту і, користуючись закріпленим у статті 93 Конституції України правом законодавчої ініціативи, внести його на розгляд Верховної Ради України.

развернуть

4G на просторы водоемов?

https://www.facebook.com/


Мобільні оператори Київстар, Vodafone Україна та lifecell розпочинають рефармінг радіочастотного спектру в діапазоні 900 МГц. Це означає, що базові станції будуть переналаштовані з GSM900 на LTE900. А використання «низьких» радіочастот

дасть змогу запустити зв’язок 4G по всій країні, зокрема в маленьких населених пунктах, сільскій місцевості та на автодорогах.

Показать еще
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!