Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році

ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ 
Міністерства аграрної політики 
та продовольства України 
06.01.2016  № 2

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
21 січня 2016 р. 
за № 111/28241

РЕЖИМ 
рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році
 
1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".
 
2. Промисел водних біоресурсів у дніпровських водосховищах у 2016 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
 
3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об’єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації території та об’єктів природно-заповідного фонду.
 
Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
 
Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
 
Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об’єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюється науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.
 
4. Строки початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.
 
5. Довжина однієї ставної сітки, що застосовується на промислі на водосховищах дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 метрів. Максимальна довжина крила раколовки - 50 метрів.
 
6. Допускається на Київському водосховищі:
 
протягом усього промислового періоду за наявності відповідного наукового обґрунтування проводити відлов верховодки та тюльки в місцях їх скупчень активними знаряддями лову під контролем органів рибоохорони;
 
протягом усього промислового періоду за наявності відповідного наукового обґрунтування використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50 мм.
 
7. Допускається на Канівському водосховищі
 
протягом усього промислового періоду за наявності відповідного наукового обґрунтування використовувати для облову скупчень карася сріблястого та плітки сітки з кроком вічка а = 50-60 мм.
 
8. Допускається на Кременчуцькому водосховищі:
 
1) проведення лову верховодки і тюльки в забороненій зоні Канівської ГЕС протягом усього промислового періоду;
 
2) використання дрібновічкових ятерів (вічко а = 5-10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних живих ресурсів, під контролем органів рибоохорони;
 
3) вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій;
 
4) вилов плідників аборигенних коропових риб одним закидним неводом для заготівлі гіпофізів в період від скресання криги до 05 травня.
 
9. Допускається на Дніпродзержинському водосховищі:
 
на закорчованих і зарослих ділянках водойми в межах острова Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських заплав застосовування низькостінних поріжних сіток з кроком вічка а = 36-60 мм і більше;
 
у період з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) у місцях концентрацій карася сріблястого та плітки за наявності відповідного наукового обґрунтування використовувати для їх облову сітки з кроком вічка а = 50 мм.
 
10. Допускається на Запорізькому водосховищі:
 
використання закидних неводів з вічком а = 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
 
застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка а = 45-60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову крупних особин карася сріблястого;
 
застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 30-34 мм на всій акваторії Самарської затоки.
 
11. Допускається на Каховському водосховищі:
 
1) для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм; у районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ковш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм; у районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм;
 
2) протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі поріжних) з кроком вічка а = 50-60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега);
 
3) протягом усього промислового періоду використання ставних ( у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур углиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори углиб водосховища на 2 км;
 
4) протягом усього промислового періоду використання ставних ( у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції углиб водосховища на 1 км;
 
5) протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів у нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем органів рибоохорони;
 
6) використання протягом промислового періоду дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше а = 5 мм у котлах (бочках) для відлову тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше 2 % від загальної маси улову риби.
 
12. Забороняється у Київському водосховищі:
 
використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм, а = 41-49 мм та а = 70-74 мм протягом усього року;
 
використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.
 
13. Забороняється у Канівському водосховищі:
 
використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм, а = 41-49 мм та а = 70-74 мм протягом усього року.
 
14. Забороняється на Кременчуцькому водосховищі:
 
використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм протягом усього року;
 
використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня;
 
використання закидних частикових неводів у період до 20 вересня.

15. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі:
 
використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм протягом усього року.

16. Забороняється у Запорізькому водосховищі:
 
застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а = 30-34 мм (за винятком випадку, передбаченого абзацом третім пункту 10) та 70 мм;
 
використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.
 
17. Забороняється у Каховському водосховищі:
 
1) використання ставних сіток з кроком вічка а = 30-36 мм та а = 70 мм протягом усього року;
 
2) промисловий лов у затоках нижньої частини Каховського водосховища в межах Херсонської області протягом всього року;
 
3) промисловий лов у межах орнітологічного та ландшафтного заказників загальнодержавного значення "Великі та Малі Кучугури" та "Крутосхили Каховського водосховища", які входять до території національного природного парку "Великий Луг", а також у межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення "Дніпровські пороги";
 
4) встановлення у період з 01 січня до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі зарослів повітряно-водної рослинності заплавних частин Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур;
 
5) промисловий вилов раків в періоди линьки, спаровування та виношування ікри, строки заборони визначаються органами рибоохорони відповідно до наукового обґрунтування.
 
18. На всіх дніпровських водосховищах допускається:
 
максимальна довжина крила (сумарна довжина сіткового полотна від входу бочки) ятера не більше 25 метрів. Діаметр бочки - не більше 1 м. Кількість бочок на 1 ятір - не більше 2;
 
максимально допустимі прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 50-60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства;
 
мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобика та білого амура - 60 см;
 
мінімально допустимі для вилову розміри щуки - 40 см, сома європейського - 80 см.
 
19. На всіх дніпровських водосховищах забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м, відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів повинна бути не менше 500 м.
 
20. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.
 
21. У разі наявності 4 і більше актів перевірки промислового лову з підвищеним приловом молоді в будь-якому районі органи рибоохорони приймають рішення про заборону промислу знаряддями лову з певним кроком вічка в межах даного адміністративного району терміном до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.
 
22. У випадку використання будь-яких об’єктів промислу в обсягах загального прогнозу користувачі надають щоденну оперативну інформацію органам рибоохорони; при освоєнні 90 % прогнозу промисел призупиняється.

Порядок використання залишку обсягу добування (прогнозу) визначається органами рибоохорони.
 
23. Кількість знарядь лову та плавзасобів, які будуть використовуватись на промислі протягом 2016 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку 1 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову та плавзасобів за користувачами на дніпровських водосховищах здійснюють органи рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації. Оптимальне навантаження становить: палубне судно - 50 сіток; безпалубне - 30 сіток.
 
24. Лов риби неводами за допомогою декількох суден, що йдуть поруч в одному напрямку, а також постановка знарядь для лову водних біоресурсів на фарватері або у місцях, відведених для стоянки суден, забороняється.
 
25. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.
 
26. Дозволена кількість ставних сіток з кроком вічка а = 100 мм і більше на ланку визначається органами рибоохорони.
 
27. На всіх дніпровських водосховищах забороняється промислове рибальства протягом року на ділянках, наведених у додатку 2 до цього Режиму.
 
Директор 
Департаменту тваринництва                                                                                                                                   М.М. Кваша
 
 
Додаток 1 
до Режиму рибальства 
в дніпровських водосховищах 
у 2016 році 
(пункт 23)
 
КІЛЬКІСТЬ 
знарядь лову та плавзасобів, які будуть використовуватись на промислі протягом 2016 року на дніпровських водосховищах
 
 *Активні/пасивні.
 
Додаток 2 
до Режиму рибальства 
в дніпровських водосховищах 
у 2016 році 
(пункт 27)
 
ДІЛЯНКИ 
водосховищ дніпровського каскаду, на яких заборонено промислове рибальство протягом року
 
 
развернуть

Правила любительского и спортивного рыболовства. Часть 2.

9. Кожне судно повинно мати:
оригінал дозволу на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні;
промисловий журнал та журнал обліку прийнятих водних живих ресурсів, сигнальні розпізнавальні знаки;
марковані знаряддя лову зазначенням назви судна, держави, номера дозволу порядкового номера знаряддя лову;
УКХ-радіостанцію, яка повинна постійно працювати на прийом на 16 міжнародному каналі завірену власником судна схему розташування трюмів зазначенням розмірів, форму гарантії країни прапору (додаток 3).

10. Судна, що мають промислове обладнання не одержали дозволу на право промислу, повинні повідомити прикордонні війська про вхід у виключну (морську) економічну зону України. Знаряддя лову повинно бути розтакелажено знаходитись у трюмі.

11. Капітанам морських рибних портів забороняється випускати з портів на промисел судна у разі нечіткого нанесення на них бортових назв номерів, відсутності у капітана оформленого дозволу на використання водних живих ресурсів.

12. Використання анадромних видів риб здійснюється виходячи з першочергової заінтересованості в запасах. Збереження запасів зазначених видів риб здійснюється шляхом вжиття Держкомрибгоспом, Держкомкордоном та Мінекобезпеки відповідних заходів.

13. Державний контроль у галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України здійснюють Держкомрибгосп, Держкомкордон, Мінекобезпеки та органи на місцях у межах компетенції, державні а також органи місцевого самоврядування умежах компетенції державні а також органи місцевого самоврядування відповідно до діючого законодавства України.
Особи, винні у порушенні цього Порядку та інших нормативно-правових актів України в галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну цивільно-правову відповідальність згідно законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб компенсації в повному обсязі шкоди, завданої водним живим ресурсам.
Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушення підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 8 лютого 1999 р. N 166 Київ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України
8 лютого 1999 р. N 166
Положення про водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення

Загальна частина

1. Це Положення визначає єдинi вимоги (критерiї) до угiдь, якi можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, порядок їх оголошення такими, а також режим охорони та користування природними ресурсами в їх межах.

2. Водно-болотними угiддями загальнодержавного значення оголошуються цiннi природнi комплекси болiт, заплавних лук i лiсiв, а також водних об'єктiв - природних або штучно створених, постiйних або тимчасових, стоячих або проточних, прiсних, солонкуватих або солоних, включаючи морськi акваторiї.

3. Територiї (акваторiї), оголошенi водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, є складовою частиною системи природних територiй, що перебувають пiд особливою охороною. Одночасно вони можуть мати статус територiй чи об'єктiв при-родно-заповiдного фонду України.

4. Вимоги (критерiї), за якими водно-болотнi угiддя можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення:
а) щодо типовостi або унiкальностi водно-болотного угiддя:
є типовими для водно-болотних угiдь бiогеографiчного регiону;
є типовими для водно-болотних угiдь декiлькох бiогеографiчних регiонiв;
є типовими для водно-болотних угiдь, що вiдiграють значну гiдрологiчну, бiологiчну та екологiчну роль у басейнi великої рiчки або морського узбережжя;
є рiдкiсними або унiкальними водно-болотними угiддями для певного бiогеографiчного регiону;
б) щодо видового складу рослинного та тваринного свiту:
є середовищами iснування комплексу рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, видiв рослин i тварин або значної чисельностi особин одного чи декiлькох таких видiв;
є особливо цiнними для пiдтримання бiологiчного рiзноманiття регiону;
є особливо цiнними як середовища iснування видiв рослин i тварин на критичних стадiях їх життєвого циклу;
є особливо цiнними як середовища iснування для одного або бiльше ендемiчних видiв рослин чи тварин, їх угруповань;
в) щодо водоплавних птахiв:
є мiсцем регулярного перебування понад 20 тис. особин во-доплавних птахiв;
є особливо цiнними для пiдтримання значної чисельностi особин окремих груп водоплавних птахiв, що значною мiрою визначає цiннiсть водно-болотних угiдь, їх продуктивнiсть та рiзноманiття;
є мiсцем регулярного перебування не менш як 1 вiдсотка бiогеографiчної популяцiї одного виду або пiдвиду водоплавних птахiв;
г) щодо стану iхтiофауни:
є цiнними для збереження унiкальних природних фаунiстичних комплексiв;
є важливими мiсцями нересту, нагулу та зимiвлi мiсцевих видiв риб, що мають визначальне значення для пiдтримання їх популяцiй.

5. До водно-болотних угiдь загальнодержавного значення належать типовi, рiдкiснi або унiкальнi природнi водно-болотнi комплекси, якi вiдiграють важливу роль у водно-болотних та сумiжних з ними екосистемах, мають значну природоохоронну, рекреацiйну, наукову та естетичну цiннiсть i вiдповiдають хоча б одному iз вищезазначених критерiїв.

Порядок оголошення певних територiй (акваторiй)водно-болотними угiддями загальнодержавного значення

6. Питання про оголошення певних територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення розглядається Мiнекобезпеки за поданням наукових установ, громадських органiзацiй або iнших заiнтересованих пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян.

7. Подання має мiстити обгрунтування щодо вiдповiдностi водно-болотних угiдь вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, вiдомостi про мiсцезнаходження, площу, характер використання, користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв, вiдповiдний картографiчний матерiал згiдно з проектами землеустрою тощо.

8. Мiнекобезпеки розглядає подання в мiсячний термiн. У разi наявностi пiдстав для оголошення територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки погоджує питання про їх оголошення водно-болотними угiддями загальнодержавного значення з вiдповiдними користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв, а також з органами мiсцевого самоврядування.

9. Погоджений з Держводгоспом, Держкомлiсгоспом, Держком-рибгоспом (якщо до водно-болотних угiдь належать рибогоспо-дарськi воднi об'єкти) та iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади проект рiшення про оголошення таких територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки подає на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України.

10. У разi виявлення невiдповiдностi водно-болотного угiддя загальнодержавного значення вимогам (критерiям) до вод-но-болотних угiдь загальнодержавного значення за поданням власникiв землi та землекористувачiв, якi взяли на себе охо-роннi зобов'язання, Мiнекобезпеки готує проект рiшення Кабiне-ту Мiнiстрiв України про скасування статусу водно-болотного угiддя загальнодержавного значення.

Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь загальнодержавного значення

11. Охорона i користування природними ресурсами водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загальнодержавного значення, що пе-ребувають у межах територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, здiйснюється вiдповiдно до Закону України «Про природ-но-заповiдний фонд України» та положень про них.

12. Земельнi дiлянки в межах територiй (акваторiй), що оголошуються водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, у землекористувачiв (власникiв землi) не вилучаються. Спецiальне використання природних ресурсiв у межах таких угiдь здiйснюється за погодженням з користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв.

Власники землi та землекористувачi повиннi забезпечувати екологiчно безпечний режим господарювання i користування при-родними ресурсами в межах водно-болотних угiдь згiдно з вимо-гами природоохоронного законодавства та цього Положення, взя-тим на себе охоронним зобов'язанням.

13. У межах водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загально-державного значення, якi не належать до територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, забороняється:
а) проведення всiх видiв мелiоративних та будь-яких iнших робiт (вибуховi роботи, видобування корисних копалин тощо), що можуть призвести до погiршення цих угiдь або їх знищення;
б) порушення режимiв використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг вiдведення, берегових смуг водних шляхiв, зон санiтарної охорони водних об'єктiв, особливостей користування малими рiчками;
в) скидання у водний об'єкт забруднених виробничих та господарсько-побутових стiчних вод;
г) будiвництво будь-яких споруд (крiм гiдротехнiчних, гiдрометричних та лiнiйних), у тому числi баз вiдпочинку, дач, гаражiв та стоянок автомобiлiв, що не пов'язане iз забезпеченням охорони водно-болотного угiддя та пiдтриманням його оптимального гiдрологiчного режиму;
д) розорювання земель (крiм пiдготовки грунту для залуження i залiснення), а також садiвництво та городництво;
е) зберiгання та застосування на їх територiях (акваторiях) пестицидiв, отрутохiмiкатiв i добрив:
є) влаштування лiтнiх таборiв для худоби;
ж) миття та обслуговування транспортних засобiв i технiки;
з) влаштування звалищ смiття, гноєсховищ, вигребiв, полi-гонiв i накопичувачiв побутових та промислових вiдходiв (рiдких i твердих), стiчних вод, кладовищ, скотомогильникiв, полiв фiльтрацiї тощо;
и) iншi види дiяльностi згiдно з природоохоронним законодавством.

14. На всi водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на органи Мiнекобезпеки на мiсцях. Користувачi i власники земельних дiлянок та iнших природних ресурсiв у межах водно-болотних угiдь зобов'язанi надавати iнформацiю про їх стан та iншi данi, необхiднi для ведення паспортiв.

Мiнекобезпеки та його органи на мiсцях забезпечують вине-сення в натуру (на мiсцевiсть) з установленням спецiальних знакiв меж водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, якi наносяться на плани та картографiчнi зображення вiдповiд-них земельних дiлянок. Режим цих водно-болотних угiдь врахо-вується в усiх видах проектно-планувальної документацiї.

15. Заходи щодо збереження водно-болотних угiдь загально-державного значення здiйснюються за рахунок коштiв пiдп-риємств, установ, органiзацiй, iнших землевласникiв та земле-користувачiв, на територiї яких вони знаходяться, а також за рахунок благодiйних фондiв, мiжнародних грантiв та iнших джерел фiнансування.

16. Державний контроль за дотриманням фiзичними та юридичними особами природоохоронного законодавства в межах водно-болотних угiдь загальнодержавного значення здiйснюють Мiне-кобезпеки, його органи на мiсцях та iншi спецiально уповноваженi державнi органи.

17. У разi вiдповiдностi територiй (акваторiй), оголошених водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь мiжнародного значення, визначеним рiшеннями конференцiй Договiрних сторiн Конвенцiї про водно-болотнi угiддя, що мають мiжнародне значення, головним чином як середовища iснування водоплавних птахiв, Мiнекобезпеки в установленому порядку подає вiдповiднi матерiали до Бюро цiєї Конвенцiї для включення зазначених територiй (акваторiй) до Списку водно-болотних угiдь мiжнародного значення.

Пiсля включення водно-болотних угiдь загальнодержавного значення до цього Списку та отримання вiдповiдних дипломiв вони набувають статусу водно-болотних угiдь мiжнародного значення, про що Мiнекобезпеки повiдомляє заiнтересованi центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади, а також користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв.

18. Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь мiжнародного значення встановлюється вiдповiдно до цього Положення.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 18 липня 1998 року № 1126 Київ

                                   ПОРЯДОК
    здійснення любительського і спортивного                     рибальства
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 липня 1998 року № 1126

Загальні положення

1. Згідно з цим Порядком у рибогосподарських водоймах України (за винятком водойм, які знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), а також водойм або їх ділянок, на яких лов (добування водних живих ресурсів заборонено) дозволяється здійснення любительського і спортивного рибальства всім громадянам України, іноземним громадянам, а також особам без громадянства.

2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення:
водні живі ресурси – сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді.
До водних живих ресурсів належать:
прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;
круглороті;
морські ссавці;
водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові;
ракоподібні, черев’яки, голошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інщі водні тварини;
водорості, вищі водні рослини;
водойми – сформовані природою або створені штучно об’єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);
рибогосподарські водойми – водні об’єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;
рибогосподарськи водойми загального користування – водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об’єктів за окремими особами;
любительське рибальство – лов (добування) водних живих ресурсів для особистих потреб знаряддями лову, передбачених правилами любительського і спортивного рибальства;
спортивне рибальство – вид любительського рибальства з установленням певних вимог за умовами проведення спортивних змагань або кваліфіційних нормативів.

Використання водних живих ресурсів.

3. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках) загального користування любительське і спортивне рибальство здійснюється безоплатно.
Уразі коли водні живі ресурси зосереджуються у певних місцях на рибогосподарських водоймах протягом тривалого часу, любительське і спортивне рибальство здійснюється за плату та за наявності дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів із застосуванням певних знарядь лову (добування) на окремих ділянках рибогосподарськіх водойм у визначені терміни та з обов’язковим дотриманням правил рибальства і норм вилову.
Плата за спеціальне використання водних живих ресурсів, що встановлюється Держкомрибгоспом за погодженням з Мінфіном, справляється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року № 1073.
Обчислення та внесення платежів за спеціалне використання водних живих ресурсів здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої Держкомрибгоспом.

4. Контроль за обчисленням і внесенням плати за спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюють державні податкові адміністрації та органи рибоохорони Держкомрибгоспу.

Визначення водойм (їх ділянок) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства.

5. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства визначаються органами рибоохорони Держкомрибгоспу на підставі біологічних та наукових обгрунтовувань.

На окремих водоймах, де науково-дослідні організації проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для любительського і спортивного рибальства вносяться Держкомрибгоспу іхтіологічними службами органів рибоохорони.

6. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) можуть надаватися в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського і спортивного рибальства.

7. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства, забороняється промислове рибальство, за винятком проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову (добування) водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення. Лов (добування) зазначених водних живих ресурсів здійснюється у порядку спеціального використання.

8. Підводне полювання здійснюється на рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства без аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв.

Загальні засади любительського і спортивного рибальства.

9. Вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), нормі, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом (далі – правила рибальства), які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.
У правилах рибальства передбачаються:
-територія, норми лову (добування) за вагою та поштучно (заборонені та знаряддя і способи), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання;
-умови використання маломірних суден, особливо в нерестовий період, на шляхах міграції і в місцях зосередження водних живих ресурсів.

10. Громадяни, які займаються любительським і спортивним рибальством, зобов'язані:
-виконувати на відповідних рибогосподарських водоймах (їх ділянках) правила рибальства;
-не скидати у рибогосподарські водойми, на їх береги і на лід цих водойм нафтопродукти, стічні води, які містять забруднюючі речовини понад встановлені нормативи, та інші відходи промислових, комунальних, сільськогосподарських, транспортних та інших підприємств;
-під час здійснення рибальства у порядку спеціального використання мати при собі необхідні документи і пред'являти їх працівникам органів рибоохорони Держкомрибгоспу або інших спеціально уповноважених на те органів;
-не допускати знищення (пошкодження) покажників, щитів, аншлагів та інших знаків, установлених на водоймах або на їх берегах.

11. Під час здійснення любительського і спортивного рибальства забороняється:
1) добуванння протягом року будь-яких морських звірів;
2) проведення без погодження з органами рибоохорони Держкомрибгоспу та дозволу Мінекобезпеки акліматизації, переселення і розведення нових для фауни або генетично змінених водних живих ресурсів;
3) організація змагань з рибальства в період нересту риби;
4) затсосування без дозволу органів рибоохорони Держкомрибгоспу нових знарядь і способів лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства;
5) знаходженння на рибогосподарських водоймах або поблизу них з вибуховимичи отруйними речовинами, а також із знаряддями лову (добування), застосування яких в даний час та в даному місці заборонено;
6) продаж фізичними або юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства;
7) продаж водних живих ресурсів та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості;
8) миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережнних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
9) зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків крайньої необхідності (шторм, туман, аварія тощо);
10) пересування автотранспортних засобів поо кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);
11) лов (добування) риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;
12) вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову (добування), або заборонених до лову (добування) правилами рибальства;
13) вилучення із води знарядь лову (добування), які належать іншим особам;
14) лов (добування) водних живих ресурсів:
-із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лоову (добування), виготовлених із сіткоснасних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способу багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
-у каналах теплоенергоцентралей, підводних або скидних каналах електростанцій;
-у підводних і магістральнних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
-у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
-з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
-з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів;
-на промислових ділянках (тоні, плави, місця встановлення промислових знарядь лову тощо);
-у водоймах риборозплідних господарств;
-у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів;
-поблизу мостів, які охороняються в межах режимних зон охорони;
-у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств.

Контроль за дотриманням правил рибальства.

12. Контроль за дотриманням правил рибальства здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони.

13. До системи органів рибоохорони входять:
-Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);
-басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові упраління рибоохорони);
-інспекції відтворення водних живих ресуррсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);
-структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.

14. Головрибвод та його органи на місцях:
-в установленому законодавством порядку визначають терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обгрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями. З метою створення сприятливих умов для нересту риби та інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені цими органами раніше (пізніше), але не більш як на 10 днів (залежно від гідрометеорологічних умов) без зміни загальної тривалості періоду заборони;
-визначають межу нерестових ділянок та зимувальних ям, а за даними гідрометслужби – дату льодоставу і дату скресання криги;
-визначають місця, на яких заборонено лов (добування) водних живих ресуррсів;
-дозволяють у заборонений період здійснювати любительський і спортивний лов (добування) водних живих ресурсів у відповідній кількості та відповідними знаряддями лову (добування), за виннятком місць нересту, зимівлі або масового зосередження водних живих ресурсів;
-на підставі обгрунтувань, що надаються науково-дослідним організаціям, визначають рибоогосподарські водойми (їх ділянки), де впроваджується любительське і спортивне рибальство на умовах загального або спеціального використання водних живих ресурсів.

15. Органи рибоохорони Держкомрибгоспу , що здійснюють державний контроль та управління в галузі використанння, охорони і відтворення водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право:
-перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти суда, інші плавучі та наземні транспортні засоби у разі потреби проводити їх огляд, а також огляд речей, знарядь лову (добування) і добутих водних живих ресурсів;
-складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку;
-вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову (добування), плавучі та наземні транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, а також відповідні документи;
-доставляти осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;
-викликати громадян для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
-визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших водних живих ресурсів і подавати позови про їх відшкодування;
-використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеознімання як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використанння і відтворення водних живих ресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

16. Особи, винні в порушеннні цього порядку та відповідних нормативно-правових актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку.

17. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

18. Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.


ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 22 травня 1996 року № 552

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних частин*.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України
22 травня 1996 року № 552

Чорне море з лиманами, протоками та затоками;
Азовське море з лиманами, затоками, включаючи Сиваш;
Басейн р. Дніпро з лиманами, водосховищами;
Басейн р. Дністер з лиманами, водосховищами;
Басейн р. Сіверський Донець з водосховищами;
Басейн р. Південний Буг з водосховищами та лиманами;
Басейн р. Західний Буг з водосховищами;
Басейн р. Дунай;
Водойми – охолоджувачі енергетичних технічні водойми;
Озера.

* Крім тих, що входять до складу територій та природно-заповідного фонду, заборонених зон біля мостів гідротехнічних споруд, місць інтенсивного судноплавства (порти, судноплавні шляхи) та інших заборонених для промислового рибальства ділянок, визначаються Мінрибгоспом, Мінекобезпеки, Держводгоспом та іншими спеціально уповаженими на те державними органами.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ №399 01 червня 1993 р.

"Про розміри компенсації за добування /збирання/ та шкоду, заподіяну видам тварин рослин, знесеним до червоної книги України"

Відповідно до положення про Червону Книгу України затвержену постановою Верховної Ради України 29 жовтн 1992 р. "Про Червону Книгу України"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р.Ж, №52 ст 686), Кабінет України постановляє:

1.Затвердити такси для обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну будь-якими підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним добуванням/збиранням/ або знищенням чи пошкодженням:
тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи, постійно або тимчасово перебувають у при родних умовах на территорії України, в межах териториальних вод, континентального шельфу та виключної /морської/ економічної зони /додаток №1/;
тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи,шляхом погіршення середовища перебування, у випадках, коли неможливо підрахувати абсолютну кількість загиблих тварин /додаток 2/;

2. Розмір компенсації шкоди обчислюється за вказанними таксами службовими особами Міністерства охорони навколишнього природного середовища, його органів на місцях та інших спеціао уповноваженних на те органів державної виконавчої влади, яким надано право накладання адміністративних стягнень.

3. Установити , що за добування /збирання/ на підставі дозволів для наукових та селекційних цілей видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги Українїи, гнізд, яєць, плодів, насіння, частин або продуктів цих тварин рослин, сплачується компенсація у 50 відсотків такси за данний вид, зазначенний у додатках 3 до постанови.
У разі коли підприємства, установи й організації здійснюють охорону та відтворення видів тварин рослин, занесенних до червоної книги України компенсація за добування (збирання) встановлюється у 10 відсотків такси за данний вид.
Визначити такою, що втратила чинність, постанову Кбінету України 11 червня 1992 р. №325 "Про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних водних рослин" /ЗП України, 1992 р., №7, ст. 154/ у частині, що стосуеться видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги України.

5. Ця постанова набуває чинності з 15 червня 1993 р.
ВИТЯГ З ТАКС ПРО РОЗМІРИ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ДОБУВАННЯ (ЗБИРАННЯ) ТА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ ВИДАМ ТВАРИН РОСЛИН ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ. 


ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ № 448 6 квітня 1998 р.

ПОРЯДОК
справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України
№ 448 6 квітня 1998 р.

1. Цей порядок визначає правила справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, що державною власністю.

2. До спеціального використання належать види користування водними живими ресурсами (за винятком любительського спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюється з вилученням (добуванням, збиранням тощо) з природниго середовища.

3. Спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюється підприємствами, установами, організзаціями та громадянами (далі – користувачами) за наявності дозволів та за відповідну плату.

4. Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не справляється з:
користувачів, використовують рибні та водні живі ресурси для дальшого відтворення, втому числі штучного, інтродукції, акліматизації та реакліматизації, а також тих, що здійснюють вилучення риби та інших водних живих ресурсів час проведення науково-дослідних, контрольних, меліоративних та інших ловів, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, поліпшення довкілля, а також ловів, пов’язаних з проведенням дослідно-конструкторських робіт створення нових конструкцій знарядь лову;
спеціальних господарств, що займаються розведенням та вирощуванням рибних та інших водних живих ресурсів у переданих у користування водних об’єктах.

5. Розмір плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів обчислюється з урахуванням виду ресурсів, нормативів, визначених Каінетом україни, квоти вилову.
Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в 5 відсотків вартості квоти, щоквартальна плата за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів зменшенням на суму авансового платежу витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів.
У разі спеціального використання рибних та інших водних живих ресурсів, для яких не встановлено (квоти) на спеціальне використання, а також коли вилов зазначених ресурсів здійснюється без квотування в межах загального розмір плати обчислюється на основі нормативів плати та фактичних обсягів вилову у звітному періоді. В таких випадках плата справляється щоквартально.

6. Справляння плати здійснюється після отримання в установленому порядку користувачами квот на спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
Квоти визначаються Держкомрибгоспом шляхом поділу на частки користувачами.

7. У разі неповного використання квоти вилову рибних та інших водних живих ресурсів внесена за них авансова плата не повертається.
Якщо неповне використання квоти пов’язано стихійним лихом та іншими обставинами, що виникли не з вини користувачів, плата за невикористану зазначених причин частку квоти не справляється.

8. Внесення плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не звільняє користувачів сплати штрафів та відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення вимог законодавства.
За перевищування квоти вилову користувачі несуть відповідальність згідно з правилами рибальства.

9. плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у межах установлених (квот) відноситься на витрати виробництва.

10. Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів зараховується до Державного бюджету України.
Порядок справляння визначається інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

11. Платники несуть відповідальність за повноту обчислення своєчасне внесення до бюджету плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

12. Контроль за довстовірністю звітних даних про обсяги використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу.

13. Контроль за обчісленням внесенням плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюють державні податкові та органи рибоохорони Держкомрибгоспу.
Нормативні плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України 6 квітня 1998 року № 449

 

 


ВИД РЕСУРСІВ Нормативи плати у долларах США за 1 тонну (сплачується у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку на день сплати)
Внутрішні водойми, вклю чаючи прісноводні лимани
Амур білий 27,10
Берш 14,40
Білизна 34,50
Верховодка (уклія) 1,94
В’юн 11,60
Йорж 7,00
Карась 8,80
Клепець 9,80
Краснопірка 9,50
Лин 12,60
Лящ 19,00
Окунь 15,20
Підуст 18,40
Плоскирка 9,10
Рибець 19,20
Сазан 21,10
Синець 11,30
Сом 39,50
Судак 27,40
Товстолоб 32,50
Тарань (плітка) 9,20
Тюлька 1,69
Чехоня 19,00
Щука 23,90
В’язь 15,00
Інші види риб 1,80
Раки 21,20
Чорне та Азовське море,  включаючи солоні озера та лимани
Атерина (піщанка) 1,85
Барабуля 9,90
Бичок 7,80
Гостроніс 26,50
Камбала калкан 21,10
Камбала глоса 12,90
Катран акула 10,20
Кілька чорноморська 1,81
Лобан 37,20
Луфар 25,40
Мерланг (пікша) 10,70
Морський кіт 5,70
Морська лисиця 4,10
Осетр російській 118,40
Севрюга 118,40
Піленгас 33,50
Пузанок 28,10
Сарган 17,10
Сингіль 37,50
Оселедець дунайський 37,10
Оселедець керченський 28,00
Скумбрія чорноморська 26,80
Ставрида чорноморська 20,10
Хамса азовська 4,77
Хамса чорноморська 3,98
Тюлька 1,69
Форель 20,00
Інші види риб 1,50
Креветки 23,10
Мідії 12,30
Рибець 19,20
Тарань 9,20
Чехоня 19,00
Судак 27,40
Рапана 7,80
Водорості: зостера 0,70
філофора 3,90
цистозіра 3,10


ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ №123 25 січня 1996 року.

Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне
використання диких тварин (витяг)

25 січня 1996 року №123.

Встановити, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок понадлімітного, самовільного або іншого незаконного використання чи знищення тварин (з числа видів (груп), наведених у Тимчасовому порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин, обчислюється шляхом збільшення встановлених нормативів за спеціальне використання у п’ять разів.

Тимчасовий порядок справляння плати за спеціальне використання диких тварин.

1. Цей поядок визначає правила справляння плати за спеціальне використання диких тварин, наведені у Тимчасових нормативах плати за спеціаьне використання диких тварин (крім мисливських тварин, рибних запасів, видів тварин, занесених до Червоної книги України), що додаються.

2. Плата за спеціальне використання диких тварин справляється з підприємств, установ, організацій та громадян, за винятком:
наукових установ та організацій, окремих науковців України, здійснюють використання диких тварин у наукових цілях, а також іноземних юридичних та фізичних осіб, залучаються для спільних наукових досліджень, погоджених з центральними органами державної виконавчої влади;
державних зоологічних парків та інших установ організацій, здійснюють використання диких тварин у виховних цілях, а також з метою штучного утримання чи розведення;
підприємств, установ, організацій та громадян, у встановленому законодавством порядку проводять регулювання чисельності диких тварин з метою охорони здоров'я безпеки населення, відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищі народному господарству.

3. Розмір плати за спеціальне використання диких тварин обчислюється на підставі доведених підприємствам, установам, організаціям громадянам (дозволених обсягів) спеціального використання диких тварин та нормативів плати, визначених у додатку.

4. Видача дозволів на спеціальне використання диких тварин здійснюється Мінекобезпеки за наявності заявки підприємства, установи, організації та громадянина, а також документа, що засвідчує внесення плати.
Окремим науковцям дозволи на спеціальне використання диких тварин у наукових цілях видаються лише на підставі заявок, погоджених з відповідними науковими установами організаціями.

5. У разі коли визначені у виданих дозволах обсяги використання диких тварин повністю або частково не були використані платником, внесена за них плата не повертається.

6. Плата за спеціальне використання диких тварин зараховується до бюджету.
Порядок внесення плати визначається інструкцією, що затверджується Мінекобезпеки та Мінфіном.

7. Контроль за достовірністю звітних даних про обсяги використання диких тварин здійснюють органи Мінекобезпеки.

8. Контроль за обчисленням внесенням плати за спеціальне використання диких тварин здійснюється державними податковими інспекціями разом з органами Мінекобезпеки.
Види, групи тварин Одиниці вимірювання Тимчасовий норматив плати у долларах США (сплачується у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку на день сплати)
 ВОДНІ  БЕЗХРЕБЕТНІ
Гамарус річковий морський за 1 кг живої ваги 0,1
Дафнія, моїна, циклоп - // - 0,1
Мотиль великий - // - 0,15
Мотиль дрібний - // - 0,09
Каретра - // - 0,07
Трубочник - // - 0,12
Артемія саліна (рачки) - // - 0,15
Артемія саліна (яйця) - // - 0,3
Коловертки - // - 0,05


Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання

Затверджено
Наказ Держкомрибгоспу України
28.10.98 № 154
Зареєстровано в Мінюсті України
7.06.99 № №357/3650

1. Загальні положення.

1.1 Ця інструкція визначає порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання у рибогосподарських водних об'єктах або їх ділянках загальнодержавного значення підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами України – користувачами.
Штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання здійснюється без забирання води та скидання використаних (стічних) вод на рибогосподарських водних об'єктах, з метою підвищення їх біопродуктивності шляхом спрямованого формування видового складу та запасів водних живих ресурсів і раціонального використання туводних видів.
З цією метою використовують, як правило, рибогосподарські водні об'єкти або їхні ділянки з низькою природною біопродуктивністю, заселені переважно широко розповсюдженими та малоцінними для рибництва видами водних живих ресурсів.
1.2 Дія цієї інструкції не поширюється на:
1.2.1 Рибогосподарські водні об'єкти рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, лиманні), що побудовані та функціонують спеціально з метою товарного рибництва.
1.2.2 Штучно створені рибогосподарські водні об'єкти (котловани, канали, кар'єри, ставки тощо), що наповнюються виключно талими, дощовими, грунтовими, дренажними, артезіанськими, скидними іригаційними водами.
1.2.3 Рибогосподарські водні об'єкти, що перебувають у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
1.3 Основні терміни, які використовуються у цій Інструкції:
Режим рибогосподарської експлуатації (надалі – Режим) – встановлена на відповідний термін сукупність вимог та заходів щодо строків лову, кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, випуску водних живих ресурсів, регламентації любительського і спортивного рибальства, раціонального використання туводних видів тощо, виконання яких забезпечує оптимальне використання водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті або його дільниці.
Садок – пристрій для утримання та вирощування водних живих ресурсів побудований з металевих, синтетичних, інших сітчастих та їм подібних матеріалів і закріплений до стаціонарних наземних або плавучих споруд.
Туводні види водних живих ресурсів (надалі – туводні види) – види водних живих ресурсів – представники місцевої фауни, які перебували (перебувають) у рибогосподарському водному об'єкті до початку їх спеціального використання, зокрема – штучного розведення, вирощування та використання.

2. Порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання.

2.1. Для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання юридичній або фізичній особі потрібно подати до Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства Держкомрибгоспу України (надалі – Головрибвод) погоджені державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт:
2.1.1 Заявку щодо затвердження Режиму (додаток 1).
2.1.2 Режим (додаток 2), погоджений з Рескомприроди Автономної Республіки Крим, держуправлінням екобезпеки в тій області, в зоні діяльності якої перебуває рибогосподарський водний об'єкт.
2.1.3 Документи, що підтверджують право юридичної або фізичної особи на здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання.
2.2 Державний орган рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт, погоджує Режим протягом місяця з моменту його отримання від заявника.
Якщо державний орган рибоохорони не погоджує Режим, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову.
2.3 Режим розробляється науковою установою, організацією на замовлення юридичної або фізичної особи. Основою для підготовки Режиму є біологічне обгрунтування, яке повинно містити:
2.3.1 Загальну характеристику рибогосподарського водного об'єкта:
- методики, за якими здійснювались дослідження;
- гідрологічний та гідрохімічний режим;
- умови існування, чисельність (запаси), в тому числі і молоді, видовий, розмірно-ваговий, віковий склад водних живих ресурсів, їх конкуренти тощо;
- склад водних рослин, зоопланктону, бентосу тощо, їх біомаса, а також ефективність використання кормової бази.
2.3.2 Пропозиції щодо раціонального використання водних живих ресурсів, проведення рибницьких робіт – обсяги, місця, строки випуску водних живих ресурсів тощо.
2.3.3 Наявність у рибогосподарському водному об'єкті видів рослин і тварин,занесених до Червоної книги України, та ендемічних видів.
2.3.4 Заходи з недопущення погіршання стану рибогосподарського водного об'єкта, а також запобіжні заходи зі зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів водних живих ресурсів.
2.3.5 Обсяги (ліміти) вилову туводних видів водних живих ресурсів.
2.3.6 Кількість знарядь та засобів лову, їх характеристика.
2.3.7 Строки заборони на лов туводних видів водних живих ресурсів.
2.4 Головрибвод у місячний термін після отримання розглядає подані документи і затверджує Режим відповідного водного об'єкта або його ділянки.
Термін дії Режиму визначається органом, який його розробляє, але становить не більше ніж десять років, після чого розробляється новий Режим за порядком, який викладено в цій Інструкції.
Режим видається користувачу або його представнику за дорученням і документами, які засвідчують його особу, або надсилається поштою рекомендованим листом.
Користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання водних живих ресурсів у цьому водному об'єкті або його ділянці.
Режим зберігається у користувача. Передавання його іншим юридичним або фізичним особам забороняється.
2.5 Якщо Головрибвод не затверджує Режим, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову.
2.6 Для внесення змін і доповнень до чинного Режиму користувачу потрібно подати до Головрибводу біологічно обгрунтовані науковою установою, організацією пропозиції, погоджені тим державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт, Рескомприроди Автономної Республіки Крим, держуправлінням екобезпеки в тій області, в зоні діяльності якої перебуває рибогосподарський водний об'єкт.
Головрибвод у місячний термін розглядає подані документи і затверджує зміни і доповнення до Режиму.
Якщо Головрибвод не затверджує зміни і доповнення до Режиму, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову.
2.7 Штучне розведення, вирощування, випуск водних живих ресурсів, а також проведення меліоративних робіт тощо виконуються користувачем згідно з Режимом та Інструкцією про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженою наказом Держкомрибгоспу України від 21 вересня 1998 року № 126 та зареєстрованою в Мін'юсті України 19 листопада 1998 року за № 735/3175.
Використання водних живих ресурсів здійснюється з дотриманням вимог Режиму та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання, здачі, реалізації та звітності про обсяги вилову водних живих ресурсів, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 27 лютого 1998 року № 28 та зареєстровано в Мін'юсті України 30 квітня 1998 року за № 284/2724.
2.8 Охорона водних живих ресурсів здійснюється користувачем.
2.9 Контроль за виконанням Режиму здійснюється державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт, та іншими уповноваженими державними органами.

3. Призупинення дії та скасування Режиму.

3.1 Дію Режиму може бути призупинено на десятиденний термін державним органом рибоохорони у разі:
3.1.1 Порушення користувачем вимог цієї Інструкції.
3.1.2 Порушення користувачем вимог Режиму.
3.1.3 Різкого погіршення стану запасів водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті.
3.1.4 Надходження вимоги щодо припинення або обмеження спеціального використання водних живих ресурсів від Держкомрибгоспу, Мінекобезпеки, інших органів (Державної санітарно-епідемологічної служби України, Державної ветеринарної медицини Мінагропрому, адміністрації природно-заповідної установи, спеціально уповноважених органів державного управління і контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів).
3.2 Призупинення дії Режиму здійснюється шляхом його вилучення. При цьому у двох примірниках складається акт довільної форми, де вказуються причини вилучення, та видається припис про усунення виявлених порушень – з обов'язковим повідомленням того державного органу рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт.
Рішення щодо поновлення дії Режиму приймається протягом трьох днів після розгляду матеріалів справи державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт.
Дія Режиму відновлюється після виконання вимог припису, з обов'язковим інформуванням державного органу рибоохорони, який видав припис.
3.3 У разі систематичного (неодноразового) порушення користувачем вимог цієї інструкції та Режиму Головрибвод може скасувати останній. Скасування Режиму здійснюється шляхом його вилучення. При цьому складається акт (два екземпляри) довільної форми, де вказуються причини вилучення.
3.4 Скасування режиму не позбавляє користувача від зобов'язань щодо відшкодування збитків, завданих у наслідок порушення законодавства.

4. Права, обов'язки та відповідальність користувачів.

4.1 Користувач має права, передбачені чинним законодавством України, цією Інструкцією і Режимом.
4.2 Користувач зобов'язаний дотримуватись вимог цієї Інструкції і Режиму й несе відповідальність , визначену законодавством України, за їх порушення.
Користувач має право оскаржувати дії посадових осіб у порядку, передбаченому чинним законодавством України, у разі призупинення Режиму або його скасування.

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВA АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ №99 від 9 квітня 2003р. Київ

Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх вико-ристання


З метою стимулювання робіт з рибництва на ізольованих рибогосподарських водних об'єктах та приведення нормативно-правових актів Міністерства аграрної політики України у відповідність до вимог чинного законодавства

                                                      НАКАЗУЮ:

1. Внести до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 28.10.98 № 154 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.06.99 за № 357/3650, такі зміни та доповнення:
1.2 доповнити підпунктом 1.2.4, виклавши його в такій редакції:
"1.2.4. Природні або штучно створені водні обєкти площею до 5 гектарів";
у пункті 2.1 слова "Держкомрибгоспу України" виключити; абзац другий пункту 2.7 виключити;
у підпункті 3.1..4 пункту З.І слова "Держкомрибгоспу, Мінекобезпеки, Мінагропрому" замінити словами "Укрдержрибгоспу, Мінекоресурсів, Мінагрополітики";
у додатку 1 слова "Державного комітету рибного господарства України" виключити. .

2. Державному департаменту рибного господарства (Алимов С.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Державного департаменту рибного господарства Алимова С.І.
 
Міністр С.Рижук

 

развернуть

Під час нерестової заборони Чернігівським рибпатрулем викрито браконьєра з 26 кг риби

19 травня 2020 року Чернігівським рибоохоронним патрулем в ході спільного рибоохоронного рейду разом з представниками національної поліції Чернігівщини викрито браконьєра із забороненими знаряддями лову.

На р. Десна, поблизу с. Максаки Менського району житель м. Мена виловлював рибу з човна за допомогою 2 од. сіток.

До тенет браконьєра потрапило 26 кг риби: лящ – 23 екз., плоскирка – 12 екз. та 1 екз. судака. Збитки, завдані рибному господарству України, склали 4 828 грн.

На місце вчинення правопорушення було викликано слідчо - оперативну групу Менського ВП ГУНП в Чернігівській області.

На правопорушника складений протокол за ч. 4 ст. 85 КУпАП, який буде направлений до Менського районного суду для винесення рішення про притягнення винної особи до відповідальності.

Незаконно добуту рибу та заборонені знаряддя лову вилучено.

Нацполіцією відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує, що до 24 травня (включно) діє нерестова заборона на р. Дніпро та р. Сож в межах зони контролю патруля області, до 9 червня (включно) - у всіх водосховищах, до 29 червня (включно) - у придатковій системі водойм (озера, протоки, гирла та ін.). Раків ловити заборонено до 30 червня (включно).

З 21 травня відкривається сезон рибальства на р. Десна та у всіх річках у кореневих водах Чернігівщини.  Виходячи на воду дотримуйтесь Правил рибальства.

Якщо ви стали свідком порушення рибоохоронного законодавства, придбання чи збуту водних біоресурсів або зберігання чи реалізації заборонених знарядь лову прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» Чернігівського рибоохоронного патруля (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

Чернігівським рибоохоронним патрулем знищено понад 5,5 км сіток

13 травня 2020 року рибоохоронним патрулем Чернігівщини, у черговий раз, здійснено утилізацію заборонених знарядь лову у кількості 263 од. Їх загальна довжина становила 5 567 метрів.

Механічним шляхом знищено: 191 од. - сіток зяберних (одностінних), 69 од. - сіток поріжних, 1 од. - сіток «ятір» та 2 од. сіток «рамка».

На заході, крім членів комісії Чернігівського рибоохоронного патруля, були присутні представники Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, фінансового управління Чернігівської міської ради. Також був присутній головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові.

Нагадуємо, що відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства забороняється:

- вилов водних біоресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих  знарядь лову, вогнепальної та пневматичної  зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх  видів  і найменувань;

- застосування без дозволу органів рибоохорони нових знарядь та способів лову, які не передбачені Правилами рибальства;

-перебування на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;

- продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства;

- вилучення із води знарядь лову, які належать іншим особам, та об'єктів лову, які є в цих знаряддях.

За використання заборонених знарядь лову (сіток без дозволу на промисел, електроструму, вогнепальної зброї тощо) передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Дана стаття передбачає накладення штрафу у розмірі від 340 грн до 680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів;

За незаконне зайняття рибним промислом, що завдало істотну шкоду передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 249 ККУ.

Докладніше про відповідальність за порушення правил рибальства можна прочитати за посиланням.

Чернігівський рибоохоронний патруль закликає громадян бути законослухняними, не порушувати правила рибальства та допомагати органам рибоохорони у виявленні правопорушників. Про всі факти браконьєрства, незаконного продажу водних біоресурсів та знарядь лову необхідно повідомляти за телефонами «гарячої лінії» патруля: (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57.

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля.

 

развернуть

Чернігівським рибоохоронним патрулем протягом тижня виявлено 29 порушень Правил рибальства

За тиждень з 30 квітня по 7 травня 2020 року Чернігівським рибоохоронним патрулем зафіксовано 29 порушень Правил рибальства. Так, складено 20 протоколів за ч. 4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову), з них один на порушення з ознаками кримінального, дев’ять - за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил рибальства).

 «Всього у порушників вилучено 85 кг незаконно добутих водних біоресурсів та 29 од. заборонених знарядь лову. Нараховано штрафів на загальну суму 960 грн. Збитки, завдані рибному господарству, склали 19 210 грн», - зазначив начальник Управління Держрибагентства у Чернігівській області Микола Каленюк.

Для прикладу, другого травня на р. Десна біля с. Максаки Менського району Чернігівським рибоохоронним патрулем було виявлено жителя м. Борзна із забороненими знаряддями лову.

За допомогою 2 од сіток правопорушник виловив 4 кг риби: плоскирка – 3 екз., по 2  екз. судака і ляща та 1 екз. синця. Збитки, завдані рибному господарству України, склали 1 547 грн.

Шостого травня в ході проведення рибоохоронного рейду на водоймах Козелецького району р. Десна біля м. Остер викрито жителя м. Київ, який виловлював рибу за допомогою сітки зяберної (одностінної). До тенет браконьєра потрапило 7 кг риби: плітка – 14 екз., та по 5 екз. ляща і окуня. Завдано збитків у розмірі 2 125 грн.

На порушників складено адміністративні протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Матеріали справ направлено до районних судів області для винесення рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. Рибу і заборонені знаряддя лову вилучено.

Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує що 2020 року на водоймах області встановлені наступні терміни нерестової заборони на лов риби:

- з 25 березня до 24 травня (включно) - р. Дніпро від м. Лоїв до с. Нижні Жари, Республіки Білорусь, р. Сож від населеного пункту Яриловицький Скиток до гирла річки;

- з 1 квітня до 9 червня (включно) - у всіх водосховищах;

- з 1 квітня до 20 травня (включно) - у всіх інших річках в кореневих водах;

- з 1 квітня до 29 червня (включно) – у придатковій системі водойм.

З 25 березня до 30 червня (включно) заборонений лов раків у водоймах, що підконтрольні управлінню в період виношування ікри, личинок і першої линьки.

Рибпатрулем розроблена інтерактивна карта місць, відкритих для любительського рибальства однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега в межах Чернігівської області, якою можна скористатися за посиланням https://goo.gl/1Dcbns.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» рибоохоронного патруля Чернігівщини (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57(цілодобово).

 Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

Чернігіврибпатрулем протягом тижня виявлено 24 порушення Правил рибальства

За тиждень з 16 по 23 квітня 2020 року Чернігівським рибоохоронним патрулем зафіксовано 24 порушення Правил рибальства. Так, складено 18 протоколів за ч. 4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову), п’ять - за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил рибальства).

Крім цього, складено один акт виявлення безхазяйного майна, згідно якого з водойми вилучено 6 кг риби та 6 од. сіток.

«Всього у порушників вилучено 40 кг незаконно добутих водних біоресурсів та 26 од. заборонених знарядь лову. Нараховано штрафів на загальну суму 340 грн. Збитки, завдані рибному господарству, склали 14 892 грн», - зазначив начальник Управління Держрибагентства у Чернігівській області Микола Каленюк.

Для прикладу, 16 квітня в ході проведення рибоохоронного рейду на водоймах Козелецького району Чернігівським рибоохоронним патрулем викрито грубе порушення Правил рибальства.

На р. Десна, поблизу с. Євминка житель м. Київ виловлював рибу за допомогою сітки поріжної. До тенет браконьєра потрапило майже 2 кг риби: плітка - 4 екз. та судак – 1 екз.

Збитки, завдані рибному господарству України, склали 850 грн.

22 квітня на озері поблизу с. Жавинка Чернігівського району рибпатрулем виявлено жителя м. Чернігів, який за допомогою сітки «павук» виловив по 2 екз. плоскирки, плітки, окуня та 1 екз. судака. Завдано збитків у розмірі 782 грн.

На порушників складено адміністративні протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Матеріали справ направлено до районних судів області для винесення рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. Рибу і заборонені знаряддя лову вилучено.

Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує що 2020 року на водоймах області встановлені наступні терміни нерестової заборони на лов риби:

- з 25 березня до 24 травня (включно) - р. Дніпро від м. Лоїв до с. Нижні Жари, Республіки Білорусь, р. Сож від населеного пункту Яриловицький Скиток до гирла річки;

- з 1 квітня до 9 червня (включно) - у всіх водосховищах;

- з 1 квітня до 20 травня (включно) - у всіх інших річках в кореневих водах;

- з 1 квітня до 29 червня (включно) – у придатковій системі водойм.

- з 25 березня до 30 червня (включно) - лов раків у водоймах, що підконтрольні управлінню в період виношування ікри, личинок і першої линьки.

Рибпатрулем розроблена інтерактивна карта місць, відкритих для любительського рибальства однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега в межах Чернігівської області, якою можна скористатися за посиланням https://goo.gl/1Dcbns.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» рибоохоронного патруля Чернігівщини (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57(цілодобово).

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

 

развернуть

Чернігівським рибоохоронним патрулем протягом тижня викрито 25 порушень Правил рибальства

Протягом тижня з 19 по 26 березня 2020 року Чернігівським рибоохоронним патрулем зафіксовано 25 порушень Правил рибальства. Так, складено 11 протоколів за ч. 4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову), п’ять - за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил рибальства).

Крім цього, складено дев’ять актів виявлення безхазяйного майна, згідно яких з водойм вилучено 57 кг риби та 53 од. сіток.

«Всього у порушників вилучено майже 70 кг незаконно добутих водних біоресурсів та 69 од. заборонених знарядь лову. Нараховано штрафів на загальну суму 300 грн. Збитки, завдані рибному господарству, склали 7 482 грн.», - зазначив начальник Управління Держрибагентства у Чернігівській області Микола Каленюк.

Для прикладу, 20 березня в ході проведення рибоохоронного рейду на водоймах Ріпкинського району Чернігівським рибоохоронним патрулем викрито грубе порушення Правил рибальства. На озері в урочищі «Замглай» місцевий житель за допомогою 2 од. сіток виловив 5 кг риби: карась сріблястий – 24 екз., щука – 3 екз та по 1 екз. лина та окуня. Збитки, завдані рибному господарству України, склали 1 564 грн

21 березня на р. Дніпро, поблизу с. Виповзів Козелецького району виявлено жителя смт. Десна, який ловив рибу забороненим знаряддям лову. Порушник з човна за допомогою сітки зяберної (одностінної) виловив 4 кг риби: окунь – 17 екз., щука – 4 екз. та краснопірка – 2 екз. Завдано збитків у розмірі 1 785 грн.

На громадян складено адміністративні протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Матеріали справ направлено до районних судів області для винесення рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. Рибу, заборонені знаряддя лову та човен вилучено.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» рибоохоронного патруля Чернігівщини (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57(цілодобово).

 

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

Чернігівським рибоохоронним патрулем протягом тижня виявлено 11 порушень Правил рибальства

За сім днів з 12 по 19 березня 2020 року Чернігівським рибоохоронним патрулем зафіксовано 11 порушень Правил рибальства. Так, складено дев’ять протоколів за ч. 4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову), з яких один з ознаками кримінального правопорушення та два акти виявлення безхазяйного майна, згідно яких з водойм вилучено 11 кг риби та 13 од. сіток.

Всього у порушників вилучено 31 кг незаконно добутих водних біоресурсів та 23 од. заборонених знарядь лову. Нараховано штрафів на загальну суму 2 720 грн. Збитки, завдані рибному господарству, склали 3 842 грн.

Для прикладу, 14 березня в ході проведення рибоохоронного рейду на водоймах Новгород – Сіверського району Чернігівським рибоохоронним патрулем викрито грубе порушення Правил рибальства.

На озері поблизу с. Лісконоги житель м. Шостка Сумської області, виловлював рибу за допомогою сітки зяберної (одностінної). В протизаконний спосіб браконьєр виловив більше 1 кг риби: плітка – 9 екз., окунь – 4 екз. та щука – 2 екз. Завдано збитків рибному господарству у розмірі 1 513 грн.

Того саме дня в урочищі «Замглай» Ріпкинського району виявлено місцевого мешканця, який за допомогою 2 од. сіток зяберних встиг виловити 5 кг риби: 27 екз. карасів сріблястих. Збитки склали 459 грн

На порушників складено адміністративні протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Матеріали справ направлено до районних судів області для винесення рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. Рибу і заборонені знаряддя лову вилучено.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» рибоохоронного патруля Чернігівщини (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57(цілодобово).

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

 

развернуть

Чернігівський рибоохоронний патруль продовжує виконувати свої функції у штатному режимі

Чернігівський рибоохоронний патруль продовжує виконувати свої функції у штатному режимі.

Відповідно до доручення Президента України, рішення Державної комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, рішень Кабінету Міністрів України, наказу Держрибагентства України від 17.03.2020 №84 та з метою збереження здоров’я працівників патруля, запобігання поширенню захворюваності на коронавірусну хворобу COVID-19 Управління Держрибагентства у Чернігівській області підтримує заходи з карантину і вносить ряд змін до режиму роботи.

Так, частина працівників рибпатруля буде виконувати свою роботу дистанційно. Водночас, керівний склад відомства буде присутній на робочому місці.

Наразі ведуться роботи щодо організації дистанційного режиму роботи. Будуть вжиті додаткові заходи для максимального використання електронних комунікацій, проведення нарад в онлайн - режимі.

У патрулі функціонує система електронного документообігу, електронна пошта, тому співробітники продовжуватимуть виконувати свої посадові обов’язки в повному обсязі.

Державні інспектори будуть здійснювати рибоохоронну роботу у штатному режимі.

Скасовано проведення всіх масових заходів.

Тимчасово скасовано особистий прийом громадян та пропонується звертатися до Чернігівського рибоохоронного патруля на електронну пошту chernigivryboohorona@i.ua або chng.rp@darg.gov.ua та телефоном (0462) 72-71-35.

Телефони «гарячої лінії» Управління (099) 112-13-44, (0462) 93-75-57 працюють цілодобово.

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля.

развернуть

Чернігівським рибоохоронним патрулем протягом тижня виявлено 18 порушень Правил рибальства

Протягом тижня з 27 лютого по п’яте березня 2020 року Чернігівським рибоохоронним патрулем зафіксовано 18 порушень Правил рибальства. Так, складено вісім протоколів за ч. 4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову) та 10 - за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил рибальства).

Всього у порушників вилучено 35 кг незаконно добутих водних біоресурсів та 15 од. заборонених знарядь лову. Нараховано штрафів на загальну суму 750 грн. Збитки, завдані рибному господарству, склали 9 095 грн.

Для прикладу, 28 лютого р. Десна, поблизу с. Слобідка Менського району Чернігівським рибоохоронним патрулем викрито місцевого мешканця, який виловлював рибу за допомогою заборонених знарядь лову – 3 од. сіток зяберних (одностінних). Правопорушник в протизаконний спосіб виловив біля 2 кг водних біоресурсів: плоскирка – 15 екз., окунь – 6 екз., плітка – 5 екз., лящ – 3 екз., щука – 1 екз. та 2 екз. раків. Завдано збитків у розмірі 1 938 грн.

29 лютого в ході проведення рибоохоронного рейду на водоймах Срібнянського району виявлено грубе порушення правил рибальства. На озері поблизу с. Артеменків два місцеві жителі за допомогою 1 од. сітки зяберної (одностінної) виловили понад 3 кг риби: щука – 8 екз. та по 1 екз. карася сріблястого та окуня. Збитки склали 2 754 грн.

Першого березня на р. Десна, біля с. Каменська Слобода Новгород – Сіверського району викрито двох мешканців м. Семенівка. Правопорушники виловлювали рибу за допомогою заборонених знарядь лову – 2 од. сіток поріжних. Браконьєри незаконно на двох добули майже 4 кг риби: плітки - 10 екз., ляща - 3 екз., лина – 2 екз. та по 1 екз. щуки та в’язя. Солідарно, завдано збитків рибному господарству України, у розмірі 2 074 грн.

На громадян складено адміністративні протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Матеріали справ направлено до районних судів області для винесення рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. Рибу і заборонені знаряддя лову вилучено.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» рибоохоронного патруля Чернігівщини (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57(цілодобово).

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля.

развернуть
Показать еще
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!