Про байки та гуморески.Продовження.Остап Вишня.


 

 Першим поштовхом до написання цього блогу був вихід блогу Ігоря (Dozvil) "Про байки та гуморески" півроку назад.В результаті нашої переписки (а я хотів щоб цей блог написав теж він,а я лише надав деякі матеріали) дійшли до висновку,що продовжувати доведеться мені.

 Другим поштовхом стала сумна картина  за вікном,маю на увазі несприятливі для багатьох рибалок погодні умови,тому вирішив трохи розвіяти смуток (якщо вдасться-вирішувати вам).

 Ну а третій поштовх-.......

 Справа в тому,що Остап Вишня (а мова буде йти саме за нього), по народженню-Павло Михайлович Губенко-був другою дитиною в сім'ї Михайла Кіндратовича та Параски Олександрівни Губенків.Першим був Василь,більш відомий як Василь Чечвянський,теж письменник-гуморист,життєвий та творчий шлях якого,на жаль,скінчився в лихому 1937-му році. 

 

 

 

 Так ось,10-ю дитиною в сім'ї Губенків(а всього в них народилось аж 17 діточок) була Ганна Михайлівна Губенко.

 

 В свій час вона вийшла заміж і народила чотирьох дітей,молодший з яких- Євген Тимофійович Корж, 1939 року народження.

 Для чого вся ця генеалогія?-думаєте ви.Справа в тому,що син Євгена Тимофійовича Коржа- Сергій Євгенович Корж -зараз пише ці рядки,тобто це-я.

 Для простоти міркувань- моя рідна бабуся-рідна сестра Остапа Вишні (повторю фразу з фільму "Ліквідація"- "Всем молчал,тебе-скажу!").

 Прадідівська хата, де народилась бабуся(ну і,звичайно,один із видатних українських гумористів) в с.Грунь Охтирського району Сумської області (раніше с.Грунь Зіньківського повіту Полтавської губернії).

 

 Якщо ви читаєте цю замітку,значить ви- користувач  великого дійства під назвою-"Інтернет", а тому при бажанні всі відомі факти про життєвий та творчий шлях мого двоюрідного діда(назву його так,думаю,що він не образиться) можете знайти у "всесвітньому павутинні".

 Тому мову буду вести лише про маловідомі факти.

 Він прожив нелегке життя,за свій гострий "перцевий" язик двічі був приговорений до розстрілу "нашою доблесною партією"-в 1919 та в 1933 роках, але був дуже "фартовим"-першого разу за нього заступився хтось із партійної верхівки (мабуть, був його шанувальником),другого-поки йшов до  місця відбування покарання ,міру замінили на популярні в ті часи "10 років без права переписки"- про це є навіть фільм "Із житія Остапа Вишні"- з ВЕЛИКИМ,на жаль,уже покійним, Богданом Сільверстовичем Ступкою-ЗЕМЛЯ ЙОМУ ПУХОМ!

 Про те,ким доводиться нашій сім'ї цей відомий український гуморист,я взнав досить випадково, десь в кінці 70-х -на початку 80-х,коли на очі мені попалась ось ця книга,підписана спеціально для мене та моєї старшої сестри його жінкою та дочкою.

 

 Потім,після "допиту" свого батька, я й дізнався, яке відношення він(О.Вишня) має до нашої сім'ї.

 

 Тут на світ божий з'явилась ще одна книжка, яка на сьогодні є самою дорогою в нашій сімейній бібліотеці.

 

  Після суворішого "допиту" виявилось, що в 1946 році, в зв'язку з переїздом бабусиної сім'ї з Сумщини на Прикарпаття(м.Делятин Івано-Франківської області) та дуже тяжким повоєнним становищем, Остап Вишня (на той час вже повернувся із "мест не столь отдаленных") забрав мого батька-одного з наймолодших своїх племінників-до себе в Київ і батько жив у нього в сім'ї та ходив у перші два класи до школи.При цьому О.Вишня називав його "сином", а він його, в свою чергу-"батьком".Про ці часи гуморист навіть згадує у своїх гуморесках "Судьба" та "Помазок". 

 Всі знають О.Вишню як автора популярних "Мисливських усмішок", але не всі знають,що він написав ще декілька "Рибальських усмішок"-"Короп","Сом","Щука"(до речі,цікаві твори,раджу почитати).А оскільки з полюванням у мене по життю якось не склалось(хоча результати маю і досить непогані,на мій розсуд),далі мову буду вести за його "рибальські" пригоди.

 Кожне літо він приїздив на Херсонщину, в село Кринки Цюрюпинського району, де проводив час,віддаючись улюбленій справі-полюванню та риболовлі, в вільний від основних занять справ час займаючись написанням всім відомих усмішок.

 Хата-музей в Кринках, в якій завжди він зупинявся.Фото 2009 року, на сьогодні чув, що йде війна за ці землі і частина експонатів відвезена в Херсонський музей(всередину я не попав). 

 

 

Деяке не зовсім відоме, але актуальне й на сьогодні. 

   Остап Вишня.

Як я рибу ловив.

 

 РА-А-НОК!Не ранок, а вірші!

Угорі-небо.Внизу-земля.А передо мною-ставок...

Ви знаєте,що таке-ставок?

Це така велика-велика глибока у землі тарілка, а в ній не "Supe a la peisanne"(так у "Ренесансі" пишуть), а вода.

А у воді-риба,раки.

Моє завдання як рибалки впіймати оту рибу,а коли трапиться,то й рака.

Це одно.

Друге:мати з того всьго:1) насолоду,2) відпочинок душі моєї розхристаної і 3) юшку із свіжої риби.

Для того я з собою взяв:

а) обов'язкову постанову №118 Харківського губвиконкому(правила,як ловити рибу),

б) сантиметр,

в) циркуль,

г) парасолю(сонце!),

д) кошика,де вмістилося півдесятка тарані,пляшка перцівки("довоєнного качества"!),2 ф.хліба та ін.,

е) посвідчення особисте,

є) учотну картку,

ж) уду,

з) жінку.

Все,значить,що полагається.

Закинув...

***

-Клюйоть,дядя?

-Проходь!Проходь!Свого часу клюніть!

Пішов...І вже здалеку на голос "Гречаників":

-Удіть,дядя,удіть,

А вечерять чтось-то будіть.

"Смійся,-думаю,-смійся!"

***

Перші дві з половиною години стїчно дививсь у ставок і думав: "Отже,дивись:кисень з воднем,яке-небудь Н2О,а скільки риби має...".

А я,можна сказати,людина,homo,а хоч би тобі паршивенька тулька!..

Коли це:плиг-плиг-плиг!Поплавок!

Сіп!

-Є!!Ага!Лови,жінко,лови-лови-лови!Держи!Впіймала?

-Є!

-Карасик?Давай сантиметр.Давай циркуль!Давай обов'зкову постанову губвиконкому.Як там сказано?"Карась не менш як три вершки.Міряти від середини ока до задньопрохідного плавника".

Добре!Шукай око!

-Є!

-Шукай середину ока!Найшла?Став сантиметр.Та-а-ак-с!Держи!Шукай задньопрохідний плавник!

-Я не знаю де!

-Шукай ззаду!Раз задньопрохідний,значить,ззаду!У проході!Найшла?!

-Та нема!

-Зоологію забула?Чого вас по тих гімназіях учили?Давай сюди!

-О!Уже!

-Що вже?!

-Виплигнув!У воду!Он-он-он!По-о-о-плив!

-От іще!А ще й на курсах була!І в Укоопспілці служила!Паршивої риби не вдержиш!..

***

...Плиг-плиг-плиг!Поплавок.

-"Прочая риба"?!Скільки там для "прочої" одміряно?

-Три вершки!

-Давай сантиметр!Око є!Перевертайсь, "прочая".Де тут у тебе той "плавник задньопрохідний"?..

Нема!Дивись:плавника нема!Щука од'їла!Як же тепер?

-А я не знаю!

-Викину!Іди назад у став! Плавають тут без "задньопрохідних"!А потім відповідай!

???

-О-о-о!Рачок!Іди,іди,іди!Ну дивись,як там раки?Де їх вимірять?

-Два вершки!Від кінця голови до кінця хвоста!

-Давай сантиметр!Почнемо від голови.

-Та то ти з хвоста починаєш!

-Як із хвоста?!Це ж "шийка"!А на шиї й голова!

-Та то хвіст,а не шия!Сам нічого не знаєш,а лаєшся!

-Не все тобі дно,чи од хвоста до голови мірятиму,чи від голови до хвоста?

-Ну?!

-Вершок і сім восьмих!Іди к чорту!Пливи!Не міг на восьмушку вирости?!А теж лізе!

...Ходімо додому!

 

Вечеряв "дядя" не "чтось-то",а тараню...


 Декілька разів я спілкувався з його сином-Вячеславом Павловичем Губенком,якого в нашій сім'ї називали просто-"Вячек". 

 Він (на жаль,нині покійний,похований поряд з батьком на Байковому кладовищі у Києві)-син від першої жінки, полковник медичної служби,заслужений лікар Украінськоі РСР.Закінчив військово-медичну академію в Ленінграді, довгий час був ведучим хіругом-травматологом Київського військового округу та завідуючим хірургічним відділенням в Київському госпіталі, де в свій час в 1990 році оперували й мого батька.

 У жовтні 2008 року ми з сім'єю вирішили відвідати малу батьківщину нашої родини- с.Грунь, де саме в той час гостював мій дядько Ігор-ще один племінник Остапа Вишні. 

 Там в місцевій бібліотеці створений музей на честь видатного земляка.

 

 Ось така історія.

 Історія нашої родини як частина історії нашої УКРАЇНИ.

 

 " Ви коли-небудь переживали такий момент,коли вам на гачок клюнув короп? Переживали? Коли не переживали, обов'язково переживіть, а коли переживали, вам закортить цей момент пережить ще раз! До болю, до шалу, до крику закортить..."

                                                                                                  Остап Вишня. "Короп". 1951 рік

 

 Написано понад 60 років назад, але хіба він був не правий?.........

 

Комментировать
Ух-ты, Серёга!!! Очччень интересно. Могу себе представить, как было интересно вам посетить малую родину, войти в музей, посмотреть экспонаты. Просто класс!!!
А еще мне очень понравилась фотография прадедовской хаты. Очень красивый домик. А его сохранили как музей или там живут люди? Мне очень интересно.
За блог однозначно 5***** Спасибо Серега за такие познания
Спасибо,Вить!Фото хаты-не моё,стырил с тырнета(остальное-своё).Стыдно,но до неё я не дошел,приезжали на один день.Что с хатой на сегодня-затрудняюсь ответить.
Ясно. Ну дай Бог чтобы тебе удалось еще не раз съездить на родину предков и узнать что там сейчас.
Всем молчал,тебе-скажу-сделаем!
Спасибо дорогой!
Остап Вишня был любимвм писателем моей классной руководительницы, она его могла цитировать при любой ситуации и всегда в точку))))
Отлично, что есть потомки, которые помнят, и напомниют остальным. Нам есть чем гордится, в любой сфере жизни без обезяничества и попугайства.
Спасибо, Серёга за блог вернувший в школу)))))
И тебе,Дим,спасибо.Если честно,то никогда этим не хвастался и особо никому не рассказывал.А это что-то захотелось немного поднять дух патриотизма у народа,может кто-то и вспомнит,кто он такой...
!00% Серёга. Патриотизм чувство не врождённое а прививаемое, и в этом направлении нам всем есть ещё куда стремиться и стремиться. А с миру по нитке - голому рубаха!!! Ты молодца!!!
Будем стараться!
Серёга, все правильно Дима говорит про патриотизм. Поддерживаю его
И вообще, ты чего так долго скрывал эту информацию
Витюха,а если бы я об этом свистел на каждом углу-то о каком патриотизме можно было говорить?
Мы же не в Раді!
Дима, а у меня химию вела внучка Малышка. И такэ бувае
Народ который не помнит своего наследия - мертвый народ!!!Спасибо Серег!!! Прочитал с большим интересом, я учился в русской школе, и Украинских мастеров пера мы не изучали, поэтому мне было вдвойне интересно!!! Надо при случае, поближе познакомится с творчеством этого великого человека!!
Извините,конечно,Сергей Васильевич,что заставил вас немного поупражняться в читании не совсем понятных для вас украинских буков,но и писать о нём на аглицком было-бы грешно.
Ну теперь то ты не будешь обижаться на мой иногда черноватый юмор,знаешь откуда ноги растут.
Почитай при случае его юморески,там есть,над чем подумать.А будешь себя хорошо вести-поближе познакомишься с его внучатым племянником,то бишь-со мной!
Серег, а кто тебе сказал, что я не понимаю украинский язык??? То что я его не изучал в школе, и не говорю на нем, это не значить что я его не понимаю, я например люблю и с удовольствием пою украинские песни, и они мне нравятся!!!
Буду раз встречи и знакомству, с такой неординарной личностью как ТЫ!!!
Во,блин,Васильевич!Я ему и так,и этак,и блог специально придумал,чтобы понял,почему я постоянно подтруниваю над людями-родословная такая у мну,а он опять всё принимает за чистую монету!Эх-хе-хех,два дня работы-коту под хвост...
Тю,та я давно это знал, и все прекрасно понял........
Серег,за "ТЮ"-прощаю ВСЁ!!!
Серег ! Наш восточный друг чудово розуміє українську мову ! Він коли до мене дзвонить - хоче шоб я з ним розмовляв на чистому гуцульському діалекті , але мені його шкода і з ним говорю просто по українські :) і він мене чудово розуміє !
Да знаю я!То я так,чтоб он он не розслаблялся...
Сердечно дякую тобі, друже Сергію, за цей життєвий опис!
Я з великою шаною ставлюсь до української історії та культури, знаю, як важливо берегти ці святині, ти знаєш це. І мені дуже важливо було, щоб саме ти написав цей блог - як внук свого, вибач, але не двоюрідного, а таки рідного діда. Бо є щось у твоїй посмішці та мові те "остаповишенське", гуморескове - я зауважив це відразу :)
Як модератор порталу, вважаю, що цей блог мусить увійти до "Нетленки"!!!
Дякую тобі,друже Ігорю!З часом може ще щось назбираю та кину на ваш розсуд.
Будемо чекати!
Хочу поведать свою историю о знакомстве с творчеством Остапа Вишни. То что в школе было по программе, читалось, но та информация особо не откладывалась в душе!
Пару лет назад, отдыхал на море, в номере гостиницы, на подоконнике, кто то оставил книгу "Мисливськi усмiшки" Остап Вишня. Это было что-то, прочитал на одном дыхании его заметки, про охоту и рыбалку. Очень понравилось! В тот год осенью на открытии охоты на дичь, где присутствовало более сорока человек, я вечером прочитал гумореску "Відкриття охоти". Все просто чуть не умерли от смеха!
Я рад что знаком с творчеством Остапа Вишни ведь такие труды будут жить вечно!
И я рад,что Вам понравилось его творчество!Сам периодически перечитываю и каждый раз нахожу что-то новое.Ведь с каждым прожитым годом открываешь для себя что-то новое...
"Моє завдання як рибалки впіймати оту рибу,а коли трапиться,то й рака.
Це одно.
Друге:мати з того всьго:1) насолоду,2) відпочинок душі моєї розхристаної і 3) юшку із свіжої риби."
Філософія справжньої рибалки!
За блог велике спасибі! Це, дісно, наша історія! Те, що нам розповідали наші батьки і діди, що ми будемо розповідати своїм дітям та онукам! І дуже прикро, що в підручниках пишуть інакше(((
І вам спасибі за відгук!
А скажіть на милість,а навіщо ви йдете,їдите,летите,пливите на риболовлю-заради однієї юшки?Думаю,що ні...
Тому "юшка із свіжої риби" аж))) на третьому місці!
А у мене-десь так на 7-8-му,не більше...
В детстве чуть ли не наизусть знал заметки, касающиеся охоты. Многими выражениями и сейчас пользуюсь для связки слов. А фраза "щоб стріляти з утятниці треба добре вміти робить заднє сальто" вообще часто мною произносится на охоте...))
Да,Юрий Витальевич,Вам,конечно,поближе его охотничьи заметки.Рад,что помогают.Кстати он в своё время подарил бате воздушку,с которой тот охотился на диких голубей.
Я родом из Батькивщины этих писателей .И поэтов .Мой отец расссказывал мне о том ,как Тычына ,Рыльский ,Вышня -гуляли у Рыльского в Романовке .Посреди ставка была вымостка и бойцы подгребали туда с рассказами обо всем .Моему отцу сейчас 88 но он прекрасно помнит о том ,как они (поэты )творили на Родине .В прошлом году наконец- то отремонтировали 8 км участок дороги . Отец был с ними на охоте но -не помнит что и куда ,но помнит ,что стол и тосты были славные .Вообще удивительно ,что они выжили и отец всех народов их оставил на этом свете .Почему -это другой вопрос .Наверное политическая целесообразность .Как много спрятано за этими словами !Но написанное Вишней -бессмертно !
Доктор,спасибо за добрые слова!За то,как гулял мой славный родственник,я,если честно,умолчал сознательно.Придет время-расскажем.А там есть чего...
Они были нормальные люди и ничто им было не чуждо ! Обычние нормальные, но ТАЛАНТЛИВЫЕ люди .Царствие им небесное !
Согласен полностью.ОБЫЧНЫЕ,НОРМАЛЬНЫЕ,ТАЛАНТЛИВЫЕ!
Сереж !!!!!! Отличный рассказ и отлично проведенная работа ! Остап Вишня был любимым писателем моего деда . Да и я любил почитать его гуморески ! А как он классно сказал !!!!!!!!! :
“Чухраїнці”, як ми знаємо, це дивацький нарід, що жив у чудернацькій країні
“Чукрен”.
Країна “Чукрен” була по той бік Атлантиди.
Назва — “чухраїнці” (і про це ми знаємо) — постала від того, що нарід той завжди
чухався...
Спасибо,Серёж!И что самое смешное,почитаешь его юмор-практически о нашем сегодняшнем бытие,только немножко своеобразно!Как так-непонятно...
как раз все понятно !!!!!!!! не понимают те , кто не понимают :) Как думаешь что за "країна Чукрен" ? а кто такие "чухраїнці "?.............від слова чухатись.........:)
LДа,думаю,что то о нас!Чухаємось...
Вот Серж мы Чухраїнці .........и еще раз спасибо са статью !!!!! не хватает таких статей на сайте !!!!!! та окрема подяка за рідну і мелодійну !!!!!!!( Знають в Криму і люблять !!!!!!!!)
І тобі дякую за відгук!За мову-якщо не ми,о хто?..
Серж 5+++++++++++!!!!!!!!
Спасибо!Будем стараться!Но токо за вашей поддержки!
Я всегда ,чи завжди радий допомогти ,звертайся !!!!!!!
Висловлюю подяку за допомогу в написанні блогу Ігорю(Dozvil) та Сергію(Darius).Дякую,друзі!
Важно! Очень интересно. Молодец,что написал и рассказал про этого Человека! Творца и рыбака!
Спасибо,Анатольевич!А написал за него,чтобы народ немножко вспомнил,что не такие мы и плешивые,что и в нашей стране всегда были,есть и будут достойные ЛЮДИ!
Вот под этим подпишусь под каждым словом !Спасибо за труд !
Комментировать
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!