Василий Гадупяк

Украина, Львов
1 подписчик
40 / 0.01
Предпочитаемые сообщества:
finvalboats, fanatik, crucian,
Он с нами с 25.07.2011 г.

Криве

Всего 3 картинки


с. Криве, Львівської області

Дні пригод

Дні пригод Фото №4

 

Зазвичай розповіді починаються словами : "Жили-були...". Моя ж розповідь почнется зі слів " Давайте поїдемо ...

 

"Давайте поїдемо на відпочинок з палатками. Змінимо обстановку, порибалим, позагаряєм, наберемся сил і т.д і т.п... !?... Ось так і вирішили ми - загалом нас було восьмеро (майже як в казці:-) ) - поїхати на відпочинок. Плацдармом, для описаних вище подій, вибрали Грушів (50°05'13.7"N 23°20'42.2"E). Природа, як виявилось пізніше, там мальовнича.Але про це згодом...

День перший.

 

Спершу розповім про пригоду першу - пригоду, з якої і все почалось. Перед самою поїздкою друг вирішив поміняти панель в машині. Ну і, думаю Ви вже здогадались, не встиг. Їхав він за відчуттями. Для нього це було нормально. А от нам, пасажирам, було спершу лячно бачити замість звичних приборів диру і купу дротів.... Саме через відсутність приборів ми зупинились - закінчився бензин:-)  Їхати ще далеко, каністра у нас відсутня, трос також(та й і не дуже б він нам допоміг з такою дорогою). Прийшлось іншою машиною їхати(20 км в дві сторони)шукати заправку, просити заправити в бутилку:-) і вмовляти інших водіїв позичити каністру...Дану перешкоду ми подолали. Правда втратили трохи часу для пошуку гарненького місця і розбивання палаток...

Доїхали.

З дамби відкрились очам прекрасні краєвиди: де-не-де серед води видніється зелень, яка похитується від найменшого пориву вітру; з іншої сторони невеликий спуск з дамби у водосховище, який переходить у півострів - на якому ми і отаборились. Місце доволі не надійне - ніби і відчуваєш під ногами землю, тверду  землю. Але декілька кроків в одну чи іншу сторону і відчуваєш під ногами землю, но вже хитку і мягеньку. Якщо тут падає дощ декілька годин, навіть не говорячи про день чи більше, то проїхати майже не можливо. Ми надіялись на те, що дощ падати не буде:-) ...

Усі найкращі місця вже були зайняті. Тому нам прийшлось їхати в глиб, що могло вплинути на вчасний виїзд вразі дощу.

Розбили палатки. День підійшов до кінця...

 

День другий.

 

Проснувся я о 04:30. Якраз почало світати. Змонтував поплавчанку, розвів прикормку і вже через 20 хв. рибалив. Радувало те, що до берега йти 5 кроків:-)

Навкруги тихо, спокійно. Вітру зовсім немає. Вода спокійна - ні найменшої хвилі. Взмах. Перегукування лелек перебив булькіт - це снасть впала у воду. На спокійному плесі появились кола, які з кожною секундою, збільшувались у діаметрі і плили мені на зустріч. Через декілька секунд усе заспокоїлось...але не на довго. Поплавок почав рухатись. То зверху вниз, то в різні сторони - такої покльовки я ще не зустрічав - надто хаотично це все відбувалось. Підсік і здивувався - на гачку тільки маленьке зернятко перловки. Спроба друга, третя... Можливо це мальок бавиться? Вирішив зачекати довше перед тим, як підсікати. І це було правильно - на гачку опиналась, до цього ще не ловима мною, краснопірка. Зрозумівши те, як вона клює, за не великий проміжок часу вдалось запустити у садок досить багато. Також попадалась і плотва. Розміри ні тої ні тої рибки не радували - але на уху згодяться:-) ..

 

Далі уже проснулись наші палаточні мешканці. Зготували сніданок.

 

Погода не радувала - хмарилось. Збиралось на дощ. І дійсно, він почав падати. Погодабула мінливою - то падає дощ то сонце показувалось із-за хмар. В ці проміжки ми і встигали позагаряти(хвилин так 15-20:-) ) і погрітись біля вогню.

Після обіду над головами нависли зогрозливого, темно-синього кольору хмари. Постало питання про терміновий збір і виїзд - як згадував вище - через дощ ми могли там і на довше залишитись:-) . Рішення було прийняте....

 

Ми залишились. Укріпили палатки. Приготували накриття для них(вразі довготривалих опадів). Запаслись дровами. І що Ви думаєте? Вітер розігнав хмари. І до кінця дня натяків на дощ вже і не було.

Зготували уху. Вона була запашною, наваристою і дуже смачною. Та й на природі завжди все дуже смачне:-)

 

Трохи перепочивши повернулись ми до рибалки. Додатково змонтували фідер. Також хотілось наловити лящиків - планували їх закоптити. Але, на жаль, фідер мовчав. На поплавчанку, крім плотви і краснопірки, нічого іншого не ловилось(одного підлящика не рахую). Уху ми вже зготували тому усю рибку відпускали на поталу іншим рибакам.

Вечоріло.

 

Щодо мене, то я ще ніколи не рибалив вночі. Ну дуже хотів попробувати. Та й водойма знову заспокоїлась. Вітер вщух і вщухли хвилі. У воді можна було побачити відблиски зоряного неба(якщо добре придивитись:-) ). Змонтував поплавок з підсвіткою. Закинув. За таким поплавком було дуже цікаво спостерігати - він вимальовував хаотичні кола, то світло зливалось в одну точку з відблиском у воді, то зовсім щезало і знову появлялось. Зловив себе на думці, що і так добре, не буду підсікати:-) .... Інша рибка на гачку не появлялась. Та й комарі надоїдали - інколи вони таким роєм прилітали, що не було видно поплавок. Нічна рибалка була завершена. Але потрібно буде якось повторити - мені дуже сподобалось.

 

День виявився довгим і насиченим. В руках і ногах відчувалась втома. Тому я із легкістю піддався сну. Та й засинати на природі, під її неповторний звук, під поквакування жаб і тихий шелест листя дуже класно. Нема нічого кращого:-)

День другий закінчився...

 

День третій.

 

Почався з швидкого згортання. Небо затягнулось темними хмарами. Ми, що б не сталось, повинні були виїхати того дня - усім на роботу:-)

Зібратись вдалось оперативно. Ще був час випити гарячої кави-чаю і, навіть, поснідати.

В дорогу. Машини поїхали перші. Пасажири слідом ногами:-)

Так приємно прогулятись дорогою між великим соснами. Під ногами відчуваєш не твердий асфальт чи бруківку а мягку землю. Пройшовши декілька поворотів ми побачили...., що одна з наших машин застрягла в ямі. Настрій пропав. Також він погіршувався з кожною спробою витягнути машину з болота. Чи то болото дуже вязке чи то через то, що машину штовхали одні дівчата:-) - мучались ми довго. Як би там не було, але рушійною силою дівчат і одного мене, зі спроби пятої, жижу ми проїхали.

В цьому випадку хочу відмітити один момент - під час цієї метушні повз нас проїжджали інші рибалки(машин 4-5) і жоден з них не поцікавився чи потрібна допомога. Це сумно...

 

Виїхали ми на дамбу. Почистились від болота - воно було всюди:-)  Поїхали...

 

До дому повернулись з легенькою але приємною втомою і повним мішком спогадів:-) 

развернуть

"Фетучіні.. " або дні між рибалкою

Всего 10 картинок


Зашків

Всего 8 картинок


Жертви для карасів

Жертви для карасів Фото №9

Вирішили ми з другом поєднати приємне з корисним - як кажуть "для душі і тіла ".

Для тіла вибрали поїздку, чи то прогулянку, на вилосипедах.

Для душі - рибалку.

 

Маршрут був наступним:

- відправна точка  - центр м. Львів

- кінцева - озеро в с. Зашків 

 

Зустрілись ми в 4:00. У місті в такий час, зазвичай, не світять ліхтарі. Першою думкою було: - "Як будем їхати?"(Бо ні в мене ні в друга на велосипеді не було жодних засобів для цього). Але, виїхавши на центральні вулиці, ми з полегшенням зітхнули - центральні вулиці, як-не-як, були світлими. В дорогу.

 

Нічого не віщувало біди.

Проїхавши по місту кілометрів 5, я відчув як моя п’ята точка починає поболювати. Чи то причинию було те, що на плечах був чохол зі снастями і рюкзак. Чи те, що сідло було доволі жорстким. Чи може все разом... У друга ситуація була аналогічною. Но зупинятись на півдорозі в наші плани не входило. Вирішено було принести жертву

 

З невеликими зупинками добрались ми до кінцевої точки за 1,5 год. Ви собі не уявляєте як приємно було постояти на ногах

 

Розклались. Прикормили. В нас вже стало традицією починати рибалку в 6:00(розумію, що це трохи пізно - але швидше, чомусь, не виходить))). Закинули 4 фідера і 3 поплавчанки. Планували ловити карася. На поплавки жодної покльовки в нас так і не було - тому деталі пропущу)

А от на фідер - справа йшла, дещо, краще. Сигнал - друг підсікає і тягне. При самому березі сходить невеликий карп. Сигнал - підсікаю я, тягну - знов схід при березі(цого разу карась). Ми зрівняли рахунок. На цьому вирішили зупинитись. Сигнали поступали доволі часто. На другому кінці спініга опинялись одні карасі.

Сонце припікало. Кльов припинився - тривав до 11:30. І як нам не хотілось відкласти повернення до дому, навіть не саме повернення а той факт, що прийдеться знову осідлати велосипеди ... - ми зібрались.

 

Підсумок.

Місце - озеро в с. Зашків

Дорога - супер( близько 50 км на велосипедах)

Ціна - 100 грн.

Результат - до болі натерті пікантні місця, близько десятка гарненьких карасів, класний настрій і відраза до велосипеда на 1-2 місяці)

 

P.S. Які жерви Вам доводилось приносити задля рибацького діла?

 

 

 

развернуть
Показать еще
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!