Цікавий випадок...


   Доброї Вам пори дорогі читачі. Шановні риболови. От так завжди думаєш, гадаєш, а згодом сідаєш і просто починаєш писати те про, що не дає забути душа риболова…  Не знаю з чого почати свій перший БЛОГ, скажу просто  моя історія не переповнена екстремальними розповідями про шалених «алігаторів» боротьба з якими тривала пів дня, або ж про екзотичні місця, де мені доводилось рибалити. Моя історія з життя, і чомусь за неї, мене переповнює гордість. В жилах моїх тече кров збагачена риболовним азартом, саме це і об’єднує мене з Вами, з простими читачами. Тому розповім Вам, про простий випадок з життя, якій склався минулого літа.

      Після довготривалої і напруженої розумової праці, дуже вже хотілось виїхати на риболовлю, але все ніяк не випадало нагоди. І в день коли цього найменше очікуєш я прийняв дзвінок від друга Діми:

Д.  - Привіт!!! Ну як ти, як на рахунок активного відпочинку???

Я.  - Привіт!!! Дімон ти знущаєшся, я вже місяць в руках вудки не тримав, звичайно їдемо!!!

Д.  - Да… Та на цей раз пропозиція іти в похід, народ вже зібрався, ввечері виходять, ти як???

Я.  - Ну що за люди, якій похід на рибалку їхати треба!!!

Д.  - Та пішли з НАШИМИ бо мене теж агітують, а ми там собі якусь водойму  знайдемо там і порибалимо.

Я.  - Ну якщо так то поїду….

 І пішов збиратися...

      Виходили ми звісно в той самий вечір, тому на збори в мене було години 2 не більше. Приїхали за мною, запакувався в «бусік» ну і звичайно кинув свою «щасливу» китайськуУлыбается телескопу в машину. Незабаром ми були на місці, звідки мали відправлятися. Погода зіпсувалася остаточно, лив дощ і небо повністю затягнули хмари, тому ми розбили табір і готувалися тут ночувати...

.

 

   Проте мене не влаштовувало просто так сидіти біля вогнища серед лісу. Я іду шукати водоймуУлыбается Беру з собою, мою вудку, товариша Дімона і ми відправляємося з табору в пошуках води. Діма жартома: «Їдемо туди, звідки чайки летіти будуть, там і вода» Так і зробили «Пішли по дорозі в сторону протилежну тій, з якої приїхалиУлыбается» І тут, як би ви думали? Сам Нептун послав нам діда на велосипеді, якій невідомо, що робив в тій глушині. Ми в нього і запитали: «Діду, а чи є тут поблизу якась водойма, рибу половити???» А він каже: «Є, є тут недалеко по дорозі вниз ідете…. але каже висохла та баюра, ідіть прямо через ліс, там десь  буде ставок, там риби нема, та може щось і клюне!!! »

    Нам діватись нікуди, підбадьорені дідовою розповіддю, подякували і пішли в сторону в яку показувала рука діда. Через хвилин 30 ми вийшли на гарно галявину, закінчився дощ, почало виходити сонце і ми побачили трохи далі чисте, водяне плесо яке відбивало сонячне проміння. Стало набагато веселіше на душі, ми спустились до води, знайшли чудове місце, гарна гладь відокремлена від основної частини ставка густим очеретом, розмотали вудки і приступили до «роботи». Закинули декілька черв’яків які знайшли….(з етичних міркувань, не буду описувати де ми їх знайшли і чого нам це коштувало) однак бажаного результату вони нам не принесли, в очікувані кльову ми сиділи хвилин 40, а в результаті лише невеличка краснопірка і окунець недомірок.        Дуже гарно спостерігати за веселкою яка виглядала з-за лісу, і за плесом яке ритмічно відбивало сонячне проміння, але я зрозумів, що потрібно щось робити, місце явно ж не на окуня тут карпа, карася треба ловити, і закинув в якості наживки звичайний спресований м’якуш білого хліба, який «вкрав» в таборі. Три хвилини очікувань і в мого товариша Діми перша цікава покльовка. Діма жартомаУлыбается «Ну все, біжи за підсаком бо чую «алігатор»». Та я не звертаю уваги, чекаю своєї покльовки. Враз підсічка і Діма виважує красивого серебристого карася, якій незважаючи на свій невеликий розмір боровся як справжній боєць, бив по воді довгим хвостом так, що було чути на весь ліс. Ну, а мій карась, який ще роздивлявся наживку біля дна, не змусив себе чекати, поплавок плавно сколихнувся три рази, плавно приліг і поплив в сторону очерету, логічно, після цього мала б бути чітка підсічка, однак я так милувався покльовкою, що відпустив поплавок майже до очерету, згодом підсікнув, коли наживка була вже в горлі і витягнув на берег стандартного карася такого ж як і Дімон.

.

Ми вже не сумнівались, що карась тут є і очікували тільки більших екземплярів, однак після ще декількох витягнутих рибин моя «щаслива вудка допомогла мені», я зачепився за корягу на дні і обрив був неминучий. Добре хоч, що залишився грузик з поплавком. І тут я маю написати про нюанс за якій мені дуже соромно, ні я, ні мій товариш не взяли з собою снасті, жодного гачка чи грузика ні-чо-го. В той час Дімон витягував з води все більших і більших карасів. Я заспокоював себе, мовляв ми не на рибу їхали, а в похід от і не взяв. Вистачило мене на 5 хв. Згодом набридло і я наважився на екстраординарну річ, вийняв із свого светра невелику булавку, зігнув її «голими руками»УлыбаетсяНадавши їй форму гачка, відламав зайву частину і прив’язав цей імпровізований гачок на місце обірваного. Дурня, скажете Ви, справді гачок такий не панацея, але з ситуації я вийшов і за півгодини  наздогнав свого друга за кількістю риби і зловив декілька крупніших екземплярів. Однак і декілька неминучих сходжень… Та це як кажуть «дрібниці життя». Сонце вже давно сховалося за верхівки дерев, а нас доїдала комарня. До табору було трохи далеко, тож ми вирушили завидна, «там нас напевно вже шукають» - сказав Діма. Ми зібрали наші інгредієнти для юшки і пішли. Коли повернулися почали варити юшку яку навіть ніхто не очікував на вечерю, безсумнівно ми були героями вечора, ми наловили риби і зварили юшку в глухому лісі… І гордість за цей випадок залишиться назавжди..

 

 

 

 

Комментировать
Караси...на зеленой траве...как будто в детстве побывал...Спасибо большое за блог!
Да... Класика жанру. І Вам дякую за перегляд!!!
Гарно! Тим більше на рідній мові. Респект і уважуха!
Дякую!!! Буду популяризувати українську мову на цьому порталі. Звісно з Вашою підтримкою...
Чудовий блог!!!
А карасі спіймані на рибалці, та ще й на вудочку це дійсно дитинство...
Летом запахло...
Класика відпочинку!
Рад,что блог вызывает чувство настальгии.
ммм...природка, лагер, карасики, ухiчка, душевна комнашка - чудово!!!5+
хочу лiта вже!!!
Прекрасно,спасибо за блог!
Пожалуйста!!!
Комментировать
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!