При всьому різноманітті риб всі вони мають дуже схожі зовнішні ознаки та будову тіла, оскільки живуть в однаковому водному середовищі. Це середовище характеризується певними фізичними властивостями: освітленість тільки у верхніх шарах, стабільність температури, кисень тільки в розчиненому стані і в невеликих кількостях, дія сили Архімеда на об'єкти, занурені в неї тощо. При цьому вода має значну щільність і пересуватися в ній складніше, ніж у повітрі, але у риб сформувалися ознаки, що дають їм змогу комфортно існувати у даному середовищі.
Так, форма тіла у риб володіє максимальними гідродинамічними властивостями, що дозволяють найбільшою мірою долати опір води. Ефективність і швидкість руху у воді досягається наступними особливостями зовнішньої будови:
- загострена передня частина тіла;
- між головою, тулубом і хвостом немає різких переходів;
- немає довгих розгалужених виростів тіла;
- гладка шкіра, вкрита лускою і слизом;
- вільні краї луски спрямовані назад;
- наявність плавників, що мають широку поверхню, двоє з яких, грудні і черевні, парні.
Зябра - це орган дихання риб, що має велику площу газообміну. Газообмін у зябрах здійснюється шляхом дифузії кисню і вуглекислого газу між водою і кров'ю. Зябра риб влаштовані і працюють так, щоб підвищити ефективність дифузії.
Ефективність вилучення кисню з води у риб набагато вище, ніж у ссавців з повітря. Риби витягують з води 80-90 % розчиненого кисню, а ссавці - тільки 20-25 % кисню з вдихуваного повітря.
Риби, що живуть в умовах постійного або сезонного браку кисню у воді, можуть використовувати кисень повітря. Багато видів просто заковтують бульбашки повітря. Цей пухирець утримується в ротовій порожнині, надходить до спеціальних придатків дихальної системи або проковтується.
Відома група лабіринтових риб, у яких наявний особливий орган дихання (лабіринт), що має складчасту структуру з великою кількістю комірок та знаходиться в особливій надзябровій порожнині, що сполучається із зябрами. Стінки лабіринту рясно забезпечені капілярами, через які в кров надходить кисень з бульбашки повітря.
Плавальний міхур - особливий орган кісткових риб, що дозволяє змінювати їх плавучість і тим самим регулювати глибину занурення.
Населяючи водне середовище багато мільйонів років, риби якнайкраще пристосувалися до життя у ньому й повністю його освоїли, уникаючи лише водойм або їх ділянок з найбільш не сприятливими умовами існування.
