Звернення Президента з нагоди 90-х роковин Голодомору-геноциду 1932–1933 років
Нас прагнули упокорити, замордувати, винищити. Не змогли. Від нас хотіли приховати правду й замовчати страшні злочини. Не змогли. Нас хотіли заплутати, ввести в оману, зробити так, щоб ми не вірили, не пам’ятали, а тому пробачили. Не змогли. І сьогодні з глибоким сумом і повагою ми вшановуємо пам’ять про мільйони наших людей – мільйони жертв голодоморів.
Трагедія, через яку сьогодні ми плачемо й мовчимо – так тихо, що це має чути весь світ. Так звучить український біль.
Ми дякуємо всім державам, які обрали справедливість, визнали її офіційно – визнали Голодомор злочином проти людей, проти України. Усім, хто називає речі своїми іменами.
Світ має об’єднатись і засудити злочини минулого. Світ має об’єднатись і зупинити злочини сьогодення.
Зло не було зупинене, не було спокуте. Зараз ми його зупиняємо. Україна вистоїть. Україна не згасне. Україна збереже себе і правду.
____
They sought to humiliate, wear out, and annihilate us. They couldn't. They wanted to hide the truth from us and silence terrible crimes. They couldn't. They wanted to confuse us, deceive us, make us not believe, not remember, and therefore forgive. They couldn't. And today, with deep sorrow and respect, we honor the memory of millions of our people – millions of victims of famines.
The tragedy, over which we cry and remain silent today, so quiet that the whole world should hear it. This is the sound of Ukrainian pain.
We thank all the countries that have chosen justice. Recognized it officially. Acknowledged the Holodomor as a crime against humanity, against Ukraine. All who call things by their names.
The world must unite and condemn the crimes of the past. The world must unite and stop the crimes of today.
Evil was not stopped. There was no atonement. Now, we are stopping it. Ukraine will endure. Ukraine will not fade away. Ukraine will preserve itself and the truth.
Однією з найстрашніших сторінок нашої історії є Голодомор, влаштований комуністичним режимом в минулому столітті.
Історії про ті страшні часи передаються в родинах з покоління до покоління.
Немає живих свідків тих подій, але їх розповіді про жахіття, яке вони пережили, знають всі українці. Як забирали останню хлібину з хати, як карали за кілька зібраних на полі колосків, як доводилось їсти обдерті кукурудзяні качани, жолуді та солому, готувати з кори дерев, як пухли і божеволіли від нестачі їжі, як помирали страшною смертю мільйони українців.
Минуло вже 90 років відтоді, але час не зітре цих болючих спогадів. І в пам'ять про невинно загиблих сьогодні ми запалюватимемо свічки у своїх вікнах та молитимемося за їх душі.
Про винищення української нації голодом радянською владою знають і в світі. Тому все більше і більше країн визнають Голодомор геноцидом нашого народу.
Як і майже століття тому сьогодні російська влада робить спроби знову знищити українську націю, в тому числі голодом.
Та Україна вистоїть. Переможе ворога.
І не допустить повторення голоду не лише на своїй території, а й в усьому світі.
