Цей воблер потрапив до мене випадково. Придбав я його «ненароком» на виставці ще восени 2007 року. Купив, не знаючи про нього нічогісінько, та й про саму фірму STRIKE PRO, на той час, знав мало. Чому взяв? Сподобавсь… і крапка. Іноді таке зі мною буває: береш воблер до рук; роздивляєшся; ставиш ще поряд декілька схожих і раптом розумієш, що ловити буде саме цей, а не інший. «Рабальська інтуїція» – скаже хтось. Можливо й так, але як би те «відчуття» не називалось, воно мене дуже рідко підводить. За час, що я його «вимочував» у воді, він приніс мені велику кількість «хвостів».
Знайомтесь, хто не знає – STRIKE PRO CHALLENGER X.
У мене модель «мінноу» довжиною 7 см і вогою 5,7 гр, колір 022р-713 («ред хед»). З першого погляду воблер справляє позитивне враження, з першого дотику – теж: всі деталі пророблені чітко (чого варті очі і жаберні кришки); покриття супер-стійке і не здирається щучими зубами, з боків голограмне; взагалі жодного видимого дефекту не помітив. Особливо хочеться зупинитись на гачках: гострі, тонкі й розгинаються на глухих зацепах. Не воблер – «ляля».
Треба зазначити, що воблер плаваючий. Я більш люблю тонучі моделі, але такої не зустрічав. Крім того, він мілководний і занурюється, приблизно, не нижче 70-80 см.
Як я не намагавсь закинути цю приманку подалі – не виходить. В середині є металеві кульки. Гуркотять вони добре, а от польоту допомагають слабувато.
Вцілому воблер добре збалансований. Своя гра чудова, правда я ним зовсім не ловлю рівномірною проводкою. А от «твічінг» - це саме те. Всю рибу я зловив на CHALLENGER X саме «твічінгом». Якусь особливу схему я не видумував – смикав хаотично, «смики» були не дуже сильні, але постійні (так званий «окуневий «твіч»). Про паузи – паузи мінімальні – приманка дуже швидко вспливає, а мені це ой як не подобається.
Обов’язково додам, що цим воблером я ловлю лише на «стоячці», з течією якось поки не складається. Правда я ще й чув, що на нього вечорами на мілині і перекатах дуже добре ловиться судак. Сам не ловив, тому не скажу, але наступного року спробую.
Із основних трофеїв можна назвати щуку (до 1 кг) і окуня. Щука на торф’яниках у хмарну погоду на цей воблер ледь не сама «вішалась». На прискореному і дрібному «твічі» добре ловиться окунь.
Також зазначу, що ловлю я ним весною і восени – літом він «відпочиває», хоча моєму другу вдавалось успішно ловити цього літа деснянських щупаків (тільки колір у нього інший – під «окуня»). У мене, нажаль, весь можливий «діапазон» умов риболовлі перекрити не виходить. Треба експерементувати з різними кольорами.
От такий він, невеликий, але дуже проворний «тайванець». І якщо CHALLENGER X у Вас «нерозловлений» – спробуйте ще раз в нього повірити, і у Вас все вийде.
Далі буде…
