Чому риби в наших водоймах стає все менше?
Напевне, кожен буде згоден зі мною – риби в наших річках, ставках, озерах стає все менше. Невеликим виключенням (на жаль, по перше – не роблять великої “погоди”, і, по-друге – не для всіх) являються платні водойми, де популяція риби (в основному – коропа, білого амура, товстолоба) хоч якось поповнюється та охороняється. Знову ж таки – не всюди. В той час, як гроші з рибаків за “користування” їх господарі (орендатори) беруть справно.
Про водойми загального користування не можна сказати навіть такого. Від річок за декілька років тільки назви залишаться. Вода то в них будек, а от дітям і внукам будемо, сидячи на березі, розповідати, як ми тут ловили линів та карасів! А які соми-сомища були – гусей крали, а щупаки – як крокодили і хапали усе, що в воду потрапляло.
Немає вже цього, віджили ці велетні. Вони ще є, але не такої величини. Це вже карпики, карасики, щучки та сомики. Переважно ловимо плотвичку до долоні (сантиметрів п'ятнадцять-двадцять), окуньків таких же самих і іншу мульку – типу коблик (піскар). Куди ж усе поділося, де зникла велика риба?
Остатки риби добивають варварськими методами. “Скільки можна говорити…” – електровудочка (електрошокер), підводна рушниця, острога, сітки, вибухівка (і це ще далеко не весь перелік браконьєрських снастей) вбивають усе, що має плавці, і не тільки. Одна тільки електровудочка вбиває все живе в воді в радіусі декількох десятків метрів і несе загрозу для самих браконьєрів.
Браконьєрство, особливо в нерест – тільки одна із сторін цього варварства. Сюди також можна додати і масовий замив нерестилищ. Риба, позбавлена можливості нереститися на найбільш сприятливих для цього ділянках, буває, не нереститься взагалі чи відкладає ікру в несприятливих для цього місцях, в результаті чого загибель ікри досягає 100%. Розміщення штучних нерестових гнізд – заслуга небагатьох ентузіастів, їх чисельність вимірюється десятками, що є недостатньою в наш час.
Довідка: тепер діє Постанова КМУ від 21.11.2011 №1209, яку прийняли на заміну Постанові №32 від 19.01.1998. Окрім штрафу за незаконний вилов риби, браконьєрам доведеться сплатити за кожну рибину ще й чималі гроші. Суми для обчислення розміру відшкодування наведені у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Для зручності сума в дужках у гривнях.
|
Види риб, водних безхребетних |
Оцінка шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра риби або водного безхребетного незалежно від розміру та ваги |
|
Риби |
|
|
Веслоніс, гібриди осетрових риб |
150 (2550) |
|
Судак |
30 (510) |
|
Сом |
25 (425) |
|
Форель, щука |
20 (340) |
|
Сазан |
18 (306) |
|
Білий амур, білизна, товстолоб, рибець звичайний |
15 (255) |
|
Лящ |
10 (170) |
|
Лин |
7 (119) |
|
Тарань (плітка), синець, клепець |
5 (85) |
|
Підуст, плоскирка |
2 (34) |
|
Карась, окунь, в’юн, верховодка, йорж звичайний |
1 (17) |
|
Інша риба (крім видів, занесених до Червоної Книги України) |
1 (17) |
|
Водні безхребетні |
|
|
Раки |
1,5 (25,50) |
Проблема забруднення берегів водойм сміттям, хоч і прямо не пов’язана з охороною і раціональним використанням рибних ресурсів, зберігає свою актуальність. Хоча більшість громадян, здається, вже зрозуміли, що окрім них порядок на берегах річок наводити нікому і, по великому рахунку, ті, що регулярно виїжджають на природу, прибирають за собою сміття – закопують, спалюють чи забирають з собою. Але неодмінно знайдеться “паршива вівця”, яка як відомо, псує все стадо, а в нашому випадку – вид берега. Неодноразово був свідком, як група відпочиваючих може загадити, вибачте, кусок берега. Невже так важко, зібрати дві-три пластикові бутилки, декілька тарілок-вилок-стаканчиків, п’ять папірців, і вкинути їх в кінці пікніка в уже розведений вогонь?.. Адже навіть не треба копати яму, чи нести сміття до контейнера (хоча важить “тара”, як правило, в рази менше, ніж продукти і напої, які несли в ній), хоч копати – неглибоко, а нести – недалеко…
Тому, друзі, РИБУ ТРЕБА ОХОРОНЯТИ. Не обов’язково бути активістом, регулярно виїжджати в рейди з рибінспекцією. Достатньо “не порушувати” – дотримуватися обмежень вилову, особливо – в період нерестової заборони, відпускати зовсім малу рибу. І прибирати після себе – по мірі можливості. Ніхто не вимагає під проливним дощем розпалювати вогонь, щоб знищити сліди свого перебування на природі. Не потрібно руками копати для цього яму, якщо немає під рукою лопати. Не потрібно нести сміття три-чотири кілометри, якщо немає автомобіля. Але зібрати сміття хоча би в пакет – може кожен?! Хоча би для того, щоб не відчувати себе “мусорщиком” (від слова “мусор”).
І якщо мені не вдалося тебе переконати, достукатися, і сітку свою ти завтра закинеш, знай – ти крадеш у своїх дітей, нащадків, не тільки рибу, а й світанки, і взагалі – рибалку. Для тебе ж твої батьки зберегли це все! Чи вартує декілька кілограмів риби ЦЬОГО – вирішуй САМ!
