Давно вже не викладував щось нове а розповісти є про, що так як на протязі двух неділь виходив не на одну різноманітну риболовлю
Сьогодні я розповім про свою прогулянку зі спіннінгом по малій річці.
В цей день, пройшов понад 8 км. вздовж річки. На протязі всяго шляху, річка була різною. Як із широкими розливами спокійної води, так і бурними потоками невеликого струмка. З різноманітними тваринами, що проживають на її берегаг, а саме: козулі, зайці, лесиці, видри, бобри і великою кількостю пернатих птахів. Всі вище перераховані тварини траплялися на моєму шляху. Але найбільш страшніша тварина яка траплялася на моєму шляху, це - браконьєри. На кілька квадратним метрах їх було більше ніж риби в даному місці. Вони давно вже звикли ходити зграями а не поодинці, у випадку щоб відбитися від тих, хто їм суперечить. І всеж таки, дякувати Богу, природа ще жива, поки ми її остаточно не знищили. І ті люди, які живуть в гармонії з природою і бережуть її, отримають найбільший подарунок від неї, це - задоволення. Задоволення від риболовлі, від зачарованих краєвидів і чудового проведеного часу з нею.
О девятій годині ранку я вже був на місці. Не поспішаючи я дістав свій новий спініннг, прикрипив свою надійну безінерційну котушку, пронизував шнур крізь кільця і милувався матінкою природою.
Погода стояла похмура, але була тихо. Крісь сірі снігові тучі, намагалося пробитися своїми промінчиками сонечко, час від часу падав дрібний сніжок.
Зібравши свій комлект, я вирушив на пошуки зубатої красуні - щуки. В надії, я на трьох грамове грузило, надів на гак тіогу в розмірі 2.9 дюйми в темному забарвленні. Але на тій ділянці річки де я вдало ловив місцевих розбійниць, був нато малий рівень води а половина ділянки річки була покрита льодяним пацером. Пізніше на протилежному березі річки, я зустрів місцевого дідуся, який намагався впіймати хоть щось на вудку. Від нього, я дізнався дуже корисну інвормацію, виявляється, що виною ньзького рівня води є очищення зрошувальних каналів, тому і відкрили шлюз. З цих причин, риба зібралася в самих найглибших частинах річки, де вже на неї чекали браконєри з пауками та сітками. Просто кажучи риба опинилася в полоні.
Вертаючись назад до місця своєї висатки, я неочікувано провалився під лід серед поля, дякувати води в чоботи не набрав) Та льодяна маса яка була під моїми ногами, зберігла під собою велику кількість води яка розтанула від снігу під час потепління та скувалася льдом під час морозів. Я думав, що це - неглибока але велика калюжа, що промерзла до землі, наївний)))
Дійшовши до дороги, передімною стало питаня: чекати маршутку до дому чи продовжити риболовля на інших частинах річки нижче за течією. Я обрав другий варіант, але я хотів порибалити вже на своїх, провірених місцях.
Дорога тривала годину ходьби вздовж річки, серед чистого поля, зарошими чагарниками і звісно підступними болотами яких мені приходилося обходити. Мене неоднарозово лякали раптово переполохані і потривожино мною дикі качки та козулі. Вздовш мого шляху річка була то широкою, то вузькою, з рівними та обривчастими берегами, з тихою і швидкою водою. Йшовчи через ці всі перешкоди я знав, що природа мене не образить і я дійду до місця свого призначення, цілим і не ушкодженим.
Прибувши до свого місця, я сів на мосту який шлюзом перегороджував річку щоб перепочити та перекусити і подивитися назад звітки я прийшов.
За таку довгу і тяжку дорогу, річка мене нагородила першим трофейом.
Потім другим
Третім, четвертим, пятим і я збився з рахунку...
Звичайно я всіх амністував по закону тяжкого часу щоб можна булоб сюди прийти і половити вже трохи більшу рибку.
На останок я хочу сказати, любіть, бережіть природу і вона вам подарує купу прємних емоцій та моментів.
З Новим Роком та Різдвом Христовим.
