Доброї пори доби рибацюги! 
Років зо два не можу ніяк піймати ляща. Років три чотири назад ловив за рибалку (3-6 годин) від 1 до 4 стабільно, фото нижче.
Минулого року Вася кинув мене конкретно, за все літо, тільки пару підлящиків, а то одна таранка. Почав готуватись до нового сезону ще з осені. Розроблював, робив «отводи», кармаки. Знаючи місця лову, то було потрібно чимало їх наробити із-за одних бровок, зацепів та й відстрілів різного, незрозумілого характеру.
Ходячи по вечірньому березі в пошуках зубатої і полосатих спостерігав за рибаками які сиділи і ловили з лодок. Замітивши, що в лодку втягають підлящів і різного характеру рибу загорівся бажанням половити з лодки.
Дочекався вихідних. Вася він же лящ ловиться на "бутерброди", які я роблю із червяка і пінопласта, або мастирки і пінопласта. На мастирку забув навіть коли і ловив ляща.
Купив наживу, наваривши відро каші, розкопавши на балконі надуваху кинувся в бій із 3-ї ранку. На березі уже був біля 4-х, але конкурентів було море.
Потрібно було спішити, щоб ще найти більш перспективні місця для стоянки. Ось уже виплив захвативши два камушка для якоря кіл по 15. Нарешті доплив, заякорився, і розпочав з допомогою самосвала підкормлювати рибу.
А тим часом сонце почало прокидатись зі сну.
Позакидував снасті, почав спостерігати і за купою конкурентів, конкуренти – тягали тим часом рибу.
Ось уже і сонечко вийшло, і почало зігрівати і давати надію на улов. Тим часом і недалеко від мене уже заякорились декілька рибаків, і розпочали ловити рибу, а в мене ніяк, як відрізано. З права тянуть – є підлящик, зліва тянуть – якусь таранку, прямо тянуть – невеличкий підлящик, а в мене нуль, і сонце уже припікати розпочало. Перезакид перший, другий, третій – ось нарешті перша густірка, за дві години лову.
Сонце уже смалить, рибаки навіть ті, що пізніше за мене прийшли – тягають рибу, а в мене одна гутірка, не можу нічого зрозуміти, сиджу злюсь, перезакидую, підкормлюю. Ось і довго чеканна покльовка – є густірка, а фраєра Василі, і підВасилі мовчать. Не витерпів такої неповаги до себе з боку риби, піймавши ще одну тараню, спостерігаючи за іншими рибаками, що тягають і тягають рибу, - відправився додому.
Тягти дво-місцеву 25-ти кілограмову здуту лодку на кравчуці в одній руці, із рудзаком на спині, і прутами в другі руці о 11-й дня при сорокаградусній жарі на сонці, не кожний спортсмен зможе, ще й на відстань 5км, - «здох бобік».
Наступили довгождані дощові тижні.
Конкурентів має поменшати на береговій смузі, і можна по рибачити із вимосток. Вийшли з братом в дощ, прийшли на місце лову в дощ, конкурентів – 2, один стоїть на ляща, а другий на «соплю» ловить чехонь. Розпочали рибалку. Пішов кльов. За три години наловили чи мало, але підляща не було. Спостерігаючи за рибаком який ловив чехонь – я пожалкував, що моя «сопля» зосталась вдома.
На слідуючу рибалку брат пішов один і піймав пару підлящів. Я вже не міг дочекатись коли в мене будуть вихідні. Протерши очі від сну, схватив сумку і поїхав в зал на тренування, бистренько посачкував, заїхав на бухару, купив червяка, і думаю візьму порцію опариша, так на всякий випадок. Ось уже вдома колочу горох в каструлі, а всі думки на березі, головне не переварити, 40 хвилин і готова каша.
Все зібрано, лечу на річку Дніпро, зацепивши із собою брата. Якраз обід, ті конкуренти, що із ранку прийшли мають вже валити, чи уже звалили, а ті, що на вечірній кльов – ще рано їм, десь ще працюють.
На місці, моя теорія до рибаків-конкурентів вірна. Сідаємо на ту вимостку із якої брат ловив, і розпочинаємо процес. Процес пішов, нарешті перший підлящ, взяв на опариша із пінопластом, другий, взяв на червяка з пінопластом, третій, покльовка - даю брату тягти наступного – найбільший із 4-х підлящів внього. Цієї рибалки я відкрив для себе, що непогано підлящі беруть і на пінопласт з опарешем на гачку. В мене від "отводу" відходять два поводки, на один крючок тепер цепляю піно і опариш, на інший піно і червяк, - "гремуча" суміш.
А я нарешті хоч щось більш крупніше піймав, що й на сковородку піде.
На наступну рибалку пішов один, в дощ. На березі нікого. Позакидував снасті. Дістав спінінг, начепив «гірлянду» - розпочав ловити чехонь. Чехонь ішла, і дощ ішов, серйозний ливанув. Покльовка на прут, підсічка, і щось важке лупасить на іншій стороні спінінга. Є перший за кілограмовий підлящ –фраєр. А дощ лупасить все більше і більше, промок до костей, вирішую валити сушити шкуру.
Знову вихідні. Задача - наловити коханій таранки і чи мало, вона абажає її, а то дражню окунем чи парою окунів. Два прути в воді. Ловимо чехонь. Чехонь бере, дощик пішов маленький, а шо нам той дощик, коли потрібно кохані наловити таранки.
Вже із десяток чехонь плаває в сітці, а на прути щось дзюбає, перезакинув прути продовжуємо тягати чехонь, і думаю, а ну до пінопласта на гачку, ще й опариша додамо, - ваще чехонь порвала снасть, уже по дві цепляються і тільки на пінопласт із опаришом.
І тут течія, могутня течія кудись пропала в Дніпрі, а й з нею і чехонь. І раптом удар на спінінг, підсічка, думка: «щось серйозне» - підлящ за кіло. Все хватись на сьогодні.
Знову вихідні. Тренування. І товариш хоче піти замість кінотеатру із зі мною на рибалку, після моїх розповідей. Уже в мене, їмо, варю кашу, показую засушену чехонь – слюні капають, не можна, все для коханої.
Поїли, зібрались, вийшли, уже на місці. Даю йому снасть на чехонь, але вода чомусь впала, течія не велика, але думаю має щось піймати. Проводжу інструктаж як правильно потрібно тримати спінінг в руках зі словами: «Ти кидаєш як баба!» Подіяло, почав хоч по центру кидати, а то все в право вздовж берега, чуть рибаків не цепляє. Поки товариш отримує навики в ловлі чехоні в мене покльовка, та ще й яка! Товариш Петро тягне підсаку, а я виважую підляща десь на півтора кг зі словами: «Не впусти мого дельфіна».
Дельфін в сатку. Тим часом і Петро, рибак не промах, витягає чехонь, а в мене знову, покльовка і дельфін чуть менший в сатку. Петро каже, що теж хоче ловити дельфінів, кажу, що рано. Тим часом знову Петро тягне чехонь, а в мене покльовка – дельфін в сатку. Ще один підлящ зійшов біля берега. А тим часом Петро повалив на роботу, задоволений рибалкою, і просячи наступного разу, щоб я його знову взяв із собою, бо внього десь вдома спінінг є.
Товариш звалив і як відрізало, одна чехонь, пора валити додому.
Всім НХНЧ!
