Лин (Tinca tinca) належить до родини коропових. При вирощуванні, основною перевагою лина у порівнянні з іншими видами риб є невибагливість до якості води. Даний вид риб здатний жити в повністю зарослих водоймах, в замулених або заторфованих місцях, де вміст кисню у воді мінімальний. Лин може прожити без води, перебуваючи у вологому середовищі, зокрема, і в мокрій траві до 5 годин.
Встановлено, що лин за інтенсивністю споживання кисню на відміну від головня, верховодки, плітки, пічкура, займає найнижче місце – 0,155 г кисню на 1 г живої маси тіла за 1 год (за температури води 18 ºС). Така незначна вимогливість до вмісту кисню у воді обумовлюється його невеликою рухливістю та повільним обміном речовин. Порівняно з коропом, лин не вибагливий до якості води, холодостійкий, приживається у торф’яних глинистих ямах (кар’єрах). Тільки не виносить холодних джерельних вод.
Встановлено, що пороговий (межа між життям і загибеллю) вміст кисню для цьогорічок лина масою 3–10 г за температури води 5 ºС становить 0,08 мг/л, 10 ºС – 0,083 мг/л, а за 15 ºС – 0,084 мг/л.
Лин невибагливий до якості води і здатний жити в ставках, які непридатні для розведення коропових. Широко поширена риба, яка водиться в озерах, водоймах і невеликих річках, де є зарослі та замулені ділянки дна. Лин – риба, яка не любить швидку течію і холодну воду. Цей вид надає перевагу тихим, зарослим водяною рослинністю водойми з повільною течією. Також зустрічається в озерах і великих ставках із зарослими берегами. Лин невибагливий до їжі. В природних умовах його раціон складається з личинок, дрібних рачків і черв’яків, які зустрічаються тільки на замулених ділянках дна. Крім того лини можуть споживати водорості, на які інколи припадає до 60 % раціону.
Крім неймовірної живучості, лину притаманні високі смакові якості. Мʼясо соковите і трохи солодкувате. Їстівна частина лина складає біля 55 %, а вміст жиру в мʼясі – 3,8 %.
В Україні лина в ставках почали розводити наприкінці XIX століття, а в Центральній та Східній Європі лина вирощують понад 500 років. У багатьох європейських країнах лин високо ціниться, зокрема в Німеччині та Польщі мʼясо цієї риби, а особливо печінку, використовують при лікуванні різних хвороб.
Завдяки смаку, гарному зовнішньому вигляду та маленьким кісточкам лин на ринку має попит. Лина цінують і у вишуканих стравах у ресторанах. Він є об’єктом рибальства, а також може бути декоративною рибою.
У самців статева зрілість настає на 2 - 3 літо, коли його довжина складає 11 – 20 см, у самок на 3 - 4 літо, коли їх довжина досягає 18 – 20 см. У водоймах України лин стає статевозрілим, як правило, на другому – четвертому році життя, а саме: в південній частині України (Степ) – на другому, в середній смузі (Лісостеп) – на другому та третьому і в північній частині (Полісся) – на третьому–четвертому роках.
Характерно, що на період нересту у самців з’являється шлюбне вбрання. Нерест пізній, починається у кінці травня за температури води 20 ºC та продовжується до 2 місяців в 2 – 3 етапи з проміжками, що відповідають часу дозрівання чергових порцій ікри (6–10 днів). Нереститься риба групами. Одну самку супроводжує 2 - 3 самця. Ікра відкладається у чистій слабопроточній воді на глибині 0,6–1 м на стебла підводних рослин у формі стрічок, в яких ікринки розташовуються одна за одною. Ікра дрібна, зеленуватого кольору. Спочатку клейка, але вже через 1,5 - 2 доби втрачає цю властивість і опускається на дно, де розвиваються ембріони. У середньому самка лина відкладає до 40 тисяч ікринок, однак, з віком цей показник може вирости і до 200 тисяч. Із збільшенням маси і розміру плодючість лина зростає. У дрібних самок довжиною 17 – 18 см і масою 90 - 130 г – 20 – 40 тис. ікринок, у великих самок довжиною 30 - 35см масою 800 – 1000 г – 400 - 500 тис. ікринок.
Як об’єкт любительського лову лин має не дуже велике значення. По-перше, ця риба лінива і малорухлива. Зловити лина на вудку або в сітку складно. По-друге, лин мешкає в тих же водоймах, що й короп, карась, лящ та інші популярні об’єкти прісноводного рибальства.
Якщо розглядати питання цілеспрямованого розведення лина в контрольованих умовах, то тут лин також знаходиться не на першому плані. Зокрема короп і товстолобики більше підходять для розведення в ставках, водосховищах, озерах. Проте, лин має одну важливу перевагу, яка все ж робить його цікавим для штучного виробництва – ця риба може жити в водоймі з низьким вмістом кисню, його розведення можливо там, де не можна розводити інших промислових риб.
Також, до переваг лина, як промислової риби, слід віднести його нижчу сприйнятливість до захворювань. На відміну від інших промислових риб, зокрема коропа, лин не хворіє краснухою та лина менше вражають паразити.
Лина штучно вирощують за екстенсивною (з використанням природного відтворення), напівінтенсивною та інтенсивною формою.
Інтенсивне вирощування лина (індукування відтворення протягом року, оптимізація рівня виживання та росту молоді) залежить від відтворення (сезонність та асинхронний нерест), годівлі та факторів навколишнього середовища (освітленність, температура, санітарно-гігієнічні умови).
У зв’язку з обмеженим нерестовим періодом, що триває від травня до серпня, ця риба є недоступною на ринку впродовж цілого року, тобто – сезонна. Лин росте досить повільно, що залежить від умов середовища, в якому він мешкає, спадковості, а також статі. Самки ростуть швидше в середньому на 30 – 40 %.
У природних водоймах молодь росте повільно: до кінця першого року досягає довжини 2,5 – 4 см і маси близько 2 г, другого – довжини 8 см, маси 15 г, на п’ятий-шостий – довжини 18 – 20 см і маси – 200 – 240 г. За інтенсивної годівлі риби в ставкових господарствах, лин може досягати в перший рік маси 110 г, другий – 250 г, на третій – 800 г. В середньому маса дорослого лина дорівнює 2 кг. Рибопродуктивність ставків залежить від всебічного і раціонального використання рибою кормових ресурсів. Виникає необхідність вирощування в ставках риб різних вікових груп, а також розведення нових об’єктів ставкової аквакультури, які краще і повніше використовують кормову базу.
Часто до коропа підсаджують лина, який також є бентофагом. Культивування лина має такі переваги над іншими об’єктами аквакультури: належить до видів, які здатні жити за низького вмісту кисню у воді, а також витримувати високу щільність посадки, лин дістає корм із глибших шарів мулу і зарослих ділянок водойми, що сприяє підвищенню рибопродуктивності. Рекомендується підсаджувати в коропові стави лина з розрахунку 250 шт. мальків (1 - 5 г) на 1 га ставкової площі. При цьому рибопродуктивність підвищується на 20 %. При вирощуванні лина в монокультурі рекомендована щільність посадки 4 – 6 тис.шт. однорічки на 1 га ставкової площі.
Лина вважають додатковим об’єктом аквакультури в полікультурі, і досить часто називають другорядною промисловою рибою. Незважаючи на це, і з огляду на його невимогливість до умов проживання, не має підстав для самостійного розведення лина, але доцільно це робити лише за трирічного циклу вирощування.
Оптимальний розмір ставка для розведення лина – 0,5 - 2 га. Одна з особливостей лина – його лякливість. Тому лина досить часто вирощують в одному ставку.
Більше про вирощування лина можна прочитати у практичних рекомендаціях щодо виробництва лина з використанням інструментів впливу на планування і організацію біологічних процесів у рибному господарстві, Методично-технологічним центром з аквакультури, за посиланням.
