В'ячеслав Пенкаль

Украина, Хмельницкий
1 подписчик
45 / 0.02
Предпочитаемые сообщества:
finvalboats, fanatik, crucian,
Он с нами с 23.06.2014 г.

Буденна вилазка

Буденна вилазка Фото №1

Це буде короткий опис звичайного дня на річці, яка знаходиться в 15 хвилинах пішого ходу від мого дому. Саме тут я починав освоєння спінінгової ловлі, практикувався, вивчав повадки риби і 80% рибалок проводив на цьому полігоні. Проте до кінця розгадати її мені так і не вдається, що приємно, адже вона досі може мене здивувати. В силу певних обставин, не без антропогенного фактору, справи тут останні 5 років йдуть на спад: річка міліє, рибу вибивають, сміття на березі зустрічається частіше, ніж того б хотілося. При всьому цьому водойма ще тримається і виглядає цілком пристойною, до того ж з’явилась надія на краще, у вигляді нових орендаторів ставка, в який річка впадає, вони ж бо зацікавлені в якісному її стані.

Ще змалку нас всіх привчають, що найкращий час для вудіння лускатих – світанок! Не знаю, скільки в цьому твердженні істини, але стараюсь потрапляти на водойму саме вдосвіта, не тільки задля риби, а щоб помилуватись сходом сонця… А він кожен раз унікальний і по-своєму прекрасний.

Так і цей раз підйом о 4-й. Збір і дорога по росистій траві, допоки доберешся до річки вже по коліна мокрий. Ще прохолодно, туман клубками котиться по воді, та щойно вигляне небесне світило і натяку на нього не залишиться. Комплект, який вже став рідним, хоча і являється явно дисбалансним – Major Craft – Troutino 602SUL & Shimano Soare BB30 2500HGS з намотаним на шпулю Seaguar R18 Light PE #0.3. На кожній добре відомій водоймі є установлені «робочі точки», облов починається саме з їх обходу і тільки коли вони промовчать, в залежності від настрою, або шукаю нові, або згортаюсь.

Починаю з пошуку активної риби на поверхні. Smith Towadi в якості розвідника. Перший закид привертає увагу достойного супротивника, літаючого, пернатого і 100% точного в своїх атаках. Зупиняю проводку, чайка повисіла над приманкою секунди дві, передумала, я полегшено зітхнув і продовжив. Закид максимально близько до урізу води, там де хтось явно тривожить малька, безпаузне «окуневе дроблення» і перший трофей ще перед об’єктивом.

Окунець весь дрібний і відверто лінивий. Тому на черговому, вивіреному і точному закиді, посилаю приманку в прибережну рослинність, знімаю уокер, замінюючи на Violence JigHead від Decoy з насадженим I.M.P Level 4. Феноменальна приманочка, вже неодноразово виручала, до того ж виглядає дуже оригінально. Особливих покращень це не приносить, окунь не хоче їсти. Замінюю приманку на ще одне дітище Bait Breath – Bugsy 2.5”. А результат все тої ж округлої форми…

Так було пройдено кілька окуневих точок, які на цей раз окуневими назвати ніяк не вийде. Вже хотів списати все на тиск/ вологість/ магнітні явища/ радіаційний фон/ сонячну активність/ фазу місяця/ браконьєрів/ інші можливі фактори впливу. Та сталось так, що риба була просто дуже локалізована. Одну таку зграйку вдалось знайти і сильно прорідити. Перші клювання були холостими, відчутно що дзьобають не мікро-матроси, а підсічка ніяк не вдавалась. Після десятка невдач таки починаю список з жертв джигу на сьогодні. Клювання стають регулярніші, зліші, а підсічки ефективніше.

З такою активністю риби, приймаю рішення на продовження вилову твердими пластиковими приманками. З купаних Tsunekichi Slip Minnow, P21 CrackJack, ZipBaits Rigge 35/ 56, Ima Imatetra, при всій моїй старанності, підборі темпу проводок, варіації пауз і ривків, результат приніс лише малюк 35-й.

Тому продовжувати настрою не було, знов повертаюсь до Decoy i I.M.P Level 4. На що окунь відреагував радісно. Атаки були не лише на момент паузи, часто атака відбувалась в верхній фазі підриву приманки. Подібна картина мені траплялась лише кілька разів.

 Після десятка смугастих, ІМР їм вже остогид, в надрах сумки знаходжу Рачка від MicroKiller. Посаджений на Violence JigHead  виглядає органічно, а в воді то взагалі як живий. Зацікавленість в новій приманці викликає в окуня амнезію, він з новими силами звірськи атакує Рачка. Після такого привітного прийому рачок стає неповносправним, відсутність обох клешень і лапок з лівої сторони. На превеликий подив, ставлення матросів ніяк не змінилось, їли рачка аж допоки мені не стало його шкода, я відправив його на негайну госпіталізацію.

Погляд мій падає на новеньке поповнення I.M.P Level 3. Приманка, яка всім своїм виглядом кричить, що не потерпить використання її іншим методом, окрім новомодного “векі”. Добре обдумавши все, даю окуням час перевести подих, поки я прив’язую “дроп-шот”. Вийшло все не так, як має виглядати канонічно, а значно коротше. Підйом приманки склав всього сантиметрів 20. Раніше я мав нагоду практикувати цей метод, але немає межі досконалості. Підбір проводки зайняв певний час, а про правильність вибору повідомив мордатий окунь, який досить відчутно сів на паузі. Після експериментів найбільш вдалим вибором було чергування двох плавних протяжок, саме протяжок!, паузи і підриву з переміщенням грузика. Всі без виключення риби сідали в мить коли приманка безсило, плавно, опускалась на дно. Іноді, такі моменти я сильно затягував, милуючись зграйками малька під ногами, або просто задумувався, а окунь однаково вішався. Тому з тривалістю пауз бажано не спішити. Цим способом ловився в більшості смугастий дещо вагоміше, хоча трошки рідше.

Але і малюки не оминали черв’яка своєю увагою, проте навіть не могли його ковтнути і успішно тікали.

Коли активність «крупняка» по параболі пішла на спад, щоб хоч якось розбавити перебування на водоймі, ставлю мікротюб I.M.P Level 6. Який провокує ще кілька окуневих немовлят.

Остання запланована зупинка на сьогодні. Хитру оснастку зрізаю, ставлю простенький 1-но грамовий шарнір, Bait Breath Needle Real Fry. Отримую, з його допомогою, в актив одного зеленого в чорну смужку. І все… далі глухо.

В надії «допрасувати» це місце чіпляю MicroKiller Веснянка і мій план приречений на успіх. MicroKiller = MicroPerch, аж поки веснянці не відкушують хвоста. Що означало час збиратись додому.

Проводжати мене вилізло здоровенне зелене земноводне. Весь мій час перебування там, воно вело себе скромно і боязно, а потім навіть дозволило себе сфотографувати. Не знаю чи варто вірити казкам, і чи була та жаба зачарованим персонажем. Втім дивлячись на неї можна впевнено сказати, що і в цій інкарнації їй живеться цілком добре 

Дякую всім, хто це читав! НХНЛ! І ледь не забув, вся риба залишилась живою і майже здоровою!

развернуть

Тест новинки від "Буг" - LiStick

Тест новинки від "Буг" - LiStick Фото №1

Спробую тут коротко вмістити перші враження від ловлі на новинку від майстра, який випускає в світ воблери ручної роботи під маркою «Буг».

Ідея створення цієї приманки зародилась в травні, тепер вже минулого, 2013 року. Невимовно успішна і азартна ловля окуня на один з найменших класичних уокерів, що зустрічається в природі – Smith Towadi. Головною перешкодою одразу стає ціна даної іграшки, хоча і топвотери рідко потрапляють в цепу, але ймовірність залишитись без рідкісного і дорогого девайсу не тішить. Так, один з наявних в мене Товаді, послужив в якості прототипу для виготовлення версії з бальзи, ім’я якій – LiStick.

І так… Буг – LiStick. Довжина ~ 44 мм. Вага ~ 1.8 г. (без фурнітури). Параметри наближені до праотця, з невеликими відхиленнями, які допускаються при «хенд мейді», але носова ямка більш виражена. Після часу необхідного на вирізання заготовок, підбір і налаштування правильної огрузки, лакування-фарбування і решту необхідних маніпуляцій, отримуємо кілька передсерійних екземплярів для тестування в польових умовах. Для максимально детального розбору ловля велась в три спіннінги. Це дозволить перевірити роботу уокера на різного строю і довжини палках, при різних діаметрах шнура і т.д.

Комплект №1:  Major Craft – Troutino 602SUL (0.8-3). / Shimano – Soare BB30 2500HGS. / Шнур – Seaguar R18 LightPE #0.3

Робота LiStick’ом з допомогою цього прутика видалась найбільш комфортною. Приманка розміром саме під такі і «заточена». Для того щоб змусити його малювати чітку, без збоїв, змійку було достатньо лише запустити бланк кількома рухами…далі він інерційно доводив справу до кінця. Такий спосіб був найменш енергоємким, не так сильно втомлювалась кисть, до того ж час на підбір правильного ритму значно скорочувався.

Комплект №2: Favorite – Synapse 702МL. / Daiwa – Certate 2506 Finesse Custom. / Шнур – Varivas High Grade PE #0.6

Здавалось би найбільш непристосований для таких малявок, серйозний комплект… проте чутливість цього «кілка» дозволяла злегка змусити уокер пливти саме так, як того хоче риболов. Найлегші рухи рукою і імітація панікуючого малька починала свій танець на воді. Як би не дивно звучало, але приманка вагою менш ніж 2 грами чудово вжилась з лайтом в тесті 4-16 г.

Комплект №3: Mikado – Competition Needle UL (up to 10). /Ryobi – Ecusima 1000./ Шнур – PowerPro 8Lb

Спіннінг з вкрай міцним, дубовим комелем і дуже мякою вклейкою. Тут то і починаються проблеми знайомі більшості, ривкові проводки і вклейка – речі важко сумісні. Практика ж показала, що і цим спіном можна адекватно зробити анімацію ЛіСтіка, просто потрібно більше часу і напористості. Знадобляться  короткі, різкі ривки, з досить високою частотою, що дуже втомлює (після години такої рибалки рука відвалюється). Тобто ловля цілком можлива, але доведеться робити перерви в лові для відпочинку, що дозволить помилуватись природою навкруги, у всьому є свої плюси 

 

Політ приманки на всіх 3-х комплектах був задовільним. Найгірше з №3, але ніяк не менше 12 м., стандарт близько 20. №1 і №2 могли послати LiStick за окунем на далекі 25-30 м. за вітром, можливо це видасться замало, та для більшості умов цього достатньо, щоб дістати до зграй риби.

Проводка  – це класичне окуневе дроблення, різка, коротка «змійка» без пауз. Застібки і короткі скрутки зовсім не заважають проводці. Озброєні LiStick’и гачками того ж розміру, що і на Towadi, від Owner. Баланс приманки в цьому випадку ідеальний. Для експерименту поставив на одного одинарники – Decoy Pluggin’ Single №8, при такому оснащенні уокер подружений в воду під меншим кутом і важче зробити правильну анімацію, можна, але складніше.

         В розлові цих малявок не було жодних сумнівів, потрапивши на воду одразу себе проявили. Були і виходи краснопірок, та основна маса улову – окунь, для щуки приманка занадто маленька. Неймовірно захоплива картина, коли 5-6 рибин наввипередки намагаються видерти приманку з рота конкурента і з кожним закидом все більше розпалюється їх мисливський азарт, поверхневий бій починається там де його не було раніше… словами цього не передати! Те що треба, щоб зловити свою порцію адреналіну. Більше стане зрозуміло з фото. Думаю і при ловлі білого хижака LiStick покаже свої сильні сторони. 

развернуть

В п'ятницю (27

В п'ятницю (27 Фото №1

В п'ятницю (27.06), в післяобідній час прогулявся по домашній річечці. Максимум уваги приділив новеньким MicroKiller'ам. Улов цілком стандартний, окрім бонусної щучки і прикрого зрізу.

Ризикована поїздка і небезпечне знайомство

Ризикована поїздка і небезпечне знайомство Фото №1

Метеослужби передавали по всій Хмельницькій області рясні дощі, а саме на цей день було заплановано прогулянку на велосипедах до одного цікавого місця, що розташувалось між річками Південний Буг і Бужок, на віддалі 38 км. від обласного центру. Так як для одного з учасників пробігу це був єдиний вихідний, та й решті не хотілось його пропускати, жодні прогнози планів не похитнули. Знаючи куди ми їдемо, я просто був змушений брати з собою снасті.

Затарившись всім необхідним, глянувши на хмарне небо і вологу від вдосвітнього дощику землю,  стартуємо о 9:00. Дорога була відносно легка, коротка і весела, так як всі ще бадьорі, налаштовані на позитив. А зайняла вона в нас всього 2 години з маленьким хвостиком.

І так, ми в пункті призначення. Мені доводилось тут бувати, але рибачити - вперше. Берег досить щільно осаджений поплавочниками, та знайшлось і трошки місця для двох спінінгістів. Збори двох комплектів: Major Craft Troutino 602SUL/ ShimanoSoare BB30 2500HGS і Mikado Competition Needle UL “up to 10”/ Ryobi Ecusima 1000Vi. Перший мені, другий товаришу, який лише починає освоювати спіннінг.


Перші ж закиди принесли розчарування і легке роздратування… обрив і одразу за ним відстріл, почергово на кожному комплекті. В відстрілі моя вина, не подивився за станом тюльпану. Поки я перев’язуюсь, хлопці розпаковують наш обід, а сусіди дістають судачат, що лише більше мене роздразнює. На запах смачненького до нашої компанії прийшов ще й чотирилапий місцевий друг, сподіваючись що йому теж перепаде.


Швиденько закинувшись сухпайком, навіть не дов’язавши флюр на Мікаdo, починаю ловлю. 3 грами свинцю з вушками і Reins Aji Meat – безвідмовна річ. Завдяки йому вдалось намацати зграйку окуня, нажаль доступ до неї нерідко перекривали поплавками. Процес починав набирати оберти.

В заголовку я згадав про небезпечне знайомство, так от небезпечним воно було не для мене, а для лускатих. Мається на увазі ознайомлення  з новачками мого арсеналу, силікошками з одночасно смішною і суровою назвою – MicroKiller. Першопрохідцем стала модель Веснянка, яка досить точно імітує личинку бабки, якщо не помиляюсь. Монтаж на тих же 3-х грамах, скачки по дну і злобні окунці з перших спроб! Окунь лупив жадно і на протязі всієї проводки, особливо перші її метри поперек течії. З п’ятої спроби, в момент коли течією спарусило дугу, я втратив контроль приманки, непомітно на тому кінці повисла риба. Радості не було меж, хоч я її приховував, судачок захотів перекусити Веснянкою. Цілком пристойний супротивник, як для Ареа-палочки. Одразу за ним послідував другий, а окуням рахунок вже й не вівся. Не міг напарник за цим просто спостерігати, тому таки змусив мене довести до пуття йог снасть. Зарядивши 5-ти грамову джигу з ще одним найманим мікро-вбивцею по імені Червь, такий собі силіконовий аналог нереїса. Посередництвом хитрих маніпуляцій спінінгом і катушкою, в швидкому часі з води ним добувається доволі вгодований смугастий.

Ще кількаразово довівши свою придатність, Веснянка йде на відпочинок.

Замінити її спішить Мальок. Гадаю не варто казати кого він повинен імітувати? 3 грама заважка ноша для Малька, але при наявні течії менше ставити бажання не виникало, втім і необхідності не було, окунь його їв затято. Не лишив я без уваги і таку модель як Рачок, але на нього спокусвся лише 1 окунь, який втік ще до фотосесії, залишивши рачка без клешні. Такі успіхи втягували в спроби перевірити свої сили, навіть людей досить «холодних» до рибалки. Добре, що активність риби дозволяла не сумувати.


Час швидко збігав, хмарки звідусіль оточували нас, не лишаючи надії на суху дорогу назад. Непогоду вирішено перечекати милуючись видами старовинної фортеці, адже це блюзнірство, бути поруч такого місця і не відвідати його. Квиток вартістю в 20 гривень і можна оглядати всі доступні для відвідувачів куточки. А таких небагато, замок виявився в плачевному стані, реставраційні роботи стоять, все розвалюється та занепадає, дуже сумна картина. Єдине що лишається, це вірити, що колись нарешті настане обіцяне покращення. З вежі добре було видно всі околиці, річки, поля і села, які оточували фортецю, так і чорну грозову хмару, яка невблаганно рухалась в нашу сторону. Існують моменти коли починаєш вірити в чудеса. Це був один з них, коли до нас лишався якийсь десяток кілометрів, щось внесло поправку в її курс і хмарка рушила на південь, проливши на нас буквально крапельку.


Видивившись з нашого тимчасового прихистку місце впадіння річки Бужок в Південний Буг рушили продовжувати рибалити там. Розчарування настало одразу по приїзді, береги розтоптані домашніми пернатими і худобою, а прибережна лінія вся поросла роголистником. Вимучити пару окунців на Малька вдалось, але часті обриви, незручність підходу до води вимусила нас повернутись на попередню точку. Часу залишалось ще близько 2-х годин.


Рибачків стало трошки менше і всі «спінінгісти». Оснащую впаяний офсетник від Decoy Червом. Політ в намічене місце, доставка окуня на берег, так N-у кількість раз, поки Черва просто не стягують з гачка, замінюю його на інший і через два закиди витягую лише половину. Не хочеться більше їх мучити, тому ставлю Reins - Rockvibe Shad 2” в надії на кликастого. Після кількох окунів надії справдились, але недомірок забрав з собою хвоста приманки. Що за напасть пішла, все рвуть  на шмаття.


Тим часом товариш з помітним відставанням, але все ж ловив окуня. А один з місцевих примудрився зловити… чайку. Бідолашну, перелякану птаху було звільнено, сфотографовано і відпущено у вільний політ. День видався насиченим на враження.


З старих запасів в мене ще лишились легенди рибної ловлі Keitech – Sexy Impact 2,8”. Статус приманки був одразу підтверджений жадними окунцями, маленьким шнурком, заздрісними очима аборигенів і публікою яка зібралась на мосту.

 


Всі були вимотані, а попереду ще дорога додому, на наше щастя висушена теплим літнім сонечком. Всі залишились задоволені, тому думаємо сюди повернутись. Коли випаде чергова нагода.


Наостанок трошки велосипедної статистики:

Загалом дорога склала: 97 км.

Середня швидкість: 18.5 км/год

Час дороги: 5 годин 10 хвилин

Всім Дякую!

 

развернуть
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!