Ранок був морозним -23 градуси, але нас це не спинило - хотілось подихати морозним повітрям та пошукати хоча б окуня. Сніг рипів та розсипався під ногами. 

Добре, що взяли бури - лід 10-12 сантиметрів і стільки ж на ньому снігу. 

Перші лунки квадратно гніздовим і балансир легенько прослизнув під лід. Глибина близько 5 метрів - може бути і судак, і окунь. Качаю п'ятірочку легенькими махами в десяти сантиметрах від дна. Ривок - пауза до затихання, ривок - пауза, ривок - на паузі, коли балансир майже зупинився легенький тюк...підсічка і перший окунь борсається в снігу. 

Вже декілька рибалок відпрацювала вудка Select icejig- політ нормальний. Легенька з доброю сенсорикою, не холодить в руку - це важливо, адже люблю ловити без рукавичок, тільки коли вже дуже холодно - вдягаю. Швиденько повернув балансир в лунку трішки вище точки клювання і плавно опустив...тюк, наступний окунь підбив балансир і після підсічки забігав на жилці під льодом, але майже біля краю лунки зійшов...шкода, клювання припинились.

Змінюю лунку, перші три підкиди і черговий окунь на льоду, далі тиша. Наступна лунка - тюкнув зухвалий судачок - світлина і топлю струсивши з гачка - рости і не попадайся більше...

Пішов сніг, замело, потепліло, але й окуня вимкнули. З двадцяти лунок один-два, та ще декілька клювань.

У друзів приблизно так само, лише на безмотилку трішки краще, але раз хоч щось дибає в балансир - краще пошукаю активного.

Наступна лунка і з першого ж підкидання різка потяжка. Важка риба борсається, йде на круг, розумію що щука...ловлю без повідка і на черговому ривку зріз. П'ятірочка від Крапаля з синьою спинкою безжально зрізана щукою. По відчуттям десь під півтора кілограми була рибка. 

Змінюю на таий же балансир від Rapala - сподіваюсь щука вже наїлась. 

Заметіль не вщухає, кльов не покращується - набурився в задоволення, ще декілька окунів спіймав. Перейшов де глибше - втопив ще декілька судакових недомірків. Гарного не трапилось. 

У колеги щука через пару годин на моєму місці ще одного балансира зрізала - певно підвечірок в неї був...

Почала на лід виходити з лунок вода, десь заторосило Дніпро. Під берегом пару метрів води на льоду - виходили вже було сантиметрів 5-7 глибини, якщо заморозить за ніч буде моноліт. 

День пролетів непомітно. Надихались, рибу спіймали, лід є.

Кемська волость..

Чернігівщина насправді дуже різнобарвна, особливо в цей рік незбагненних природних сюрпризів.

Виходиш з дому зі спінінгом в руках і можна відвести душу джигом по красуні-Десні в пошуках судака, щуки чи окуня (не плутати з тупою назвою - вокунь).

А можна сісти в авто і всього через годину приємних, дружніх розмов під звуки гурту "ВВ"- можна вийти на лід Десни, який досить проблематично пробити пішнею. Принаймі особисто я здався після тридцятої лунки в 20 сантиметровому льодовому панцирі і перейшов на бур.

Почали все по феншую: віски, грушка, апельсини та домашня ковбаска...на морозці приємно все смакувало, навіть -1 це вже не +5.

Тихо...безвітряно...свіжо...сніжок на льоду - все як ми любимо.

Пройшли з товаришем близько сотні лунок балансирами по міляку, по брівці з корчиками, по звалу в яму, по ямі - повний ОП...жодного клювання. В товариша один підкид в мене дупель-пусто.

Прокачали балансири від 3 до 7 сантиметрів, ратліни від 7 до 10 сантиметрів, блешні від 3 до 5 сантиметрів - порожньо.

Причому ехолот малював присутність риби, навіть пристойної, але ніякої реакції на приманки. Повний ступор.

Вирішили, що потрібно додати градусу для активізації кльову і додали ще 250 грамів з резерву...але нічого не змінилось окрім покращення настрою.

Місцеві рибалки половлювали плотву і зрідка окуня на стоячі вудки з черв'яком...у нас такого не було та й не наш метод.

Були ще рибалки з підводною камерою, яка показала добіса мілкого окуня та плітки, місцями з вкрапленням достойних екземплярів візуально до півкіло, а також з півдесятка судаків потрапило в кадр десь від кіло до півтора.

Це вже щось, продовжили махати балансирами та нічого не змінилось, хижак рот закрив наглухо на зламі погоди і зміні тиску.

З півсотні жерлиць місцевих простояли також ввесь день без жодного піднятого прапорця - щука також залягла.

Ну що ж, попили кави, поміркували і вирішили трішки відвести душу безмотилками. Тим паче маю новеньку від Select і половити трішки на легеньку снасть іноді потрібно для розрядки.

Прив'язав стрімовську безмотилку в золоті та з чорною бусиною - 0.37 грам, волосінь 0.1 від Sanline і присів на стільчик трішки осторонь основної маси рибалок, вірніше за ними на перепаді канавки та коси з невеличкою течією і глибиною трішки більше метра.

Опустив мормишку до дна, кілька разів вдарив по дну і далі швиденький високочастотний дриблінг з мінімальною амплітудою - тидищ...плітка лупить з загинанням кивка.

Знову проводка - тидищ...є чергова.

Ще раз опускаю, проводка - тидищ...приємно віддає в руку карбоновий хлистик вудки - це вже окунь сів...емоційні клювання.

Рибка мілка, але як гарно клювала, а на стоячку рідко, зате крупніша, та безмотилкою цікавіше.

Кілька лунок принесли по 2-3 рибкі, одна 4, ще одна 5, а потім одна 23 та інша 24 штуки...досить, оскому збив.

При бажанні можна кілограмів 5-6 насмикати, але навіщо. І так Рудий буде тиждень ласувати.

На цьому закінчили. Наступного разу спробуємо пополювати на нашого улюбленого судака, сподіваюсь проклюнеться.

Три вихідних і вдома сидіти не хотілось, хоча було розуміння, що кльову в такі "погодні гойдалки" годі й чекати, але це нас не зупинило.

Старий Кахеті, смажене м'ясо та гарна компанія - саме те, щоб чудово провести час на природі.

Лід від 8 до 15 сантиметрів, міцний та надійний...ще постоїть.

Товариші підсіли на безмотилки, я вирішив покачати нові балансири - новенькою вудкою...каламбурчик.

Береговий звал з двох на чотири метри, ледь помітна течія...суперове місце для окуня. І він там був, але клювати не хотів від слова зовсім.

Спочатку пройшовся п'ятіркою від Крапаля - один підбій.

Потім поставив четвірку Рапалу - два тичка, але засікти не вдалося. Зменшив до мінімуму - трієчку від Select

Два тички - мимо. Переходжу глибше і відразу чіткій тюк...перший є.

Опускаю вдруге, кивок - різкій підбій і другий на льоду.

Невже піде діло? Промайнула думка. Опускаю знову, качаю, на третьому підкиді чіткий тюк - виймаю швидко і окунь стукнувшись в край лунки сходить...біда.

Швидко повертаю в точку лову...качаю...тримаю паузу...коротенькі ривки - тиша.

Пройшов близько 20 лунок - риби немов нема в воді...

По вудці все в межах: жорсткий хлист, легенька, чітко відстукує балансир в руку, клювання передає добре - кивок не потрібен.

Розловив Smile та обрибив вудку - отже не даремно час пройшов.

Повернувся до друзів - безмотилять потихеньку. По пару десятків різнобою насмикали (окунь, плітка, підлящик, синець) - не робив світлин.

День пролетів швидко і непомітно. Підловив ще білої та окунів на безмотилку, потім ще перевірив і судакові точки вібами - але тиша, можливо наступного разу проклюнеться.

До наступного виходу на лід.

В туман не клює і це практично так і є. Була думка, що хоч щука буде трішки активною, але ні. Приїхали на водойму, а там вже стояло з сотню жерлиць...можливо більше і тому бажання ставити свої зникло. Та й ті що стояли - стояли мертво. Бачив лише одну щучку десь на півкіло що спіймали.

Балансир мовчав наглухо. Більше півсотні лунок - жодного клювання. Судак ніби вимер.

Окунь також в ступорі - п'ять різних балансирів та декілька блешень результату не принесли. Що ж, спробуємо безмотилку - безвихідь...

 Deeper рибу малював разом з опусканням безмотилки...трішкі підтягує течія тому мормиху відносить в сторону.

Ледь дістала дно - клювання, мірний окунь сів за кінчик губи. Початок є, але дико заплутую волосінь на льоду, три вузли, доводиться близько трьох метрів відрізати і вже не вистачає дістати дно. Але завжди маю про запас. На цей раз ставлю Sunline Super 0.3 в міліметрах 0.09 - для помірного окуня саме те. Наступна лунка - ще один, а далі тиша. Доводилось вимучувати окуня одного на 10-15 лунок. Причому клювання і спротив досить потужні та жваві, але дуже рідкісні як для початку сезону лову - не глухозим'я наче. 

Так і час пролетів, трішки насмикав, але це не те, що хотілось. Сподіваюсь, якщо лід не розтане ще натрапимо на активного судака чи хоча б окуня. 

Коротко про різне...

З кожним роком все більше розумію, що на риболовлі хочеться спокою, тиші та релаксу з природою. 

Навіть ловлю себе на думці, що і спіймати рибу не обов'язково, але потім таки викидаю це з голови - клювання, виважування, підсічкі, сходи, відриви - обов'язкові атрибути справжньої риболовлі. 

На лід водойми вийшли першими, 7-10 сантиметрів впевнено тримали справжніх рибалок вагою десь 230 кг на двох. Можна було брати бур, бо в 10 сантиметрах льоду бити лунки не дуже легко, особливо коли їх багато.

Перші три години пройшлись чітко по судаковим корчикам, пупкам і канавкам - дупель пусто. 

Балансири від Крапаля, Карісмакси, Лаки Джон, Рапала - глухо.

Віби Шерітан, Канді віб - жодного удару.

Deeper малював чітку картинку роботи балансира, показував глибину, температуру, але жодної риби. 

На завершальному етапі облову перспективних точок влупила кілушна щучка, що аж вирвала вудку з рук - виважування як в акваріумі...зійшла під лункою - добре, що балансир залишила.

Далі віскі, перекус, кава і...переключились на окуня, так як на всіх пройдених нами вранці точках і лунках вже стояли любителі халявної судачатинки і щосили довбали дно бокоплавами та балансирами, але без клювань.

Окуня знайшли швидко, він стояв в кармані забоки на двох метрах і спостерігав через прозорий лід за досить дивними створіннями, які бігали і щосили гупали різнокаліберними залізяками об лід, матюкались, вживали спиртне, ржали немов коні і смалили цигарку за цигаркою, залишаючи порожні пачки з під цигарок на льоду - редиски.

Ми відійшли трішки в сторону і спробували й собі половити. Окунь клював як коматозний, ледь прикусуючи балансир один з десяти лунок. Товариш перейшов на безмотилку - клювання почастішали, але й розмір трішки зменшився. 

Я принципово залишився в меншості і працював лише балансиром. 

Решта рибалок використовували чортів, мормишки з мотилем та черв'яком, а також блешні типу драчики, на останні клювань було мало, тому всі перейшли на лов з живою насадкою.

Знову на черговому опусканні приманки та ривку сіла щука - візуально також під кіло і дійшовши практично до краю ополонки крутонулась, розкрила писок, і злісно клацнувши щелепами зрізала мій улюблений окуневий балансир четвірочку від Select та й попливла по своїм щучим справам - скотиняка.

Інший балансир кльову не додав. Окуні коматозили навіть після того як всі пішли з льоду і залишили нас з товаришем вдвох. 

Знову клюнула щучка - на цей раз успішно вийшла в ополонку, але півкіло і тому незалік. 

До речі, нарешті обкатав окуневу вудку хенд мейд - дуже якісно зроблена, приємно збалансована, з досить непоганими тактильними якостями як для вудки з котушкою. В цілому гарний інструмент для лову полосатих розбишак - сподобалась. 

Не зважаючи на всі наші старання окуні так і не розклювались, але трішки таки спіймали. Безмотилка товариша обійшла мій балансир більше ніж вдвічі по кількості та на балансир були крупніші екземпляри. Але один окунь на безмотилку був потужний, точно півкіло і практично в лунці таки відірвав мормишку, відсутність снігу нервує рибу і вона борсається вдвічі сильніше. Ще два відламали гачки безмотилки - якість бажає кращого. 

Риболовля вийшла досить трудовою як для першого льоду.

Багато тексту - можете не читати...