Заперечення - заперечення...

Коли будильник спрацьовує в 02.00, а вдалося лягти лише о 00.35 то враження ніби й не спав...🙃

Але інших варіантів немає - дістала спека і порибалити комфортно можна лише вранці, можливо і ввечері, та нам ближче ранок, прокидання природи, спів солов'їв, освіжаюча вранішня прохолода...ми не сови...😉

Дорога, накачування човна, збирання спінінгів, вихід до точки в режимі марш-кидка, з перемінним навантаженням, але по принципу любительських змагань - головне участь, а не перемога, тож не поспішали. 

О 04.30 почали простукувати джигом перспективне місце: пологий звал в яму з 3 на 6 метрів з невеличкими карнизами та перепадами глибини по півметра та поодинокими корчиками і помірною течією - де як не тут йому бути...але ніт...три відкушені хвости приманок у товариша (можливо і окунь бешкетував), правда зовсім без клювань і нуль контактів у мене. 

Вбили на точці і наступних чотирьох переставляннях найкращий вранішній час - повний нуль по рибі.

Проходили тральщикі - нуль, стояли з човнів любителі білої - нуль, двоє інтузиастів квочили - нуль...містика. 

Але в голові постійно змінювались картинки, комбінації, напрацювання попередніх років - повинен той судак десь тут бути, адже вивертається періодично на міляках і там ні на що не хоче брати: силікон, вертушки, блешні, тейл- спіннери, воблери - повний ігнор. 

Як взяти розуміння було...а от де - намагались зрозуміти. 

Вирішили піти від зворотнього - забуваємо про ями, звали, корчі в них і шукаємо там де не повинно бути. 

Рівний рукав річки з фоновою глибиною 2-3 метри і звичайною трубою...але на повороті течія вимила приямок на метр глибше і розміром 3 на 8 метрів...така собі воронка на фоні труби і попід самим берегом, в метрі від кручки. Звичайним ехолотом з датчиком на транці могли б і не помітити, але швиряв в різні сторони Deeper і він змалював цю канавку пропливаючи під кручею.

Вирішили по одному закиданню і далі...ну щоб мати відмазку що й там порожньо...стали на якір і приманки полетіли в води Дніпра...моя відразу сідає в корчика - один маленький був канавці і того знайшов, намагаюсь відбити доступними мені способами, в цей час приманка Олексія плюхає в півметра від берега і десь на половині опускання в товщі води відбувається клювання з розряду "гачок в скелю"...жорсткий стоппер, TIRO в бублик, фрикціон намертво зажатий, шнур звенить та риба майже не рухається періодично роблячи короткі але дуже сильні потяжки та притискання. Що це не щука і не сом стало зрозуміло відразу...реально потужний судачисько, Олексій скрізь зуби процідив: - Паша, підсак...

Стало зрозуміло, що маємо справу якщо не з трофеєм останніх 5 років то цьогорічним точно. Риба тисне і ні в яку не відривається від дна потихеньку рухаючись до човна...спінінг гнеться, фрикціон мовчить, затягнутий, клюнула метрах в тридцяти від човна і ввесь шлях, аж до самого борту пройшла не відриваючись від дна потрушучи головою та намагаючись відірвати приманку. 

В метрі від човна риба різко повертає вправо здійснюючи декілька ривків підряд. Спінінг справляється утримуючи судака на місці, але відірвати від дна не вдається. Ривки слідують ще і ще, і на черговому ривку лопається шнур...бздинь і все. Олексій зі спінінгом з тремтячими руками...я з підсаком і тиша...гнітюча тиша навкруги...😶

Захоплений боротьбою з рибою товариш не ослабив фрикціон, готуючись прийняти судака в підсак я також не згадав...трофей пішов з гачком, приманкою та грузом. Сподіваємось судак, а це був точно він, гачок з приманкою витрусить...і ще підросте, а там можливо зустрінемось. 

Клюнув судак на Keitech swing impact натуралочку в розмірі 4.5 дюйми. Гачок Select WH-93 6/0, шнур 1.2 без повідка і груз свинцевий вухастий 16 грамів.

Хвилин десять сиділи в човні аналізуючи помилки, далі розсміялись - значить не наш...наш ще буде. 🙂

Але на цій точці більше клювань не було. Знаходимо схоже місце через сотню метрів і Олексій з першого ж закидання бере підкілушного судачка - не трофей, але як розрядка після сходу підійде. 

Далі наступна міні-ямка на 4 метри на загальному фоні в 2-3 і знову три клювання з точки. Засікти правда не вдалося. 

Потім знайшли на широкому плесі з фоновою глибиною 3 метри невеличкий горбик на півметра вище і за ним зовсім маленька ямка на метр і всього 3 метри завдовжки...звідти ще 2 клювання + одна зтягнута приманка.

Далі ще три постановки човна, шість характерних судачих клювань і дві зірвані приманки. 

Причому всі клювання з місць які були затінені деревами, де тіні не було не було і судака. 

По кольорам та розмірам приманок сьогодні працювали: натуралка, лимонний, електрик блю, бузок в розмірах від 3 до 4.5 дюймів.

На одному з перекатів вирішую спробувати тейл спіннер Select turbo - жовтенький.

З десяток проведень рівноміркою, навіть з чирканням по дну нічого не приносять. 

Пробую класикою - два оберти пауза і таки судачок реагує, сів за сам краєчок на один гачок трійника, до останнього думав що зійде, але гостренький трійник втримав.

Далі рибалити не змогли...сонце піднялось і пекло жорстко, не допомагало і пірнання в річку. Поки в воді - гарно, вийшов - спека.

Тож трішки освіжившись закінчили риболовлю. 

Ось так і гадай: де, коли і на що можна зловити судака в спеку. Сподіваюсь тим, хто таки зміг прочитати всі ці "многа букв" - можливо буде підказка. 

Вибачайте за довгий текст.

Всім добра! 🙂 

Приїхали і вийшли на воду затемно - було бажання не смажитись на сонці, а швидко простукати декілька точок по судаку і додому.

Мошки не було - комарі смажили на березі знатно, репілент ігнорили, на воді зникли - гарно. Поки дійшли до точки по 150 коньячку для підняття бойового духу. 

Два комплекти від Favorite: skyline+stradic та Х1+ultegra, шур в мене одиничка в колеги 1.2 від sunline. 

Вода на Дніпрі трішки зависока для літа.

Кинули якір на точці - навкруги нікого. 

Перші закидання, проведення - тиша. Цікаво чому? Вхід в яму, є корчики, звал...5-7 метрів, помірна течія, 28 грамів стукає добре...де риба? 

Через 15 хвилин ніби по змаху чарівної палички все навкруги накрив туман...пухххх...і на 30 метрів нічого не видно, вітерець стих, тільки легеньке хлюпання течії по борту човна. 

Півтори години в тумані жодного клювання. Перепробували масу приманок - повний ігнор. Давно так не рибалили.

Потім як з'явився раптово, так раптово туман і зник. Піднявся вітерець і стягнув покривало. Почалися клювання, вірніше повисання, прикушування, тягання за хвіст, відкушування хвоста...судак не хотів клювати в спеку по гарячій воді. Хоча на точці риба була присутня - Deeper її наявність змалював.

Те що було зловлено в основному неформат - топилося. Пару десь під кіло. В лідерах Keitech swing impact в рожевому кольорі та зеленувато блакитний - повисання без клювання, супротив в'ялий, риба неактивна. 

Що цікавого ловити в спеку? Нічого...від слова зовсім. Потрібно певно переходити на нічний лов...там прохолодніше. 

Всім добра! 

Перша світлина п'ятирічної давнини - мордокнижка нагадала, друга - сьогодення. Я став старіший на 5 років, а окуні? А окуням все рівно...

В них цикл життя надто швидкий, щоб про таке задумуватись. 

Як тоді на Десні, так і зараз на Дніпрі ловились майже однаково. З під берега, на 2-3 метрах, з під нависших гілок, з під кущів латаття, з тонкої високої трави...при цьому всьому зовсім не хотіли стояти навіть на 5 метрах руслової глибини в корчиках. Там їм не зручно від течії і сонця...а воно нещадно смалило намагаючись примусити підняти над собою зонтик чи пірнути в теплу, але все ж освіжаючу воду. 

Ловили на джиг класичним проведенням, підсмикуванням і рівноміркою над дном. Також непогано виходило на плюх як жереха...булькнула приманка поруч з лататтям і Пробі! Окунь вже щосили цупить її в свій підводний світ. 

По приманкам краще з рухливими хвостиками: Mann's, Select Uran, Fatfish, Freek, а також при повільному протягуванні по дну різні пасивні типу Air Tail, Sexy та Shad Impact.

Кольорова гамма від фіолету до зелені і навіть жовтого. Активному окуню здавалось все рівно на колір. Але як активність спадала - бузок і violet lime рулювали. 

Гачок краще відкритий використовував знову Decoy worm 4 не дивлячись на зачепи - сідав на відкриті надійно і відразу, в той час як на офсети таки рвав хвостики приманок. 

Спека пригнічує бажання смажитись в човні...але на риболовлю таки хочеться. Певно доведеться о другій ночі підніматись, щоб хоч трішки порибалити по вранішній умовній прохолоді...а як зійде сонце - освіжитись купанням і додому чи в тінь дерев медитувати з фідером, якщо та тінь і бажання замішувати прикорм таки буде. 

Всім добра!

На Десні вода наполовину з пухом з тополь, що ніби вартові застигли по берегам річки і вже котрий десяток років охороняють її неповторність. Тому без варіантів їдемо на Дніпро: пошукаємо судаків, перевіримо нові місця, глянемо що там по рельєфу, глибині, наявності риби, спробуємо звісно щось спіймати. 

Спочатку швидко пройши точки просвітивши місця лову за допомогою Deeper - рельєф чудовий і риба присутня.

Далі більше півтора десятка постановок човна і лише п'ять клювань, вірніше контактів судака з приманкою на двох - жодного реалізованого. Судак зовсім не хотів ні на що реагувати лише злегка притискаючи, підбиваючи та стягуючи приманки за хвіст, але Sky Line чітко показував всі тркання приманки. Шкода, що двійник не поставити, відразу зачеп, а просікти не активного судака офсетом досить проблематично. Знову потрапили на злам погоди, відповідно судак вередував перед дощем і не хотів жваво атакувати приманки. 

Вирішили змінити місце і пошукати окуня. Якраз випала нагода вигуляти лайтовий Bass Para в тесті 3 - 10 грамів, який вже декілька років не діставав з чохла. Виявилось, що інших лайтів в мене і не має - любов до полювання на судака та специфічні умови лову змусили працювати спінігами з грузами від 20 і до 50 грамів. Певно доведеться таки пошукати якийсь приємний, дзвінкий лайт для спілкування з окунями на майбутнє. 

 З окунями теж не все склалося відразу, лише в на п'ятій локації вдалося знайти приємного, жируючого окуня, який був досить активним.

Але він стояв чітко під лататтям, травою, під навислими над водою гілками дерев і кущів, і реагував лише коли вдаваломя покласти приманку зовсім поруч, в 2-3 сантиметрах від його схованки. Але які смачні клювання видавав: удар, ривок, стандартне окуневе диррр-дирррр і потужне цуплення приманки намагаючись загнути спінінг в воду або перервати шнур. Приємні моменти виважування окунів таки заводять повторити цю риболовлю ще раз, особливо коли окуні вже в розмірі і досить активні. Влітали навіть попарно за проводку - взагалі супер. І майже кожного разу окуні супроводжували до човна одного зі своїх, який попався на гачок, намагаючись вирвати з його пащі приманку. 

В мене відмінно відпрацював бузковий Select Uran 2.8 - окуні просто рвали його, але приманка виявилась досить міцною та еластичною - десяток окунів на одну приманку зловити реально. 

Як раптово почалися клювання окуня, так за 40-45 хвилин так само раптово зупинились. Змінювали приманки, проводку, груз - марно, окунь або відійшов, або наглухо закрив рота. Та й хмара почала набігати, піднявся вітер, діло до дощу, а так як мокнути бажання не було - швиденько змотались і до авто. 

День пройшов відмінно. Спіймали гарних окунів, напрацювали нові точки по судаку, подихали свіжим повітрям, насолодились співами солов'їв та приємним шепотінням хвиль Дніпра. Нікого поруч за ввесь день - є ще такі місця і ми туди повернемось. 

Всім добра! 

Виїзд о 4.00 вже запізній, потрібно о 3.00 якщо любите зустрічати ранок на річці.

Прогноз малював дощ, а по факту хмарки, вітерець і мошка...просто хмари мошки...навіть репілент тримав її всього півгодини до нової обробки. 

Вода на Дніпрі впала сантиметрів на 40, а Десна наче ще прибуває. 

Почав з 14 грамів і цікавого кольору Keitech в розмірі 3.5 дюйми - люблю нестандартні кольори. 

Третє проведення і чіткий, короткий ТУК! Судак дав зрозуміти, що він на точці є. Підсік вчасно, але мимо каси, стягнув приманку, добре, що не розірвав.

Наступне закидання в точку і проведення з довшими паузами та плавнішими обертами котушки. На дальньому вильоті знову чіткий судаковий -ТУК! Коротка, але різка підсічка і судак починає смикати до води вершинку Skyline. Якось дивно, по щучому тягне в бік і спливає. Офсет Decoy пробив верхню щелепу якраз по середині і жало вийшло назовні. Шансів зійти не було від слова зовсім. Не трофей, але в розмірі, чорненький, місцевий. 

Поправляю приманку і закидаю лівіше, щоб течія трішки зносила приманку в сторону на паузах. Обережно проходжу звал двома плавними підмотуваннями - пауза, зрідка додатково анімую приманку спінігом, короткими посмикуваннями. В кінці звалу отримую ще один удар, всікаю - мимо. Швидкий нині судак пішов, не встигаєш просікти, як вже виплюнув приманку, а можливо просто підбиває чи накриває і офсет не завжди просіче, це вам не двійник.

Під час чергової проводки ловлю корча, неочікувано, але закономірно, знаю де він приблизно лежить, але завтикав і дав змогу течії занести приманку на паузі під нього, шансів витягти - мінус нуль...обриваю, перев'язуюсь. За ранок двічі заповз в корча і ще раз завтикав в березі - обірвав в камінні. 

Змінюю колір та вагу груза, на салатовий та 16, а потім 18 грамів. Летить та стукає приманка набагато краще ніж на 14, хоча і 14 грамів можна не відслідковувати візуально, Skyline 10-35 дозволяє комфортно ловити з 14 грамів + приманка і до 45 +

Відкатав на Stradic 5000 шестижилковий шнур career high товщиною 1.0, вже другий сезон, при максимальному вильоті лишається метрів 15 на шпулі, потихеньку пообривався на корчиках, але завжди чітко на вузлі з флюром і жодного разу на рибі, а задвушники і навіть зачетвірка на нього влітала - все витримав без нарікань. 

Вітерець посилився, видуває дугу з шнура, доводиться ще збільшити вагу груза до 20 грамів, щоб чітко пробивати дальній мілячок і звал в русло. На сходженні течії з обраткою приманка трішки довше підвисає, легенько підсмикую і у відповідь отримую ривок за приманку - підсікаю, є, але "неформат", випускаю відразу, потрібно ловити поки клює. 

Ще через пару проведень отримую, як пізніше виявилось ще одне клювання, останнє на сьогодні і також мимо каси, певно вдарив писком по приманці замість заковтнути. 

Години півтори ще змінював проводки, приманки, розмір грузил, подачу, кути закилання - тиша. Тож о десятій ранку спінінг в чохол і на базу. 

Ранок був чудовий, як не крути. І риба, і клювання, і приємна прохолодна погода на старому Дніпрі тільки додали позитиву і підняли настрій.

Всім добра!