Зачарована Десна

Красивые места!!

Красиво очень!!!

Лепота!

лепота но Десну не люблю.....раньше любил а счас не...не та она что была раньше!

Спасибо.
С каждым годом в Десне рыбы все меньще и меньше. Место надо знать.

Красиво!
Да,Десна рыбы просто так не даст не кому!

А коли ми ото часом наловимо волоком чи топчiйкою риби i принесемо до
куреня, вiн, усмiхаючись, докiрливо хитав головою i промовляв з почуттям
тонкого жалю i примиренностi з бiгом часу:
- А-а, хiба це риба! Казна-що, не риба. От колись була риба, щоб ви
знали. Ото з покiйним Назаром, хай царствує, як пiдемо було...
Тут дiд заводив нас у такi казковi нетрi старовини, що ми переставали
дихати i бити комарiв на жижках i на шиї, i тодi вже комарi нас поїдом
їли, пили нашу кров, насолоджуючись, i вже давно вечiр надходив, i великi
соми вже скидались у Деснi мiж зiрками, а ми все слухали, розкривши широко
очi, поки не повергались в сон у запашному сiнi пiд дубами над зачарованою
рiчкою Десною.
Найкращою рибою дiд вважав линину. Вiн не ловив линiв у озерах нi
волоком, нi топчiйкою, а якось неначе брав їх з води прямо руками, як
китайський фокусник. Вони нiби самi пливли до його рук. Казали, вiн знав
таке слово. О.Довженко "Зачарована Десна"