Усі персонажі, а також сценарій цієї історії вигаданий.
Тому будь-які співпадіння прохання вважати за випадкові....
Отож якось зібрались ми на відпочинок: відсвяткувати народження моєї доньки, подихати свіжим воздухом, ну і заодно поставити декілька жерлиць, для азарту..... Вибір коливався між двома водоймами, одна провірена неодноразово, а інша по рекомендаціям знайомих. Вирішили розвідувати другу, але біда в тому, що водойма знаходиться близько 2 кілометрів від траси, і добиратись треба до неї через розмокші від відлиги поля.... Ну це біда була б напевно для простих "смертних", але ж ми не такі - ми на "БОБІКУ", який з легкістю має подолати будь-яке бездоріжжя.... Отже вирішено на свій страх і ризик будемо прориватись по ріллі!
Іще при виїзді з міста зупинились в 3 години ночі на заправці і сонний пістолетчик, перепутавши колонки з дизельом і бензином, накачав нам пів бака не того пального, після чого Бодя змушений був переконливо попросити злити отой весь непотріб, і заправити всежтаки нашого бобіка правильним пальним :)....
Усвідомивши, що діло пахне смаженим заправщик дав дьору в поля, при цьому не врахувавши 15 років мисливського стажу в Боді....
і 10 років такого ж в Стецюка....
Завдяки чому у нас зявилась можливість підтвердити паспортні характеристики гвинтівки, а саме дальнобійність - 150 метрів.....
Ну накінець-то нормально заправившись і провчивши халатного співробітника АЗС ми продовжуємо наш шлях.....
І через декілька десятків кілометрів шосе і парочку іще й по ріллі, ми прибуваємо на місце.....
Відразу по приїзду наша "десантура" скидується на берег і настрій по феншую налаштовуємо на риболовний лад....
Після цього іще декілька барьєрних перешкод у вигляді відкритої води.....
І ми на льду, відразу ж принялись за так звичну для нас справу....
Ну.... жерлиці розставлені, пора би вже і накормити то маленьке звірятко, яке живе в кожному справньому рибаку, и перед кожною рибалкою шепоче на вухо "А давай по псят, а давай по псят, а давай...."
Ну по псят, так по псят.... - за народження моєї дочурки, за рибалку, за перший збитий, за......
Після чергової "давай за", Бодя шукає в близрозташованій лісосмузі легкий удильник і переходить на ультралайт.....
Стецюк же половлює звичними для нього методами....
Були навіть вистріли жерлиць...
Ну а потім знову по псят.....
І Саня згадує про невід'ємлемий атрибут зимової рибалки.....
А Бодя про колишній карточний борг Стецюка, ну який він заробив необачно сівши з Легріном на одній з перших зустрічей рибаків, за гральний стіл..... Сані в той момент мало хто міг позаздрити...
В кінці-кінців всежтаки хлопці розібрались між собою, і далі почались уроки стрільби...
Були також пєльмєшки...
Ось і підійшов наш риболовний день до свого логічного завершення, пакуємось в "Бобік" і на нас чекає зворотня дорога додому..... Ось з таким водієм....
Але трохи переоцінивши можливості нашого вєздєхода, через 15 хв навіть такий водій стоїть і почухує макітру.....
А далі, щоб багато не розповідати, коротко - 10 км пішого броска по тій самій ріллі за трахтором, робочий в цю пору року знайшовся лише в третьому по ходу селі..... таке випробування мало хто може витримати....
Ну що я вам можу сказати.... Після цього всього, ми все ж таки вибрались з тісних обійм багна, і зрозуміли що дійсно народ не даремно придумав приказку "Чем больше джип, тем дальше идти за трактором"...... А формула типу: будь-який Джип + рілля = повна хе...ня виправдовує себе повністю!!!!
Ось така вона зимова баєчка і ось так відпочивають справжні любителі екстріму. Але скажу вам одне я жодної хвилини того дня не пошкодував, що поїхав на рибалку!!!! НХНЧ вам громадяни рибацюги!!!!
