Згадалось літо цієї холодної осінньої днини. Обов’язково наступного літа повторю "експеремент" з ловльою краснопірки...
Я випробував свій перероблений «сільвер стрім» після ремонту. З часом у нього почав розлоюватися кінчик та ще був старий шрам вище ручки після «перелому». В результаті лишив від сільвера лише фурнітуру з ручкою та поставив її на новий бланк. Палочка вийшла просто чудова. Грамову джигу кидав на необхідну відстань, чудово відчував удар краснопірки, відмінно сидів у руці. Ну, все що можна сказати то тільки СУПЕР, стало краще ніж було!
Так ось. Ловили в основному на плесах між лілій недалеко від русла. Кидати по «вікнах» весь час важкувато, при проводці треба постійно перестрибувати лілії, часто були зацепи. Мене вже в якийсь момент почали чорти брати, бо кинеш, два раза крутнеш, перестрибувати треба, знов два раза крутнеш – зацеп. Але тренування кидків просто чудове. Після такої школи можна жабі в око попасти метрів на 30 відстані =)
Ловили джигами 1 грам з різними мансами, працювали жовті, помаранчеві, рожеві і червоні, переважно з бльостками. Я ще пробував кидати 2ма грамами, але джига дуже швидко опускається на дно і проводку треба пришвидшувати. Краснопірці то не подобалось. Як показує практика, з місця де стоїть краснопірка (це видно, вона хлупає та жує ряску, створюючи невеликі бурління води) можна ловити 2-3 рибини, після цього вона уходить, треба шукати нові стоянки. Як результат – три з половиною десятка риб, найбільша грамів 200 прийшла бітькові.
Як висновок можна сказати що ловити краснопірку спінінгом важко, але дуже цікаво. Взагалі шкода, що ультралайт дещо недооцінений в ловлі білої риби, бо рибалка такого типу дуже захоплююча.
