В новоселках так ловят крупную плотву местные. На Корчеватом, возле Ольгинского короткими подтяжками з паузами так ловят на личинку стрекозы,  попадает крупный окунь, белая и даже  судак.

)))) я знаю где ловят и как ловят. Я хочу что б кто то кто считает себя докой в этой ловле рассказал для начинающих что к чему))

Это классика!. К сожалению культура этого вида лова в Киеве утеряна...во первых,нет той ракушки в тех количествах.а во вторых после ввода в строй Каневской ГЭС струя ослабела,кормовая база изменилась.прибрежные бровки отодвинулись,и до них зачастую не дойти. Однако на Десне,особенно в верхах(от Остра и выше,причем чем выше,тем лучше) это способ еще до сих пор пользуется популярностью среди местных корифеев. Клюет на рагуля("шкальку") практически вся рыба от окуня и плотвы до лещя и язя.Клюет все лето. Виртуозы этого лова очень часто садят на конкретную "пятую точку" конкурентов с опарышем. Снасть должна быть сверхчувствительная,так как насадка крайне нежная(используется верхняя нежная часть маллюска). Она прокалывается и потм как бы наматывается на крючек и еще раз прокалывается.(освоить не просто,необходима тренировка). Клевака как правило уверенная,но это с учетом индивидуальной особенности того или иного вида рыб.Помните,что после поклевки глестера-лаврушки может садануть ицык этак под кило,-и это уже будут ваши проблемы . Крючек рекомендую № 5(ссср. никак не запомню европейскую заумную систему нумерации )) лично мне нравиться "овнер". О прикормке.Традиционно при ловле на рагуль и кормят толченым рагулем,закатывая его в глей.  Фишдрим думаю не помешает. О месте. На Десне это желательно должна быть каменная гатка с бешенной струей Там как правило и массово живет рагуль. Естественно желательно наличие обратки. Насобирать его можно прямо вместе лова и даже вручнубю,Но вообще для этого есть специальный подсак и прочным металлическим обручем.Есть еще вопросы,пишите,попробую ответить.

Совершенно верно. :wink: Вообще, Десна - это для "трудолюбивых с крепкими нервами" :du::dk:

Есть такое! Именно там начинается завал-бровка.Это вообще удачное место! Как правило они заняты и передаются из рук в руки даже в тех краях,где места казалось бы хватает на всех. И вот в таком месте будет постоянно клев. При этом можно стоять в чуток казалось бы непринципиальном удалении и красиво курить бамбук.

Тоже ловлю этой снастью...делаю это так,:ловлю примерно пол мешка рагуля и бью примерно 7л .ведерко(это для первого закорма),затем выбираю самого крупного и окуратно разбиваю,чтоб тело осталось не вредимым(это для наживки)...естественно проверяю рельеф дна ,оно должно быть более менее ровное....делаю шары из глея и рагуля и закармливаю точку где будет проходить поплавок...ставлю тычку на которой креплю сажик и ведерко с наживкой и приступаю к рыбалке....
Вот есть кусочек из домашнего видео где немного о этой рыбалке....
Извените в кампе чайник)))...не смог озвучить...лучше смотреть без звука...
https://www.youtube.com/watch?v=RUcNH8cciJg

Да,Юра,это ты умеешь! Тут ты Мастер! В этом виде тебе есть что рассказать и есть чему у тебя поучиться!

ДА! А на мидию в наших краях сома ловят.Теоретически сазан взять может!

Да, Илюха, взбудоражил воспоминания:
в далекие 90-е лавливал ВОТ ТАКИХ язей на бокоплава прям на пляже из-за спин купающихся в Гидропавке - нырял, набирал ракушку, выбирал бокоплава, ракушку перетирал камнем и в бомбочки с глиной - рядом ни у кого на закидухи, а у мня в проводку что ни заброс - и язь, и даже судачки не брезговали:be:

Да, "рагуль" - это ракушка закрученая в спираль. Все камни ими на Десне облеплены.

Раскажите про снасть)

добавлю.
Для ловли с придержками форма поплавка ИМХО лучше в виде перевернутой капли, хотя конечно ловить можно и пером, именно на перо я поймал первого леща поплавочного, и язя первого в жизни)

и какая же розрывная нагрузка вашей лески???

У меня поводок - 0,2 и то почти на каждом 10 забросе его толи ракушкой срезает, то ли ещё чего...
бывает, есть поклёвка, а при подсечке даже и не чувствуешь сопротивления,  потом - оп а половина поводка с крючком - тю-тю(((
вот и приходится то поводки менять, то 0,25 ставить.

Спасибо за настойчивость -  Вы, как Адмирал флота, заставляете меня старшего матроса пересмотреть мои убеждения по поводу толщины лески и в плотную подойти к "утончённости" снастей )))
и всё же, у меня тест 0,25 - 5,7 кг...
а у вас?

А хрен его знает. :ap: У меня сейчас только зимняя рыбалка в голове. У меня на гирлянде 0,12 стоит. Леща на 2,4 вытягивал. А при мне на леску 0,16 вытягивали сазана на 4,5 кг. А шо там написано - какая разница? :ds: Хотя, если принципиально, то дома гляну - скажу.

На заборе много интересных мыслей )))
На розрыв мерял - 4 кг показло, о после на узле - "дзинь"....

Таким "макаром" ты до 0.5 дойдешь!))) Попробуй грамотно изучить тему "УЗЛЫ"

Идеальный вариант.

Интересная идея...
По поваду лески ,думаю 0.25 грубовата...может узлы неправильные ...сам был убежден ,что на гирлянду меньше 0.17ставить нестоит,но благодаря форуму уже 2 сезон ловлю на 0.14 и все ок.,кроме 1обрыва,сосед вытащил сомка на 4кг и мою гирлянду,но эту рыбку можно и 5 лет ждать,проигрывая в основных уловах...

Ну " рагуль " прячься, не прячься - но я тебя теперь и " под водой " найду ...

Спасибо, всегда рад советам бывалых. Узлы я всегда смачиваю, чтобы на узле леска не перегорала, или нитка не развязалась (поводок на соске)...

Добрый день. Есть у меня желание освоить ловлю рыбы способом "в проводку". Опыта - ноль.
Что значит переход с пляжа на обрывистый берег? Вернее, как этот переход располагается? Вдоль берега, т.е. сначала пологий берег, переходящий в обрывистый? Я такое видел, но этот переход довольно продолжительный, метров эдак до 100. Или переход расположен поперек реки. Такое я всречал довольно часто. Река шириной метров 50, на одном берегу расположен пляж, а  противоположный берег обрывистый.

ШАБЛЯ.
Річка Десна. Неодноразово оспівана в етнічних трактатах наших пращурів. Правиця Поліської низовини простягається більш як на 1100 км і щорічно проносить по своєму руслу мільйони кубічних метрів води. На її широких просторах можна зустріти всі  складові будови річок.

Тут є фарватер глибока частина річки яка сягає 3-4 метри і по якій все рідше і рідше пропливають моторні човни та трудівниці водної стихії баржи.
Піщані ділянки миси, що мають характерний шар щільного сірого-білого піску. Тут відповідно не великі глибини а тому на них розташовуються як зони відпочинку для суспільства так і дикі пляжі для худоби.
Плесо поросле густими заростями верболозу. Це глибоке місце річки які є перехідними ділянками з мілини на глибину або навпаки з глибини на мілину. Вони досить багаті на видовий склад риб.
Кручі, ділянки високих підмитих берегів утикані тисячами норок - гнізд берегових ластівок. Дивлячись на ділянки із водоворотами на думку приходить те, що саме в одному з таких місць герой казки Балда забирав у нечистої сили трьохрічний золотий оброк. Це досить глибокі і небезпечні місця. Їх глибина досягає 15-17 метрів.
Заливи, стариці і озера які поповнюються свіжою водою лише під час весняного водопілля. І мають багатий запас як річкової так і стоячої риби.

Десна своєю не повторною красою вражає людину при першій ліпшій нагоді. А запах ранкового туману, йодованої цілющої води та запашного аромату берегових лугових трав заражає аматора невиліковною хворобою яка зветься любов до природи. І де б ви в подальшому не знаходилися, по яких водах босоніж не бродили, краєвидами яких водних просторів не милувалися, знову і знову вас будуть тягнути до себе оспівані Довженком – чарівні простори Десни.

Пізно у вечорі в п’ятницю до мене забіг мій сусід і сказав:
«Збирайся, раненько їдемо на Десну!»
«Та в мене нічого ж немає ні наживок ні прикорми», заперечив я.
«Нічого в мене все є, ти бери лише снасті», в по спіхах лише кинув мені мій товариш.

Виїхали рано вранці. До річки 30 кілометрів. І ось ми вже зупинилися на широкому березі річки. Берег і сама річка ще сплять окутані повною темнотою. Витягнувши вудочки, сачок та рюкзак, ми направилися на випробуване і облюбоване мною місце де в Десну впадає права притока річка Вересоч.

Розкладаючи свої валізи мій напарник раптом аж спітнів.
«Що сталося?» запитав його я.
«Та ти знаєш, здається у поспіху я забув вдома і наживки і прикорм…»
«Так! Але нічого щось я придумаю» Намагався я підтримати мого товариша.
«А поки принеси он від тої кручі глею для прикорми».

Передивившись свої запаси у рюкзаку я достав лише кусень білого хліба та банку згущеного молока які завжди разом з безміном, сірниками та медичною коробочкою знаходилися на випадок непередбачуваних ситуацій.
Взявши підсаку я відійшов до ділянки де впадала притока, провівши по мілкій ділянці яка досить густо заросла підводною рослинністю витягнув за три рази майже цілісіньке відро молюсків живородок.
Піднявшись вище до берегового  простору помітив що серед лугових трав залишилися засихати сонячні залишки від прогону худоби. Перевернувши один із таких дарів я помітив що в ньому копирсаються білі хробаки це були опариші.
«От і класно тепер ми будемо з рибою» промайнула думка у моїй голові.
Підійшовши до нашого місця я висипав ракушок і поклав нанизані на палицю з десяток кізяків.
«На що будемо ловити?», обурено, запитав мій сусід.
«Ти на хліб та на опариша, он бери і визбируй їх у коробочку, а я на рагуля спробую»
«А підкормка?» не заспокоювався він.
«А ось бери згущене молоко перемішуй з глиною і роби шари величиною з апельсин»
«А я займусь ракушками»

Перебивши цеглинами на кашицю більшу половину молюсків, додавши розмоченого хліба я закатав суміш у глей і виліпив штук шість глиняних шарів.
В цей час мій напарник витягнув одну за іншою декілька уклейок. І настрій його значно покращився.

Я взяв вудлище і почав пускати поплавець без насадки, щоб вірно відрегулювати глибину. Мій поплавець був досить масивний з пінопластовою основою і тяжким грузилом. Все це було зроблено з метою як найшвидшого досягання наживки дна річки. Як тільки гачок перестав «клювати» за дно я приступив до бомбардування. Закинувши чотири шари підкормки за 2-3 метри до місця розташування рогача з садком які слугували орієнтиром для подальшої риболовлі я тихенько вийшов із води і почав готувати молюсків для наживки. Для чого цеглинкою робив на ракушці лише тріщину і складав до пустої вивільненої баночки із під молока.

Мій сусід знову витягнув парочку маленьких сріблястих рибок. В його садку вже блищало біля доброго десятка рибин.

«Пора вже і мені пробувати», сказав я своєму товаришу. Взявши вудочку та баночку тихенько побрів до свого садка. Доставши одну із ракушок і відокремивши верхню м’яку частину я обережно надів її на гачок і повільно маятниковим змахом послав снасть у воду. Пропливаючи більшу половину проводки поплавець почав поступово занурюватися, підсічка і є. На гачку затріпотіла перша плоскирка. Потім друга, третя, плітка, підв’язок. Знову закид підсічка і досить відчутна сила почала впиратися. Поступово відступаючи назад я силою зігнутого кінчика вудлища витягнув рибину на берег. Це був досить заліковий окунь. Підійшов до мене мій товариш. Його заінтригували мої дії і дуга верхівки мого вудлища.
«Слухай дай і мені ракушок, а то сам он яку рибу ловиш а у мене тільки малеча»
«Та ради Бога, он бери», «тільки в тебе снасть легка, вудлище коротке та і рогуль це не опариш – це більш холодець, результат буде невтішний» хотів йому я заперечити.
«Нічого, побачимо» відповів завзято мені товариш.
Прогноз справдився. Маючи легку снасть із поплавцем з гусячого пере м’яка, частина наживки злітала ще у верхніх шарах річкового потоку під сильним але ненажерливим натиском великої зграї верхівок. Зрозумівши що ловля на ракушку справа досить не легка а головне зовсім не прибуткова мій сусід знову перейшов ловити на опариша.
Тим часом мій садок поповнювався білою Деснянською рибою. Майже кожна проводка закінчувалася зануренням поплавця підсічкою і упійманою рибою. А якщо риба і вигравала цей поєдинок то при кожній пустій підсічці проходило постійне підкормлювання риби яка підійшла, та й рештки молюска які не використовувалися в наживці також летіли у воду на ділянку проводки.
За грою поплавця можна було зробити відповідний висновок який вид риб спокусився на м’яку желеподібну наживку. Якщо з поплавцем щось сталося і він не займає вертикальне положення – підсічка і на гачку верховодка. Якщо поплавець почав занурюватися і потонув пройшовши половину дороги проводки, м’яка  лише кистю руки підсічка – плоскирка. Коли поплавець притоплюється і до кінця не потонув то зробивши після повної витяжки на течії снасті підсічку на гачку може з’явитися плітка. Ну а якщо поплавець різко потонув і відчутний супротив то це або окунь, або в’язь або і його величність лящ.

За хорошим кльовом, погожим липневим днем, не помітно як стрімко летів час. Сонце вже зайняло своє  місце в зеніті безжалісно припікаючи. Кльов значно послабшав і лише верховодки жадібно хватали білих хробаків.

На лузі з’явилося стадо корів. Вони вели за собою засмаглого пастуха. Їх багаторічний рефлекс був направлений до свого пляжу, де можна на короткий час звільнитися від кусючих і набридливих оводів. Напившись води та забрівши майже до самої шиї у прохолодну вологу тварини теж відпочивали.

Я вийшов із води і вирішив трохи розім’яти ноги які затекли від постійного напруження. Пройшовши по берегу вибрався на луг, де помітив як на перегонки один поперед іншого розліталися в різні сторони зелені та коричневі коники. Зловивши пару стрибунів я посадив їх до сірникової коробки. Подивившись як стадо корів приймає водяні процедури  повернувся до свого напарника.

«Ти знаєш напевно пора вже кинути прикорми, бо щось кльов послабшав», порадив Юра.
«Ну давай». «Та ось на, я тобі нову наживку приніс, зловив пару коників. На них також буде братися біла риба.»
«Отже на річці можна знайти і наживку і прикормку і рибу?» запитав сусід.
«Як бачиш, можна але рискувати не потрібно! Бо можна лишитись без риби.»
Сусід взяв наживку, кинув підкормку і знову почав ловити.
Я прийшовши на своє  місце почав набивати нову порцію ракушок. І тут пролунало: «Мерщій бери підсаку!»
Мій напарник боровся із рибою. Його вудка витримувала значні потужні ривки. На поверхні води з’являлися круги відчайдушного супротиву. Через мить сусід почав відступати до берега в цей час підійшов на допомогу я з підсакою. Мить і срібляста красуня опинилася в неволі.
«Нічого собі верховодка» радісно вигукнув Юра. «Цікаво скільки їй років, що вона така велика?» Радощам його не було меж.
«Це не верховодка», подивившись на здобич відповів я, «Це риба – шабля, чехонь!»
«На що вона взялася?» подив переборював мене.
«Як на що, на коника!»
Зваживши рибу безміном вона потягнула 1,9 кг і сягала довжини за 60 см. Це була сильна, красива мешканка піщаного плеса.


Додому ми поверталися втомлені але щасливі, коли сонце вже давно заховалося за верболози протилежного берега красуні Десни.

На рагуля не бывает--берет однозначно лучше.Только в этом деле нет мелочей ,начиная от снасти до реакции.:bf:

Вы уверены что запах гниющей ракушки привлекает белую рыбу? Хотя на прокисшую гороховую кашу иногда хорошо берет

Я ловлю впроводку на пшеницу. В местах, где я вырос в основном на эту наживку ловят. Один приезжий дачник предпочитал ловить только на рагуля. Целое лето мы ловили радом - на расстоянии пару десятков метров. Только он стоял на перекате с сумашедшей струей, а я чуть выше, где течение более тихое. Нельзя однозначно сказать о том, у кого лучше ловилось. В разные дни клевало по разному. У него в общем рыба была больше по размеру, но лещ у меня ловился чаще.
В Чернигове все ловят только на рагуля. Я тоже пытался на его ловить, но у меня ничего не получается. Так и ловлю на пшеницу.