Де не де у нас на сайті «прокльовуються» блоги, коли рибацюги пишуть про свої улюблені страви. І бувають ті блоги дуже смачні! От і я вирішив похвалитися своєю, і не тільки мною улюбленою стравою, а і усіх, кого пригощаю. Я патріот своєї Батьківщини і мені не треба ритися в книжках і шукати де що наворочене, з прикордонним смаком. І блог пишу рідною мовою, хоч завжди писав іноземною( російською), бо це блюдо у нас в Україні дуже поважають. А блюдо дуже просте, як вудка з поплавом , але дуже смачне, якщо в нього вкласти душу. Ну, так ви ж вже назву блога прочитали – це пиріжечки з тушевою квашеною капустою.
Зранку сходив на базар, прикупив все необхідне для тіста, зробив його, натушив півказана квашеної капусти ( вона в мене на балконі в відерці, поки нема морозів). Тісто робив під віночок українських пісень, що передавали по радіо, дуже гарний настрій був.. А потім, не поспішаючи наробив пиріжків і піджарив їх на сонячній олії. Ось вони.
Поставив їх біля компа і поки написав, те що ви вже прочитали – три вже з,їв. Ай, такі смачні получилися, ще тепленькі.
Бачите на знімку компа їх більше, не брешу. Я ж робив для себе, то й капусти поклав добре, ледь краєчки тіста зліпив. Не те що на ринку торгують, тільки промазали капустою, а все інше тісто. І у мене капуста квашена, а на ринку буває і свіжої натушать: та ні, хоч і підсолена, то не те! Ось ще трохи написав і з четвертого пиріжка шматочок надкусив, з верхнього.
І не тому, що у наших людей звичка така: хоч не з,їм, то понадкушую, просто цілий пиріжок в рота не лізе, а от так, коли потроху кусаєш, то дуже смачно. І по клаві стукати можна коли жуєш: одне одному не заважає, що я і роблю с задоволенням. Пиріжечки ще тепленькі, вже не парять і тільки слинкою в роті обгортаються. Ну, ось поки писав цей абзац, ще пиріжечок з,їв, той, що самий зажарений. Вибачайте ті, хто теж люблять більш зажарені: в цьому блозі ви його вже не побачите.
Смак не помінявся, але вже не відчуваю себе голодним. Тільки но подзвонив молодший син, спитав: чи правду мати казала, що я пиріжки сьогодні з квашеною капустою готую? Ось так, не встиг сам наїстися, вже черга родичів на вечерю збирається. Та до вечора ще далеко, зробимо, це ж я так тільки для себе перші три сковорідки нажарив, щоб смачно поїсти, блога не писати голодним і вам апетиту трошки нагнати на вечір.
Про тісто, як його готувати не пишу, та й капусту, як квасити і тушити майже всі хохли знають. А не пишу тому , бо є в цих пиріжках один недолік, але великий: дуже важко зупинитися їх істи, коли їх багато, ну, це як сонячне насіння. Я вже відчуваю свою провину, перед тими людьми , хто сидить на «заморський дієті» ( склянка води і пів яблука в день) . Може воно і смачно , яблуко водою запивати, не куштував – але, якщо ті хто на цій дієті хоч один раз покуштують пиріжечків з квашеною капусти - прощавай зігнані кілограми: якщо вранці надкусив теплого пиріжка, то до вечора вага буде, як до дієти ( за рахунок ваги з’їдених за день пиріжків). Ну, бо дуже смачні!
Ну ось мабуть і все! Не знаю як ви, а я, поки писав ці рядки – наївся. А те, що слина у вас на клаві, то звиняйте, ганчіркою ретельно протріть і не треба більше перечитувати блога. Казав же що дуже смачні, мабуть декому і не треба було читати, хто ще не обідав. А я , вже не можу, але в мене ще чотири пиріжки залишилось.
Ні, більше не можу: на першому вже сиджу, а останній поперек горла стоїть , бо не влазить. Вибачайте, якщо щось не так зробив чи написав, як то кажуть у нас в Україні, вибачайте. А я трохи передихну, мабуть полежу, хвилин 90, а потім знову пиріжки буду ліпити та жарити: жінка з роботи прийде, син з невісткою, та ще ті чотири пиріжки треба буде доїсти, поки свіженькі.
P.S. Може хтось скаже, що блог не рибацький! Даремно ви так! Бачили настільну книгу від нашого Великого Вчителя, біля котрої мої пиріжечки стояли:
так от, там все про рибалку. От, от! Вважайте, що ви і про рибалку почитали, і пиріжечків моїх наїлись. Сподобались?
